Постанова

від 20.05.2013 по справі 17/154-11/12-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа№ 17/154-11/12-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: Смулянський О.В.;

відповідача: не з'явились;

третьої особи-1: Зубчевський В.Д.;

третьої особи-2: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвоздів-Агро"

та Гвоздівської сільської ради Васильківського району

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.02.2013р.

у справі №17/154-11/12-12 (головуючий суддя Конюх О.В.,

судді: Скутельник П.Ф., Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція

спортивних розваг"

до Гвоздівської сільської ради Васильківського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Гвоздів-Агро"

2) ОСОБА_5

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція спортивних розваг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району від 27.01.2006р. №6 "Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято всупереч вимог законодавства, з перевищенням наданих відповідачу повноважень та порушує майнові права позивача, як власника майнових паїв КСП "Агрофірма "Данко".

Відповідач проти позову заперечував, наголошуючи на безпідставності вимог позивача та непідтвердженості їх належними доказами. Зокрема, відповідач зазначав наступне:

- просив суд застосувати до позовних вимог позовну давність;

- право власності на майновий пай не тотожне праву власності на конкретне майно, яке входить до пайового фонду КСП;

- позивач не є власником майна, відносно якого прийнято рішення від 27.01.2006р. №6;

- майно КСП "Агрофірма "Данко", в т.ч. нерухоме майно, відносно якого прийнято оспорюване рішення від 27.01.2006р. №6, було прийнято на баланс ПП "Данко" (правонаступника КПС „Данко");

- в даному випадку відсутній факт порушення речового права позивача оскаржуваним рішенням, що свідчить про відсутність у позивача права на подання позову про визнання рішення від 27.01.2006р. №6 недійсним;

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2011р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвоздів-Агро" (далі - третя особа-1).

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Гвоздів-Агро" проти позову заперечувало. Заперечення мотивовані тим, що наявність у позивача свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (виданих в грудні 2007 - травні 2008р.р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення) не посвідчує право позивача на конкретне майно, що було визначено в оскаржуваному рішенні, право власності позивача не зареєстровано в БТІ, що вже досліджувалося судом під час розгляду справи господарського суду Київської області № 10/257-10, відповідно рішення виконкому Гвоздівської сільської ради не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2011р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 (далі - третя особа-2).

Третя особа-2 письмових пояснень по суті спору не надала, свою позицію у спорі не визначила, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2013р. у справі №17/154-11/12-12 позов було задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Гвоздівської сільської ради від 27.01.2006р. №6 "Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно". Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 941,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач та третя особа звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2013р. у справі №17/154-11/12-12 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянти звертали увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- суд не встановив, які саме майнові права та обов'язки належать позивачу на конкретне нерухоме майно, визначене у рішенні виконкому Гвоздівської сільради №6 від 27.01.2006р.;

- судом не було встановлено, які саме майнові права позивача, пов'язані з нерухомим майном, зазначеним у оскаржуваному позивачем рішенні і порушені цим рішенням, можуть оцінюватись відповідно до ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

- судом було порушено ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не прийнято до уваги обставини, встановлені під час розгляду господарської справи №10/257-10, в якій брали участь ті самі сторони;

- суд безпідставно зазначив у своєму рішенні про те, що позивач має майнові права на конкретне нерухоме майно, зазначене у рішенні виконкому Гвоздівської сільради №6 від 27.01.2006р., що ці майнові права є споживчою річчю, можуть оцінюватись та були порушені оспорюваний рішенням №6 від 27.01.2006р.;

- суд не надав оцінки доказам про те, що на підставі рішення загальних зборів пайовиків та працівників КСП „Агрофірма „Данко" від 12.01.2000р. було вирішено реорганізувати КСП в ПП „Данко", яке буде його правонаступником;

- посилання місцевого господарського суду на рішення у справі №2091/16-2005 є безпідставним, оскільки рішення виконкому Гвоздівської сільради №6 було прийнято 27.01.2006р., а судові рішення у справі №2091/16-2005 набрали законної сили 03.04.2006р.;

- свідоцтва про право власності на пай були видані позивачу лише у грудні 2007р. - травні 2008р., тобто на день прийняття рішення виконкому Гвоздівської сільради №6 від 27.01.2006р.у позивача не було належним чином посвідчено право власності навіть на майновий пай КСП;

- судом не були виконані вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові №17/154-11 від 17.07.2012р.;

- судом невірно застосовано норми п.10 ч.2 ст. 16, ст. 21 Цивільного кодексу України та Закону України „Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності 15.02.2012р. і яким скасовано п.4 ст. 268 Цивільного кодексу України;

- оскільки позивач не довів, що в даному випадку порушено його права, як власника, норми п.4 ст. 268 Цивільного кодексу України ще до їх скасування на позивача не розповсюджувались.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2013р. апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2013р.

15.04.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги.

В судове засідання 18.04.2013р. з'явилися лише представники позивача та третьої особи-1. Представники відповідача та третьої особи-2 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 20.05.2013р.

15.05.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява №75 від 26.04.2013р., в якій він зазначив про те, що підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти позовних вимог. Окрім того, відповідач повідомив суд про неможливість забезпечити явку свого представника у судове засідання, призначене на 20.05.2013р., та просив суд розглядати справу без участі Гвоздівської сільської ради Васильківського району.

В судовому засіданні 20.05.2013р. представник третьої особи-1 підтримав апеляційні скарги з викладених у них підстав, просив суд скарги задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2013р. у справі №17/154-11/12-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 20.05.2013р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційні скарги, просив суд залишити скарги без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники відповідача та третьої особи-2 в судове засідання 20.05.2013р. не з'явились. Третя особа-2 про поважність причин нез'явлення суд не повідомила, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб в судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідача та третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 20.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Громадянин ОСОБА_6 звернувся до відповідача із заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, а саме: комплекс МТФ - 3 корівники, 2 телятники, зерносклад "Ангар", що знаходиться в с. Гвоздів по вул. Леніна, 11 та механічний двір, господарські будівлі - приміщення контори, зерносклад "Модуль", огорожа, що знаходяться в с. Гвоздів по вул. Леніна 10 Васильківського району Київської області згідно свідоцтва про право власності на майновий пай КСП "Данко" серія КИ VІІ №615277 на суму 1 181 117,00 грн., що становить 92,723% згідно структури пайового фонду. Також ОСОБА_6 просив зареєструвати право власності на ТОВ „Гвоздів-Агро" згідно акту прийому-передачі №2 від 23.01.2006р. ОСОБА_6 в статутний фонд даного підприємства.

Рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради від 27.01.2006р. №6 "Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно" (том справи - 1, аркуш справи - 15) вищезгадану заяву ОСОБА_6 було задоволено, визнано право власності за ТОВ "Гвоздів-Агро" на нерухоме майно: комплекс МТФ - 3 корівники, 2 телятники, зерносклад "Ангар", що знаходиться в с. Гвоздів, вул. Леніна, 11 та механічний двір, господарські будівлі - приміщення контори, зерносклад "Модуль", огорожа, що знаходяться в с. Гвоздів по вул. Леніна 10. Доручено Васильківському БТІ оформити право власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ "Гвоздів-Агро".

17.03.2006р. відповідачем було прийнято рішення №3 „Про затвердження рішення №6 виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради від 27.01.2006 року" (том справи - 2, аркуш справи - 57), згідно з яким:

- визнано право власності на нерухоме майно: комплекс МТФ - 3 корівники, 2 телятники, зерносклад "Ангар", що знаходиться в с. Гвоздів, вул. Леніна, 11 та механічний двір, господарські будівлі - приміщення контори, зерносклад "Модуль", огорожа, що знаходяться в с. Гвоздів по вул. Леніна 10 на ТОВ "Гвоздів-Агро" Васильківського району Київської області;

- доручено Васильківському БТІ оформити право власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ "Гвоздів-Агро".

Позивач звернувся до суду про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району від 27.01.2006р. №6 "Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно", посилаючись на те, що вказане рішення порушує майнові права позивача, як власника майнових паїв КСП "Агрофірма "Данко". Окрім того, позивач зазначав наступне:

- позивач є власником 98,805% майнових паїв колишнього КСП "Агрофірма "Данко", а тому має майнові права співвласника в праві спільної часткової власності щодо майна пайового фонду колишнього КСП "Агрофірма "Данко", яке в натурі нікому не виділялось;

- відповідач не мав права розпорядження нерухомим майном розпайованого КСП "Агрофірма "Данко", оскільки таке право належить виключно зборам власників майнових паїв, до яких належить і позивач;

- відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчому комітету Гвоздівської сільської ради взагалі не надано повноважень визнання права власності на нерухоме майно, а надано повноваження лише щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна згідно із законом.

Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України „Про місцеве самоврядування".

Згідно зі ст. ст. 10, 11 названого Закону (в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного позивачем рішення) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

В ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування" наведено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Серед них: питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, а також прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно з ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

В процесі судового розгляду було встановлено, що відповідачем не приймались рішення про делегування виконавчому комітету повноважень, віднесених до виключної компетенції сільської ради.

Посилання відповідача на п.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. №7/5, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, не може бути прийнято до уваги, оскільки названий пункт не надає право виконавчим комітетам органів місцевого самоврядування на визнання прав власності на нерухоме майно.

Окрім того, як уже зазначалось вище, органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності відносно об'єктів комунальної власності. Однак нерухоме майно, відносно якого виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради було прийнято рішення №6 від 27.01.2006р., не належить до комунальної власності територіальної громади с. Гвоздів, а включено до пайового фонду КСП "Данко", про що свідчить інвентарний опис основних засобів станом на 01.07.1998р. (том справи - 1, аркуші справи - 32-38).

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені Законом України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", який спрямований на забезпечення повної самостійності зазначеного підприємства, реалізацію його можливостей як суб'єкта господарювання, визначає його права і обов'язки у здійсненні господарської діяльності

В ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про власність" (який був чинний на час прийняття оскаржуваного рішення) право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

В матеріалах справи наявна копія постанови Господарського суду Київської області від 20.12.2005р. у справі №291/16-2005 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція спортивних розваг" до Гвоздівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії (том справи - 1, аркуші справи 16-19), в якій суд встановив, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення виконкому Гвоздівської сільської ради від 27.01.2006р. №6 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція спортивних розваг" набуло право власності на номінальну вартість викуплених майнових паїв реорганізованого КСП "Агрофірма "Данко" 139 120,00 грн. або 62,009% пайового фонду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. постанова Господарського суду Київської області від 20.12.2005р. у справі №291/16-2005 була залишена без змін (том справи - 1, аркуші справи - 20-24).

Згідно з ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001р. „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" було затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (далі - Методика), та Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (далі - Порядок).

Згідно з п.2 Методики майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до п.п.1, 13 Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалось, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком; у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Наказом Мінагрополітики №62 від 14.03.2001р. було затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, у відповідності до п.п.9, 16 якого виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством - правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників; визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Відповідачем було надано суду довідку №270 від 07.10.2008р. (том справи - 1, аркуш справи - 39), в якій зазначено про те, що співвласники майнових паїв КСП "Агрофірма "Данко" входять до списку осіб, які мають право на майновий пай члена КСП "Агрофірма "Данко" при загальній вартості майна пайового фонду станом на 01.01.2000р. - 224 355,00 грн.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, змістом відносин власників майнових паїв щодо майна пайового фонду реорганізованого КСП "Агрофірма "Данко" є набуття та реалізація права спільної часткової власності на зазначене майно, при чому розмір частки в праві на майно, а не розмір частки майна в натурі, визначається вартістю майнового паю (визначеної залежно від трудової участі в діяльності підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення), на який його власнику видається свідоцтво про право власності на майновий пай. Право виділення майна в натурі із складу майна пайового фонду реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств окремим власникам або групам власників належить співвласникам майна, право на участь у розпорядженні майном (але не право на конкретне індивідуально визначене майно) яких посвідчено свідоцтвами про право власності на майновий пай.

В ст. 358 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Окрім того, згідно з п.4 Указу Президента України від 29.01.2001р. №62 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. №177 „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" Міністерством аграрної політики України в листі від 05.05.2001р. № 37-25-3-11/3923 було роз'яснено порядок видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат). Зокрема, в п.12 названого листа вказано, що при видачі майна в натурі конкретному власнику у відповідності із рішенням загальних зборів співвласників майна підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передачі майна вилучає свідоцтво і робить на ньому запис про видачу майна в натурі. Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства з відміткою про видачу майна в натурі та копія акта приймання-передавання майна протягом п'яти днів із дня підписання акта приймання передавання передається сільській раді. Сільська рада на підставі цих документів робить відмітку про отримання майна в натурі в Книзі обліку та в списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого підприємства, і на основі якого видано свідоцтво. В подальшому, при дотриманні порядку виділення майна в натурі, що входить до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільська рада видає власнику цього майна свідоцтво про право власності на майно, що входило до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства.

В матеріалах справи наявна довідка відповідача №84 від 25.03.2008р., з якої вбачається, що майно пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко", в тому числі нерухоме майно за адресами вул. Леніна 10 та вул. Леніна 11 в натурі не виділялося і у власність на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП "Агрофірма "Данко" нікому не передавалось. Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП "Агрофірма "Данко" з відміткою про виділення та передачу майна в натурі фізичним або юридичним особам в Гвоздівській сільській раді відсутні (том справи - 1, аркуш справи - 41).

Наведене свідчить про те, що порядок виділення майна пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко" в натурі дотриманий не був. Нерухоме майно, відносно якого виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради було прийнято рішення №6 від 27.01.2006р. ані юридичній особі, ані фізичній особі (особам) в натурі належним чином не виділялося. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне суду не надано.

По суті, право розпорядження нерухомим майном, яке включено до пайового фонду реорганізованого КСП „Агрофірма "Данко" на час прийняття оскаржуваного рішення №6 від 27.01.2006р. належало до повноважень зборів співвласників майна, права яких підтверджено свідоцтвами про право власності на майновий пай. Ані відповідач, ані його виконавчий орган не мали таких прав.

При цьому, слід зазначити, що згідно з приписами пп.10 п. „б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного рішення), до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належали облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради рішення №6 від 27.01.2006р. та визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за третьою особою-1 були заява громадянина ОСОБА_6, в якій містилось посилання на свідоцтво про право власності на майновий пай КСП "Данко" серія КИУ11№615277 на суму 1 181 117,00 грн., що становить 92,723% згідно структури пайового фонду, а також акт №2 від 23.01.2006р. відносно прийому-передачі ОСОБА_6 майна до статутного фонду третьої особи-1.

В процесі судового розгляду було встановлено, що в січні-лютому 2006 року було складено низку актів приймання-передачі, а саме:

- акт прийому-передачі №2 від 26.01.2006р. ПП „Данко" майнового сертифіката КИ№615277 на суму 1 181 132,00 грн. ОСОБА_6, за яким ПП "Данко" передало на виконання договору безпроцентної поворотної позики громадянину ОСОБА_6 не майновий сертифікат, а майно згідно з переліком, до якого було включено нерухоме майно, належне до пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко", відносно якого виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради було прийнято рішення №6 від 27.01.2006р.;

- акт прийому-передачі майнового сертифіката КИ№615277 на суму 1 181 131,00 грн. від 26.01.2006р., згідно з яким ОСОБА_6 передав, а третя особа-1 прийняла майнові сертифікати громадян - колишніх членів КСП "Агрофірма "Данко" в кількості 207 штук;

- акт приймання-передачі внеску до статутного фонду третьої особи-1 від 01.02.2006р., згідно з яким ОСОБА_6, як засновник, передає, а третя особа-1 приймає до статутного фонду майно на суму 1 181 117,00 грн. або 92,723% згідно із структурою пайового фонду колишнього КСП „Данко" на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія КИУП№615277 від 28.01.2006р.

На час прийняття оскаржуваного рішення №6 від 27.01.2006р. порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначався Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5. Вказане Положення діяло на всій території України і було обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності (п.1.2 Положення).

В додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно наведено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, вищевказані акти не є правовстановлюючими документами в розумінні переліку, наведеного в додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не можуть бути підставою для здійснення реєстрації права власності.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП Приватного підприємства "Данко" (майновий сертифікат) серія КИУ11№615277 без дати видачі частка ОСОБА_6 в розмірі 1 181 117,00 грн. або 92,723% згідно структури пайового фонду визначена на підставі списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 07.05.1999р. Натомість Приватне підприємство "Данко", як юридична особа, було зареєстровано 25.02.2000р., що свідчить про те, що на час проведення зборів (07.05.1999р.) підприємство не існувало. При цьому, частка ОСОБА_6 визначена в розмірі 1 181 117,00 грн. або 92,723% стосується пайового фонду майна Приватного підприємства „Данко", а не КСП "Агрофірма "Данко", до пайового фонду якого належить нерухоме майно, відносно якого виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради було прийнято рішення від 27.01.2006р. №6.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що Акт №2 від 26.01.2006р. прийому-передачі Приватним підприємством „Данко" майнового сертифіката КИ№615277 на суму 1 181 132,00 грн. ОСОБА_6 та акт прийому-передачі від ОСОБА_6 майнового сертифіката КИ№615277 на суму 1 181 131,00 грн. третій особі складені заднім числом без належних повноважень на розпорядження майном та не носять характер цивільно-правових угод, які згідно з положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України могли б бути підставою для набуття третьою особою права власності на нерухоме майно пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко".

З наданого протоколу загальних зборів членів колективу КСП "Агрофірма "Данко" та вибувших з членів КСП "Данко" №1 від 07.05.1999р. не вбачається, що ним взагалі затверджувався список осіб, які мають право на майновий пай, в тому числі, який би встановлював право громадянина ОСОБА_6 на 92,723% пайового фонду.

Відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 07.05.1999р., рішенням загальних зборів пайовиків та працівників КСП "Агрофірма "Данко" від 12.01.2000р., оформленим протоколом №1, вирішено КСП "Агрофірма "Данко" реорганізувати з новою назвою господарства: Приватне підприємство "Данко", зазначивши, що Приватне підприємство "Данко" буде правонаступником КСП "Агрофірма "Данко", керівником Приватного підприємства "Данко" обрано ОСОБА_7 Актом передачі майна від 26.02.2000р. передано від КСП "Агрофірма "Данко" до Приватного підприємства "Данко" майно, в тому числі основні засоби на суму 612 295,00 грн. Зазначене майно було прийнято на баланс Приватного підприємства "Данко".

Згідно зі Статутом Приватного підприємства "Данко" (п.п.1.1, 1.2, 4.3, 4.5, 4.6) вказане підприємство засновано на приватній власності громадянина ОСОБА_7, який наділяє підприємство статутним фондом в розмірі 1000,00 грн.; майно підприємства є власністю засновника; джерелами формування статутного фонду є грошові та інші внески засновника, доходи, одержані від діяльності підприємства, відрахування від прибутків спільних підприємств, організацій, об'єднань, учасником яких є підприємство, доходи від цінних паперів, тощо (том справи - 3, аркуші справи - 106-108).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на виконання рішення зборів від 12.01.2000р. було фактично виконано реорганізацію КСП "Агрофірма "Данко" в Приватне підприємство "Данко" та не доведено факт правонаступництва Приватного підприємства "Данко" за КСП "Агрофірма "Данко".

Посилання відповідача на рішення зборів орендодавців Приватного підприємства "Данко" від 02.05.2005р., оформленим протоколом №1 про прийняття вибувших членів КСП "Данко" в кількості 102 чоловік зі своїми земельними та майновими паями до складу Приватного підприємства "Данко" правомірно не прийнято місцевим господарським судом до уваги, оскільки суду не надано доказів, які б свідчили, що у відповідності до вказаного рішення було внесено відповідні зміни до установчих документів щодо складу засновників та статутного фонду Приватного підприємства "Данко".

Наявність безпідставно виданого сільською радою свідоцтва про право власності на майновий пай ПП "Данко" серія КИ У11 № 615277 не надає права ОСОБА_6 розпоряджатися майном пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко" та передавати його до статутного фонду ТОВ "Гвоздів-Агро".

Відповідач наголошував на тому, що право власності на майновий пай не тотожне праву власності на конкретне майно, яке входить до пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко".

З цього приводу необхідно зазначити наступне. В ст. 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

При цьому в ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.

З наведеного вище випливає, що частка позивача в праві на майно пайового фонду КСП "Агрофірма "Данко", а не право власності на частку майна, є майновим правом та підлягає захисту судом на загальних підставах.

Посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності не може бути прийнято судом до уваги. Строк позовної давності у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності 15.01.2012р. скасовано п.4 ст. 268 Цивільного кодексу України, яким було передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника про визнання незаконним акта органу державної влади та акта органу місцевого самоврядування. Пунктом 5 прикінцевих положень вказаного Закону передбачено право особи звернутися з позовом про визнання незаконним акта органу державної влади та акта органу місцевого самоврядування протягом трьох років з дня набрання ним чинності, тобто до 15.01.2015р. Наведене свідчить про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Твердження апелянтів про те, що місцевим господарським судом не було виконано вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України №17/154-11 від 17.07.2012р. є безпідставними. На виконання вказівок Вищого господарського суду України місцевим господарським судом було витребувано у відповідача відомості щодо делегування ним виконавчому комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області повноважень на прийняття рішень з питань, віднесених до виключної компетенції ради, зокрема, щодо визнання права власності на об'єкт нерухомого майна та документи, які були підставою для прийняття оспорюваного позивачем рішення №6 від 27.01.2006р. Окрім того, суд витребував у відповідача пояснення відносно того, на підставі яких вихідних документів і законодавчих норм було прийняте оскаржуване рішення та яким документом (рішенням про делегування повноважень, нормою закону тощо) передбачено право виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради на прийняття рішення №6 від 27.01.2006р. Також судом було з'ясовано момент виникнення у позивача майнового права, за захистом якого він звернувся до суду.

В ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1, п.10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи наведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради від 27.01.2006р. №6 було прийнято всупереч вимог законодавства, зокрема, Законів України "Про власність", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про місцеве самоврядування в Україні", поза межами компетенції виконавчого органу відповідача та з порушенням майнових прав позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем та третьою особою-1 не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за їх подання покладаються на відповідача та третю особу-1 (апелянтів).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвоздів-Агро" та Гвоздівської сільської ради Васильківського району залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2013р. у справі №17/154-11/12-12 - без змін.

2. Матеріали справи №17/154-11/12-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Новіков М.М.

Мартюк А.І.