Постанова

від 21.05.2013 по справі 5011-57/14159-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа№ 5011-57/14159-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Дзюби О.В. (дов. від 20.01.2013 р.)

від відповідача Аніщенка С.О. (дов. від 15.04.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сервіс партнер"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 05.03.2013 р.

по справі № 5011-57/14159-2012

(суддя Гулевець О.В.)

за первісним позовом Дочірнього підприємства "Оллтек-

Україна" (далі ДП "Оллтек- Україна")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сервіс партнер" (далі ТОВ "Сервіс

партнер")

про стягнення 558 824,11 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сервіс партнер"

до Дочірнього підприємства "Оллтек-

Україна"

про стягнення 343 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2013 р. по справі № 5011-57/14159-2012 первісний позов задоволено частково : з ТОВ "Сервіс- партнер" стягнуто на користь ДП "Оллтек- Україна" 429 108,80 грн. основного боргу, 105 490,46 грн. пені, 20 633,74 грн. 3 % річних, а також 11 104,64 грн. судового збору. В іншій частині первісних вимог та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в первісному позові відмовити, зустрічний - задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги відсутності підпису та печатки в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, їх немає й на видатковій накладній № 321 від 16.06.2011 р.; а також недоведеність факту поставки товару; необхідність повернення сплачених апелянтом авансових коштів в розмірі 331 600,00 грн. по рахунку-фактурі від 16.06.2011 р. тощо.

В судовому засідання представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача за первісним позовом доводи скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, 10.10.2012 р. ДП "Оллтек-Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Сервіс-партнер" про стягнення 429 108,80 грн. основного боргу, 105 490,46 грн. пені, 20 633,08 грн. 3 % річних, 3 591,77 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що позивачем на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 02/05-2010 від 02.05.2011 р. (далі Договір) здійснено поставку товару на загальну суму 892 708,80 грн. Відповідачем товар оплачено частково на суму 337 600,00 грн. та повернуто на суму 126 000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача на день подачі позовної заяви становить 429 108,80 грн. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 8.3 Договору 105 490,46 грн. пені, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 20 633,08 грн. 3 % річних, 3 591,77 грн. інфляційних втрат тощо.

31.10.2012 р. ТОВ "Сервіс-партнер" звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ДП "Оллтек-Україна" про стягнення 337 600,00 грн. грошових коштів з огляду на те, що ним по рахунку-фактурі № 371 від 16.06.2011 р. сплачено 337 600,00 грн. авансу, однак товару йому не поставлено. Таким чином, позивач за зустрічним позовом на підставі ст. 1212 ЦК України просив стягнути 337 600,00 грн. авансу тощо.

Заявою від 11.12.2012 р. позивач за зустрічним позовом збільшив свої вимоги й просив стягнути 343 600,00 грн. грошових коштів.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість первісних позовних вимог в частині стягнення 429 108,80 грн. основного боргу, 105 490,46 грн. пені, 20 633,74 грн. 3 % річних, відтак їх задовольнив, в іншій частині первісного позову відмовив. В зустрічному позові відмовив.

Так, задовольняючи первісний позов, місцевий суд посилався на те, що ухвалений сторонами Договір є укладеним, адже сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов. Поставка товару (кормових добавок) здійснювалась позивачем після укладення Договору. Будь-яких доказів на підтвердження виникнення між сторонами правовідносин з поставки товару (кормових добавок) на інших, ніж в Договорі підставах, матеріали справи не містять та сторонами на надавалось.

Місцевим судом встановлено, що відповідач здійснив повернення поставленого за Договором товару на загальну суму 126 000,00 грн. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000002 від 28.12.2011 р.

Крім цього, в податковій накладній № 24 від 16.06.2011 р., яка надана ТОВ "Сервіс Партнер", відображено поставку товару Мікосорб кількістю 20 000,00 вартістю 700 000,00 грн. (без ПДВ), Біоплекс Сов формула кількістю 100,00 вартістю 5800,00 грн. (без ПДВ), Селплекс кількістю 200,00 вартістю 15174,00 грн. (без ПДВ), Сил-Олл кількістю 20,00 вартістю 20000,00 грн. (без ПДВ),) на загальну суму 889 108,80 грн. на підставі Договору.

Вищенаведене, на думку місцевого суду, спростовує посилання відповідача на неукладення ними Договору.

Під час дії Договору позивачем здійснено поставку п'яти партій товару, а саме: за видатковою накладною № 263 від 16.05.2011 р.; за видатковою накладною № 280 від 25.05.2011 р., за видатковою накладною № 317 від 09.06.2011 р., за видатковою накладною № 321 від 16.06.2011 р., яку не підписано та не скріплено печаткою ТОВ "Сервіс Партнер", здійснено поставку на загальну суму 889 108,80 грн. (рахунок-фактура № 371 від 16.06.2011 року). Оплату за цим рахунком здійснено частково на загальну суму 331 600,00 грн.: 29.06.2011 р., 10.08.2011 р., 30.09.2011 р., 20.11.2011р., 21.02.2012р., що підтверджується наданими відповідачем банківськими виписками, за непідписаною та нескріпленою печаткою ТОВ "Сервіс Партнер" видатковою накладною № 367 від 11.07.2011 р. здійснено поставку на загальну суму 6 000,00 грн. (рахунок-фактура № 415 від 11.07.2011 року). Оплату цього рахунку здійснено 20.07.2011 р., що підтверджується наданими відповідачем банківськими виписками.

Дослідивши наявні в матеріалах справи банківські виписки, картки рахунку № 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) по контрагенту ТОВ "Сервіс Партнер", місцевий суд встановив, що оплата поставленого товару за виставленими позивачем рахунками-фактури здійснювалась відповідачем після здійснення позивачем поставки товару відповідачу відповідно до умов Договору.

Спірну видаткову накладну № 321 від 16.06.2011 р. на загальну суму 889 108,80 грн., яку відповідачем оплачено згідно рахунку-фактури № 371 від 16.06.2011 р. частково в розмірі 331 600,00 грн., місцевий суд вважав такою,що свідчить про визнання ТОВ "Сервіс Партнер" факту прийняття товару на загальну суму 889 108,80 грн.

З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом - ТОВ "Сервіс Партнер " по видатковій накладній № 321 від 16.06.2011 р. товар на загальну суму 889 108,80 грн., який відповідно останнім прийнято та частково оплачено, відтак заборгованість відповідача за первісним позовом за Договором поставки становить 429 108,80 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем за первісним позовом заявлено стягнення з відповідача пені у розмірі 105 490,46 грн., 20 633,08 грн. 3% річних, 3 591,77 грн. інфляційних втрат.

Місцевим судом після перевірки розрахунків позивача стягнуто з відповідача 105 490,46 грн. пені, 7773,20 грн. 3 % річних та 3591,77 грн. інфляційних втрат.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд встановив відсутність факту здійснення ТОВ "Сервіс Партнер" попередніх оплат в розмірі 331 600,00 грн., адже будь-яких доказів на підтвердження здійснення попередньої оплати поставки товару ДП "Оллтек-Україна" місцевому суду не надано, тому зустрічні позовні вимоги ТОВ "Сервіс Партнер" про стягнення 331 600,00 грн. вважав безпідставними та необґрунтованими тощо.

Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду в частині задоволених первісних позовних вимог за таких обставин.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що між сторонами укладено Договір, на підставі якого здійснено поставку товару за видатковою накладною № 321 від 16.06.2011 р. на суму 889 108,80 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався протягом строку дії Договору продавати покупцеві товар - кормові добавки відповідно до замовлень останнього згідно Специфікації-додатку №1. Покупець зобов'язався приймати та оплачувати переданий йому товар. У разі необхідності сторони могли змінювати або розширювати асортимент товару шляхом внесення змін або доповнень у Специфікацію-додаток № 1 до Договору. Ціна товару,яка підлягає оплаті за Договором, визначається як вартість товару на підставі Специфікації (п. 4.2 Договору).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч .ч. 1-3 ст. 180 ГК України), аналогічне передбачено й положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України.

З наявної в матеріалах справи Специфікації видно, що її сторонами не підписано та не скріплено печатками, відтак ними не погоджено такої істотної умови як предмет та ціна договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що Договір поставки є неукладеним, тому позивачем за первісним позовом безпідставно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу на підставі Договору.

Крім цього, на підтвердження факту поставки товару позивач за первісним позовом посилався на видаткову накладну № 321 від 16.06.2011 р., згідно якої ніби-то ним поставлено товар на суму 889 108,80 грн. Разом з тим, ця видаткова накладна не містить жодних посилань на Договір поставки, немає підпису уповноваженої особи про одержання зазначеного в ній товару. Наведені обставини позивачем за первісним позовом не заперечувалися.

Як видно з тексту Специфікації -додаток № 1 до Договору, вона містить лише товар Смл-Олл, доказів розширення асортименту не надано, натомість видаткова накладна № 321 від 16.06.2011 р. містить чотири різні найменування товару.

Факт здійснення господарської операції фіксується первинними документами.

Згідно п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (далі Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені в момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаним особисто, а підпис може бути скріплено печаткою (п.2.4, 2.5 Положення).

Первинними документами є видаткова накладна та довіреність на одержання матеріальних цінностей.

Крім цього, згідно п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. (далі Інструкція) довіреність незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Таким чином, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 цього Закону і Положення та фіксує факт здійснення господарської операції і відповідно є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Тому, наведені місцевим судом в тексті оскарженого рішення обставини щодо заповнення та складання податкової накладної відносяться до податкового обліку позивача за первісним позовом, а не до обставин, які встановлюють фактичні дані в даній справі.

Натомість апеляційним судом встановлено, що видаткової накладної не підписано, довіреностей на особу, яка була б уповноваженою її підписати, позивачем за первісним позовом судам обох інстанцій не надано.

Фактично між сторонами наявні господарські відносини, що підтверджуються наявними в матеріалах справи належно оформленими видатковими накладними № 263 від 16.05.2011 р., № 280 від 25.05.2011 р., № 317 від 09.06.2011 р. Тому апеляційний суд вважає, що позивачем за первинним позовом не підтверджено належними доказами факту поставки товару згідно видаткової накладної № 321 від 16.06.2011 р. на загальну суму 889 108,80 грн., відтак підстав для задоволення первісних позовних вимог немає.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду про задоволення первісного позову в частині стягнення 429 108,80 грн. основного боргу, 105 490,46 грн. пені, 20 633,74 грн. 3 % річних є помилковим й незаконним. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення - частковому скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні первісного позову повністю. В решті рішення слід залишити без змін.

Апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову з огляду на відсутність доказів на підтвердження заявлених вимог згідно ст. 1212 ЦК України та доказів недопоставки товару на суму 343 600,00 грн. за іншими видатковими накладними, адже як вище згадувалось, між сторонами справи існують господарські відносини на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 263 від 16.05.2011 р., № 280 від 25.05.2011 р., № 317 від 09.06.2011 р.тощо.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс партнер" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2013 р. по справі № 5011-57/14159-2012 скасувати в частині задоволення первісного позову .

Прийняти в цій частині нове рішення : в позові Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс партнер" про стягнення 558 824,11 грн. відмовити повністю.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2013 р. по справі № 5011-57/14159-2012 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 32047626, п/р 26009001301433 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Партнер" (юридична адреса: 02002, м. Київ. вул. Челябінська, 9, кв. 66, код ЄДРПОУ 34708906, 26006002753001 в AT "Індустріально-Експортний банк", м Київ, МФО 300614) 5 552 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 33 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 972120009 від 21.03.2013 р. за розгляд скарги судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 5011-57/14159-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.