Ухвала

від 23.05.2013 по справі 21/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

справа № 50/49 справа № 50/51 справа № 21/121 справа № 21/122 23.05.13

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г.

У справі № 21/122 за позовом публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

про розірвання договору 2 226 315,24 грн.

У справі № 21/121 за позовом публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

про розірвання договору 3 780 001,45 грн.

У справі № 50/49 за позовом публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

про розірвання договору

У справі № 50/51 за позовом публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

про розірвання договору

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Коломієць Є.В.(дов. від 26.03.2013)

Від відповідача Піддубна А.А.(дов. від 03.01.2013)

Від ВДВС не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2011 у справі № 21/122 позов задоволено частково та стягнуто товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на користь публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" 1 949 315,24 грн. суму боргу; 50 682,20 грн. суму інфляційних витрат; 22 911,13 грн. суму 3% річних; 20 229,09 грн. суму державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2011 у справі № 21/121 позов задоволено частково та стягнуто товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на користь публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" 3 398 001,45 (три мільйони триста дев'яносто вісім тисяч одна грн. 45 коп.) грн. суму боргу; 88 348,04 (вісімдесят вісім тисяч триста сорок вісім грн. 04 коп.) суму інфляційних витрат; 39 938,16 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 16 коп.) суму 3% річних; 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) грн. суму державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2011 по справі № 50/49 було позов задоволено повністю.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2011 по справі № 50/519 було позов задоволено повністю.

13.12.2012 від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" надійшли скарга на дії та рішення державного виконавця.

Ухвалою суду від 22.01.2013 повернуто скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. по зведеному виконавчому провадженні за справами № 21/122, № 21/121, № 50/49 та № 50/51 без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 ухвалу господарського суду м. Києва від 22.01.2013 скасовано, матеріали скарги у справах № 21/122, № 21/121, № 50/49 та № 50/51 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Справу передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д., який призначив її до розгляду на 29.04.2013.

Представник ВДВС в судове засідання 29.04.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 29.04.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

В судовому засіданні 29.04.2013 було оголошено перерву на 14.05.2013.

Представник ВДВС в судове засідання 14.05.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 14.05.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Розгляд справи із-за неявки представника ВДВС був відкладений на 23.05.2013.

Представник ВДВС в судове засідання 23.05.2013 вкотре не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01601 1118214 8( в матеріалах справи).

В судове засідання 23.05.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Суд прийшов до висновку про задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. по зведеному виконавчому провадженні за справами № 21/122, № 21/121, № 50/49 та № 50/51, у зв"язку з таким:

05.12.2012 на адресу ТОВ «Інестиційно-будівельна компанія «Адоніс» (надалі - Скаржник) надійшла претензія ТОВ «Житлово-будівельний кооператив «Адоніс» від 03.12.2012 (копія в матеріалах справи).

Як зазначено в претензії, старшим державним виконавцем ВДВС Головного управління юстиції в м. Києві Григорян Оленою Грайрівною (надалі - Державний виконавець) 23.10.2012 та 22.11.2012 було складено акти опису й арешту майна (копії в матеріалах справи), яке належить ТОВ «Житлово-будівельний кооператив «Адоніс» та іншим інвесторам будинку № 9, по вул. Княжий Затон в м. Києві. В результаті таких дій Державного виконавця, було описано та арештовано наступне майно:

- підземні паркінги в будинку з наявністю паркомісць в нумерації з 75 по 172;

- нежитлові приміщення цокольного поверху, які складаються з семи приміщень та нежитлові приміщення першого поверху будинку в кількості чотирьох приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені виконавчі дії були проведені по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження № 1747/7 з примусового виконання:

- наказу господарського суду м. Києва № 21/121 від 01.04.2011;

- наказу господарського суду м. Києва № 21/122 від 01.04.2011;

- наказу господарського суду м. Києва № 50/51 від 27.04.2011;

- наказу господарського суду м. Києва № 50/49 від 21.03.2011.

Вказані накази були видані на стягнення зі скаржника на користь ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку" боргу.

У зв'язку з чим ТОБ «Житлово-будівельний кооператив «Адоніс», як замовник будівництва будинку № 9, по вул. Княжий Затон в м. Києві, від імені інвесторів - власників описаного та арештованого майна звернулося до скаржника із вимогою про вчинення всіх можливих дій для скасування вищезазначених актів опису і арешту майна, оскільки за борги скаржника описано і арештовано майно, яке йому не належить.

ТОВ «Житлово-будівельний кооператив «Адоніс» зазначив, що у разі невиконання вимог, зазначених в претензії, ним буде зроблено все можливе, щоб жоден інвестор більше не був залучений до співпраці зі скаржником. Дана проблема набуде розголосу, який негативно вплине на імідж та ділову репутацію скаржника, як інвестиційно-будівельної компанії.

Тобто, дії Державного виконавця по проведення опису і арешту майна, що не належить Боржнику (Скаржнику), негативним чином впливають на імідж останнього та принижують ділову репутацію.

На адресу скаржника надійшла вимога Державного виконавця від 10.10.2012 № 568/7 (копія в матеріалах справи), в якій, зокрема, від Скаржника (Боржника) вимагалося забезпечення вільного доступу державному виконавцю, представнику стягувача та понятим, до підземного паркінгу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, з метою опису арештованого майна та надати всю технічну документацію відносно даного майна, розширений баланс підприємства.

На прийомі у Державного виконавця представником Скаржника було надано вичерпну інформацію щодо наявного у нього майна та рахунків, розширений баланс та всі необхідні документи, що вимагалися Державним виконавцем. А також представник скаржника зазначив, що він не є власником будь-яких житлових чи нежитлових приміщень (у тому числі і паркінгу) в будинку № 9, по вул. Княжий Затон в м. Києві, а тому не може надати технічну документацію відносно даного майна.

Судом встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження немає жодних підтверджень того, що описане і арештоване майно належить боржнику на праві власності, більш того, БТІ м. Києва неодноразово надавало відповідь на запит Державного виконавця, де зазначалося, що за Боржником (Скаржником) не зареєстровано на праві власності жодних об'єктів нерухомості, а зареєстровано об"єкт незавершеного будівництва по вул. Княжий Затон, 9 в м. Києві.

Крім того суд зазначає, що при складанні акту опису і арешту майна від 23.10.2012 та акту опису і арешту майна від 22.11.2012 Державним виконавцем допущено ряд порушень вимог до порядку складення та форми акту опису й арешту майна, що передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна і накладення на нього арешту.

Згідно п. 4.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо).

Проте, в порушення таких вимог, в акті опису й арешту від 23.10.2012 вказано: «Підземний паркінг в будинку з наявністю паркомісць в нумерації з 75 по 172 в задовільному та придатному стані для здійснення продажу».

В акті опису й арешту від 22.11.2012 вказано: «Нежитлові приміщення цокольного поверху, які складаються з семи приміщень та нежитлові приміщення першого поверху будинку в кількості чотири приміщення. Загальна площа нежитлових приміщень становить: цоколь - 1518,8 кв.м., 1 поверх - 1565,2 кв.м.»

Тобто, Державним виконавцем не зазначено жодної відмінної ознаки кожного внесеного в акт предмета.

Крім того, незважаючи на відсутність правових підстав і документального підтвердження. Державним виконавцем арештовано та описано майно, яке не належить Боржнику (Скаржнику), тим самим порушено його немайнове право, що заключається в протиправному посяганні на імідж та ділову репутацію.

Оскільки, скаржник є суб'єктом господарювання, то позитивна ділова репутація робить його більш привабливим для клієнтів, партнерів, інвесторів, дозволяє збільшувати дохід, підсилює його позиції при виході на нові ринки.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ст. 94 ЦК України).

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг (п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2007 №01-8/184.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів). Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому гл. 31 -Г ЦПК і ст. 121-2 ГПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або яким-небудь чином впливати на останній (п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Відповідно до п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, оскільки державний виконавець безпідставно наклав арешт на майно, яке не належить Боржнику (Скаржнику) та вчинив інші порушення, то акти опису й арешту майна від 23.10.2012 серії 568/7 та від 22.11.2012 серії 568/7, що складені державним виконавцем ВДВС Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. підлягають скасування. Оскільки суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, то суд зобов"язує державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. скасувати акти опису й арешту майна від 23.10.2012 серії 568/7 та від 22.11.2012 серії 568/7.

Щодо пояснень представника ГУ юстиції у м. Києві Григорян О.Г. відносно пропуску представником ТОІ "ІБК "Адоніс" строку на оскарження дій органу ДВС суд зазначає, що відповідно до ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо , або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріали справи свідчать, що скаржнику про дії державного виконавця щодо проведення опису і арешту майна стало відомо після отримання претензії ТОВ «Житлово-будівельний кооператив «Адоніс», тобто, 05.12.2012, отже строк на оскарження таких дій почався з 06.12.2012.

Твердження державного виконавця про те, що скаржник ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження ще 31.10.2012 не підтверджуються належними доказами, а тому не беруться судом до уваги.

Крім того, підпис нібито представника боржника(скаржника) на актах опису й арешту майна від 23.10.2012 серії 568/7 та від 22.11.2012 серії 568/7 не є підтвердженням того, що ця особа була саме представником скаржника, оскільки відсутня довіреність на представництво інтересів чи доказ знаходження цієї особи у трудових відносинах зі скаржником.

Отже, скаржник мав право звернутися зі скаргою на дії державного виконавця у строк до 15.12.2012, що ним і було зроблено.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску скаржником строку на оскарження дій державного виконавця та відновити пропущений товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" строк на оскарження дій державного виконавця.

2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції в м. Києві Григорян Олени Грайрівни щодо проведення опису і арешту підземних паркінгів та нежитлових приміщень, що знаходяться в будинку № 9, по вул. Княжий Затон в м. Києві.

3. Зобов"язати державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. скасувати акти опису й арешту майна від 23.10.2012 серії 568/7 та від 22.11.2012 серії 568/7, якими безпідставно накладено арешт на майно, яке не належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс".

4. Копію ухвали розіслати сторонам та старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. для негайного виконання.

5. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Головатюк Л.Д.