Рішення

від 16.02.2009 по справі 53/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/35

16.02.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства в особі Інформаційно-разрахункового центру Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кронос-ЛТД»

про стягнення 3 852,76 грн.

Суддя    Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача Сидоренко О.В. –представник по довіреності № ВКР 505093 від 07.11.2008р.

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кронос-ЛТД»боргу за надані згідно Договору № КU-1094 про надання послуг бізнес-мережі Утел від 19.03.2002р., але неоплачені послуги в сумі 3 852,76 грн., в тому числі: 3 611,92 грн. –основний борг, 137,04  грн. –пеня, 21,22 –3% річних, 82,58 грн. –інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/35, розгляд справи призначено на 26.01.2009р.

В судовому засіданні представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, серед яких і витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/108 від 15.01.2009р., відповідно до якого станом на 01.01.2009р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Кронос-ЛТД», яке знаходиться за адресою: 02125, м. Київ, просп. Алішера Навої, 76, яка відрізняється від адреси, зазначеної в позовній заяві.   

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009р., з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, розгляд справи було відкладено до 09.02.2009р.

          В судовому засіданні позивач на доказ направлення відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами на адресу: 02125, м. Київ, просп. Алішера Навої, 76, надав належним чином завірену копію фіскального чеку та списку згрупованих поштових відправлень (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/108  від 15.01.2009р., наданим позивачем по справі.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.02.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким Закритим акціонерним товариством «Утел», яке було реорганізовано у дочірнє підприємство «Утел»ВАТ «Укртелеком», що підтверджується статутом останнього, який затверджений рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком»- протокол № 3 від 16.04.2004р., та правонаступником якого в свою чергу є Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», що підтверджується передавальним актом, який затверджено рішенням Правління ВАТ «Укртелеком»- протокол №30 від 29.07.2005р. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Кронос-ЛТД, було укладено договір КU-1094 про надання послуг бізнес-мережі Утел, згідно з умовами якого позивач зобов'язався організувати лінію(ї) зв'язку та надавати послуги, як це визначено у відповідній додатковій угоді чи додатку. Організація лінії(й) зв'язку та надання послуг відбувається при умові технічної можливості (п. 2.1.1 Договору).  

Відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно сплачувати вартість наданих згідно з цим Договором послуг (п. 2.2.3 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору під послугами слід розуміти всі послуги, які можуть надаватися бізнес мережею Утел та які замовлені відповідачем шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Згідно з п. 3.2 Договору споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту його отримання шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

В п. 5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і дії протягом року. В разі, коли жодна з сторін за два місяці до закінчення терміну дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.  

Як вбачається з виписки з особового рахунку відповідача та роздруківок заборгованості станом на 26.08.2008р. за відповідачем рахується заборгованість в  сумі 3 611,92 грн.

Матеріали справи також свідчать що позивач звертався до відповідача з претензією № 32.18.3181 від 28.07.2007р. з вимогою погасити заборгованість.

            Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надавав та взяті на себе зобов'язання не виконав.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача становить 3 611,92 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 32-07-34/3 від 26.01.2009р. за підписом начальника Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії ВАТ «Укртелеком».

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»№ 1280-IV від 18.11.2003р. (далі Закон № 1280-IV) обов'язком споживачів телекомунікаційних послуг є виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Положеннями ст.36 Закону № 1280-IV передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Статтею 63 Закону № 1280-IV врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Також, цією ж статтею визначено умови надання телекомунікаційних послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання  телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 68 Закону № 1280-IV закріплено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

На даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 3 611,92 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню в судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надання послуг за договором КU-1094 від 19.03.2002р. в розмірі 3 611,92 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 137,04 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 Договору в разі затримки оплати за надані послуги понад встановлені цим договором терміни, споживач сплачує Утел пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки відповідно до Закону України «Про зв'язок».

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його зобов'язань по Договору та враховуючи положення законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 137,04 грн.

Разом з тим позивач також просить суд стягнути з відповідача 82,58 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 21,22 грн.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Суд, врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати наданих за договором послуг, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Згідно розрахунку позивача, який було наведено ним у позові і з яким погоджується суд, сума витрат з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення складає 82,58 грн., а сума 3% річних складає 21,22 грн. і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кронос-ЛТД»(02125, м. Київ, просп. Алішера Навої, 76, ідентифікаційний код 21546944, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, ідентифікаційний код 01189910)  основний борг у сумі 3 611 (три тисячі шістсот одинадцять) грн. 92 коп., пеню в сумі 137 (сто тридцять сім) грн.. 04 коп., 3% річних в сумі 21 (двадцять одна) грн.. 22 коп., інфляційні витрати в сумі 82 (вісімдесят дві) грн.. 58 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                      Грєхова О.А.