Рішення

від 04.02.2009 по справі 14/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/11

04.02.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оміа Україна”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Полірем-Баухемі”

простягнення 15179,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Гарашко Ю.В., Глова С.М.

від відповідача- Яковенко М.В.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

В грудні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Оміа Україна” (надалі –ТОВ “Оміа Україна”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Полірем-Баухемі” (надалі –ТОВ “Полірем-Баухемі”) про стягнення 15179,76 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті товару, поставленого за видатковою накладною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 04.02.2009 р. представник позивача підтримав позов повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, яким позов визнає повністю, однак заперечує проти нарахування позивачем інфляційних витрат в розмірі 3045,13 грн., оскільки згідно розрахунку відповідача інфляційні витрати складають суму 2821,43 грн.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.02.2009 р. за згодою представників сторін судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 792/09 від 04.09.2007 р. ТОВ “Оміа Україна” (надалі - Постачальник) поставило ТОВ “Полірем Баухемі” (надалі - Покупець) товар - CAROLITH 2-2/5-VA*BPA3L50*OWS*1200 карбонат, кількості 9,6 тонн. на загальну суму 11712,04 грн.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 509 ЦК України) між сторонами виникли зобов'язальні відносини, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Покупець прийняв поставлений товар через свого представника Козяренко Анатолія Валерійовича, який діяв за довіреністю ЯНУ № 154369 від 04.09.2007 р. (міститься в матеріалах справи).

Для оплати поставленого товару відповідачу було надано рахунок на оплату № 792/09 від 04.09.2007 р., на підставі якого відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару у сумі 11712,04 грн. до 04.10.2007 р., проте відповідач відповідної оплати не здійснив.

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 09.04.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем становить суму 26768,21 грн., зокрема заборгованість за поставку № 792/09 від 04.09.2007 р. на суму 11712,04 грн.

З метою погашення заборгованості позивачем велось листування з відповідачем, однак останнім зобов'язання не виконані (копії листів в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 11712,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, отже визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3045,13 грн. інфляційних витрат та 422,59 грн. 3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню відсотки річних та інфляційні витрати в заявленому розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полірем Баухемі” (02160, м. Київ, вул. Віскозна, 3 код 31286563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оміа Україна” (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-Б, код 33548855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 11712,04 грн. основного боргу, 3045,13 грн. інфляційних витрат, 422,59 грн. - 3% річних, 151,80 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 06.02.2009 р.