Рішення

від 17.02.2009 по справі 47/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/35

17.02.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Подільський цемент”

До Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця)

Про стягнення 14 425,00 грн. збитків

                            Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Кох В.Є. - предст. (дов. у справі); Спірін С.Б. - предст. (дов. у справі)

Від відповідача: Ґудзь В.М. –предст. (дов. у справі)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 14 425,00 грн. збитків, а також понесених судових витрат.

Ухвалою від 23.12.2008 порушено провадження у справі №47/35, розгляд якої призначено на 22.01.2009.

22.01.2009 у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 05.02.2009. Крім цього, ухвалою від 22.01.2009 відповідно до вимог ст.24 ГПК України судом було здійснено заміну неналежного відповідача –Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на належного - Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

05.02.2009 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на належності відповідача - Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) та просили суд позов задовольнити у повному обсязі. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що з особового рахунку позивача було списано 14 425,00 грн. штрафу за неправильні дані, зазначені у міжнародній залізничній накладній АВ №546524 від 20.03.2008. При цьому, списання коштів було здійснено Тех. ПД-3 Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, але оскільки перевезення здійснювалось на умовах Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, як органу, уповноваженого відповідно до цієї угоди розглядати претензії.

Відповідач у судовому засіданні 05.02.2009 надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до умов вищеназваної угоди претензії про повернення сум, які було сплачено по договору перевезення, пред»являються особою, яка здійснила даний платіж і тільки до тієї залізниці, якою було стягнуто ці суми, у зв»язку з чим відповідач вважає, що позивач повинен був звернутись з претензією саме до Південно-Західної залізниці

05.02.2009 у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.02.2009.

17.02.2009 у судове засідання представники сторін не з”явились.

Таким чином, дослідивши у судових засіданнях матеріали справи №47/35, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до міжнародної залізничної накладної АВ №546524 від 20.03.2008 вантажовідправником –ТОВ «Разрез Апанасовский»було відправлено на адресу вантажоотримувача – ВАТ «Подільський цемент»вугілля кам»яне бітумінозне та вугілля кам»яне марки Т насипом, вага нетто визначена вантажовідправником в графі 13 цієї накладної –70 000,00 кг.

Відповідно до комерційного акта серії Б 068305/306 від 29.03.2008 при комерційному переважуванні вантажу на ст. Хутір-Михайлівський Південно-Західної залізниці, який був відправлений вантажоотримувачу (позивачу) вантажовідправником було виявлено надлишок вантажу –4 580 кг., оскільки згідно міжнародної залізничної накладної АВ №546524 від 20.03.2008 вага нетто вантажу складає 70 000,00 кг., а при переважуванні вага нетто виявилася 74580 кг. Надлишок вантажу у розмірі 4 580 кг. був перевантажений в вагон №66727462.

Згідно з накладною №33135662 від 31.03.2008 вагон №66727462 було відправлено на станцію призначення Гуменці Південно-Західної залізниці (за місцемзнаходження вантажоотримувача - ВАТ «Подільський цемент»).

На підставі накопичувальної картки зборів за роботи та штрафи, пов»язані з перевезенням вантажів за період з 11.04.2008 по 11.04.2008 №11040540 та відповідно до довідки тех. ПД-3 Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці №7295755 за період з 04.04.2008 по 03.05.2008 з особового рахунку позивача - ВАТ «Подільський цемент»11.04.2008 було списано 14 425,00 грн. на підставі комерційного акта серії Б 068305/306 від 29.03.2008.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №16/017-2599 від 13.10.2008 з вимогою про повернення неправомірно стягнутої суми на особовий рахунок ВАТ «Подільський цемент».

У своїй відповіді за вих. №ЦМ –ЦУЗТ - 10/08 від 20.10.2008 на претензію ВАТ «Подільський цемент»Головне комерційне управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) повідомило позивача про повернення його претензії без розгляду у зв»язку з ненаданням оригіналів документів, як це передбачено Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, а також про те, що вказана претензія повинна бути пред»явлена до залізниці, яка списала спірну суму, а саме: до Південно –Західної залізниці.

У зв»язку з незгодою з позицією Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі суми неправомірно стягнутого на думку позивача штрафу - 14 425,00 грн.

Статтею 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями зокрема передбачено, що «Отправитель несет ответственность за правильность сведений и заявлений, указанных им в накладной. Он несет ответственность за все последствия от неправильного, неточного или неполного указания этих сведений и заявлений, а также от того, что они внесены в несоответствующую графу накладной. Если в результате проверки груза, произведенной в пути следования или на станции назначения, выяснилось, что сведения, указанные в накладной отправителем, не соответствуют действительности, то станция, производившая проверку, должна об этом составить коммерческий акт в соответствии со статьей 18 и сделать отметку об акте в накладной в графе "Коммерческий акт". В этом случае сумма расходов, связанных с проверкой, вписывается в накладную и взыскивается с отправителя, если проверка производилась дорогой отправления, или с получателя, если проверка производилась дорогой назначения. Штраф взыскивается при неправильном, неполном и неточном указании в накладной сведений и заявлений, в результате чего: при погрузке груза отправителем был допущен перегруз вагона сверх его максимальной грузоподъемности (параграф 6 статьи 9). Штраф взыскивается в соответствии со статьей 15 в пятикратном размере провозной платы за перевозку излишка массы груза по железной дороге, на которой был обнаружен этот излишек. Предусмотренные настоящим параграфом штрафы железная дорога вправе взыскивать независимо от возмещения возможного ущерба и других штрафов, уплачиваемых отправителем/получателем в соответствии с настоящим Соглашением. В случае перегруза вагона сверх его максимальной грузоподъемности: 1) излишек массы груза, обнаруженный на дороге отправления, выгружается и предоставляется в распоряжение отправителя; 2) излишек массы груза, обнаруженный на транзитной железной дороге или на дороге назначения, выгружается железной дорогой и направляется на станцию назначения по возможности одновременно с основной отправкой по досылочной дорожной ведомости, составленной в необходимом количестве экземпляров; 3) провозная плата и сборы за выгрузку, погрузку излишка массы груза взыскиваются, как за самостоятельную отправку, и вписываются в основную накладную».

Статтею 29 вищеназваної Угоди передбачено, що «Право предъявления претензий, основанных на договоре перевозки, принадлежит отправителю или получателю. Претензии должны быть предъявлены в письменном виде с соответствующим обоснованием и указанием суммы возмещения отправителем - к дороге отправления, а получателем - к дороге назначения. Претензии о возврате сумм, уплаченных по договору перевозки, могут быть предъявлены тем лицом, которое произвело данный платеж, и только к той железной дороге, которая взыскала эти суммы. Претензия предъявляется для рассмотрения компетентным органам железных дорог, указанным в Приложении 19. Сообщение об изменениях и дополнениях этого приложения высылается Комитету ОСЖД и железным дорогам-участницам настоящего Соглашения с указанием даты изменений и дополнений с таким расчетом, чтобы это сообщение поступило в Комитет ОСЖД и на все железные дороги - участницы настоящего Соглашения не позднее чем за 45 дней до вступления изменений и дополнений в силу. Железная дорога обязана в 180-дневный срок со дня заявления претензии, подтвержденного почтовым штемпелем пункта отправления или распиской железной дороги в получении непосредственно предъявленной претензии, рассмотреть эту претензию, дать ответ претендателю и при полном или частичном признании ее уплатить ему причитающуюся сумму».

Статтею 30 вказаної Угоди встановлено, що «Право предъявления иска, основанное на договоре перевозки, принадлежит тому лицу, которое имеет право заявить претензию к железной дороге. Иск может быть предъявлен только после заявления претензии в соответствии со статьей 29. Иск может быть предъявлен только в надлежащем суде той страны, железным дорогам которой была предъявлена претензия.

Відповідно до п. 2.10. Роз»ясненн Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»визначено, що згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення претензії за не збережені перевезення пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у додатку N 19 до Угоди. Під терміном "залізниця" Угода має на увазі усі залізниці однієї держави. Додаток N 19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні "Укрзалізницю" (Головне комерційне управління). Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з пунктом 19 названого Додатка перелік компетентних органів, які розглядають претензії, що випливають з договору перевезення, укладеного відповідно до СМГС, та підстави заявлення позовів, є вичерпним. Отже, претензії та позови, які виникають з інших правових підстав, ніж зазначені у вказаному пункті 19 (зокрема, по розрахунках за перевезення та додаткові послуги) мають пред'являтися та подаватися до відповідних залізниць, а не до органу, зазначеному у Додатку N 19 до Угоди ("Укрзалізниці").

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України №01-08/12 від 16.01.2009 господарським судам України повідомлено про те, що комітет ОСЖД повідомив учасників Угоди про мiжнародне залiзничне вантажне сполучення (СМГС) про змiни, якi було внесено в Угоду станом на 1 липня 2008 року, в тому числi було внесено змiни уДодаток 19 "Перелiк найменувань та адрес opганів залiзниць, компетентних для розгляду претензiй". 3гiдно iз цими змiнами Додатку №19 пункт 20 Перелiку щодо залiзниць України визначае компетенцiю "Укрзалiзницi", головного комерцiйного управлiння по розгляду ycix претензiй згiдно СМГС, кpiм претензiй по переборах перевiзних платежiв i поверненню сум, сплачених по договору перевезення, що пред'являють вiдправники та одержувачi України. Органами, компетентними розглядами претензiй по переборах провiзних платежів і поверненню сум, сплачених по договору перевезення, визначено управлiння залiзниць вiдправлення i призначення України.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) не є належним відповідачем у справі, а оскільки штраф було стягнуто Південно - Західною залізницею позовні вимоги на думку суду, повинні бути пред”явлені позивачем саме до неї.

З огляду на вищевикладене, суд визнає вимоги позивача до відповідача необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, а  оскільки позивач відмовився від пропозицій суду про заміну відповідача у справі на належного відповідача, суд приходить до висновку про відмову позивачу у позові.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                     С.Р. Станік

підписано: 17.02.2009