Постанова

від 13.03.2013 по справі 5011-57/12135-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа№ 5011-57/12135-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Гончарова С.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі

судового засідання: Ростовська І.Ю.

за участі представників

сторін:

позивача Селюк О.В. - дов. б/н від 14.01.2013 р.;

відповідача Пархоменко О.О. - дов. б/н від 12.03.2013 р.;

третьої особи Хатишев О.В. - дов. б/н від 14.01.2013 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ватутінський комбінат будівельних матеріалів»

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р.

у справі № 5011-57/12135-2012 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою

відповідальністю «Кометус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Адвокатський союз»

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет

спору, на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

«Ватутінський комбінат будівельних матеріалів»

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВК ТОВ «Кометус» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Адвокатський союз» про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р..

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 р. № 5011-57/12135-2012 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. № 5011-57/12135-2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, третя особа - ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» звернулася до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. № 5011-57/12135-2012 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У доводах апеляційного оскарження скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що однією з підстав для визнання Договору від 19.04.2012 р. недійсним є відсутність повноважень на його підписання у фінансового директора позивача Масюка Володимира Миколайовича, оскільки на це не було надано попередньої згоди зборів учасників ВК ТОВа «Кометус». З цього приводу скаржник зауважує, що «питання проведення загальних зборів учасників позивача є суто внутрішньо-корпоративними, а тому у інших осіб не може бути доказів того, що відповідні загальні збори учасників позивача проводилися. Позивач такий факт проведення відповідних зборів і наявності такого рішення міг просто приховати від суду. Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів того, що такі збори не проводилися (навіть власної довідки за підписом керівника позивача)».

Крім того, скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в якості однієї з підстав визнання оскаржуваного Договору недійсним визначено те, що між позивачем та відповідачем не було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, у якій мала бути визначена винагорода, що на думку суду є непогодженням істотної умови такого Договору, а саме ціни договору. У запереченнях на вказаний висновок суду першої інстанції скаржник наголошує на порушення судом норми матеріального права, оскільки не визначення у договорі усіх його істотних умов можуть бути підставою для визнання договору таким, що є не укладеним (таким, що не відбувся), а не підставою для визнання договору недійсним.

За наведених обставин, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального права, що відбулося при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, викладені у Рішенні висновки не відповідають обставинам справи.

Ухвалою КАГС від 27.12.2012 р. № 5011-57/12135-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В.; судді: Гончарова С.А., Тищенко О.В. вищевказану апеляційну скаргу ТОВа «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 06.02.2013 р..

Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 06.02.2013 р. змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В.; судді: Гончарова С.А., Корсакова Г.В..

Ухвалою ГАГС від 06.02.2013 р. № 5011-57/12135-2012 розгляд справи було відкладено на 13.03.2013 р. із застосуванням п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні від 13.03.2013 р. представник відповідача просив колегію суддів розглянути подане ним 13.03.2013 р. через канцелярію суду Клопотання про відкладення розгляду даної справи. За названим Клопотанням відповідач просить колегію суддів відкласти розгляд даної справи для надання його новому представнику можливості ознайомитися з матеріалами справи для здійснення належного правозахисту прав та інтересів відповідача.

Колегія суддів, розглянувши вказане Клопотання, вирішила відмовити у його задоволенні як заявленому необґрунтовано, оскільки, за висновком суду у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи за період апеляційного перегляду даної справи.

Присутній у даному судовому засіданні представник скаржника (третьої особи) підтримав вимоги за своєю апеляційною скаргою та просив колегію суддів її задовольнити.

Позивач, за наданим письмовим Відзивом на апеляційну скаргу від 22.01.2013 р. та усними поясненнями його представника, заперечив проти доводів і вимог наголошених у скарзі з огляду на їх необґрунтованість та повністю підтримав висновки суду першої інстанції, оскаржуване Рішення від 06.11.2012 р. просить залишити в силі.

Відповідач письмового Відзиву на апеляційну скаргу не надав, за усними поясненнями представника підтримав доводи апеляційного оскарження третьої особи, спірне судове Рішення від 06.11.2012 р. просить скасувати з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВа «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів», Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. № 5011-57/12135-2012 залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.04.2012 р. між позивачем - ВК ТОВ "Кометус" та відповідачем - ТОВ "Адвокатський союз" укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого, позивач (первісний кредитор) передає належне йому право вимоги повернення частки, внесеної ним до статутного капіталу ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів", а відповідач (новий кредитор) приймає зазначене право вимоги, що належить позивачу (первісному кредитору). Дане право вимоги засновано на ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" і інших нормах чинного законодавства України, а також на Угоді між ТОВ "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" та ВК ТОВ "Кометус" від 17.07.2009 р..

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджував, що Договір про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. від імені ВК ТОВа "Кометус", підписаний фінансовим директором Масюком В.М., який не був уповноважений на укладення та підписання з відповідачем - ТОВом "Адвокатський союз" даного Договору, тобто з перевищенням повноважень передбачених установчими документами.

Також, позивач зазначав, що відповідно до п. 2.1. Договору згідно з відступленням права вимоги за цим Договором, відповідач сплачує позивачу винагороду, яка вказана в Додатку № 1 до Договору, проте, даний Додаток №1 не був погоджений і підписаний сторонами вищевказаного Договору. Акт приймання-передачі документів, якими засвідчуються права, що передаються за спірним Договором, між сторонами не складено та не підписано.

Крім того, позивач вказував, що відповідачем - ТОВом "Адвокатський союз" не було вчинено дій щодо стягнення з ТОВ "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" жодних коштів, пов'язаних з відступленням права вимоги.

Таким чином, оскільки фінансовий директор Масюк В.М. не був уповноважений зборами засновників позивача - ВК ТОВ "Кометус" на укладення та підписання Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. від імені позивача та відсутність погодження всіх істотних умов названого Договору, то позивач вважає, що є підстави для визнання даного Договору недійсним.

Перевіривши відповідність доводів викладених в апеляційній скарзі нормам чинного законодавства та фактичним обставинам у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеної між позивачем - ВК ТОВ "Кометус" та третьою особою у даній справі - ТОВ "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" Угоди від 17.07.2009 р., сторони дійшли згоди про відстрочення терміну здійснення виплати позивачу частки в статутному капіталі ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" у розмірі 1 216 000,00 грн..

Господарським судом встановлено, що на виконання вищевказаної Угоди, ТОВом "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" було здійснено часткову виплату частки в розмірі 665 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача. Таким чином, розмір невиплаченої частки в статутному капіталі ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів", який підлягав виплаті позивачу склав 551 000,00 грн..

Відповідно до укладеного між позивачем - ВК ТОВ "Кометус" та відповідачем - ТОВ "Адвокатський союз" Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. визначено, що позивач передає відповідачу право вимоги повернення частки, внесеної позивачем до статутного капіталу ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що за укладеним між сторонами Договором про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. ПЕРЕДБАЧЕНО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ ЧАСТКИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" у розмірі 551 000,00 грн..

З Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. вбачається, що від імені позивача даний Договір укладено та підписано фінансовим директором Масюком В.М., що діяв на підставі Наказу ВК ТОВа "Кометус" № 1 від 02.01.2004 р..

Згідно з ч. 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до ч. 3. ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З наведеного, вбачається, що важливим моментом вирішення питання про правомочність укладення виконавчим органом угод від імені товариства є саме існування обмежень, щодо здійснення ним таких повноважень.

Відповідно до п. 6.3. Сатуту ВК ТОВ "Кометус" (затвердженого Рішенням зборів засновників оформленого Протоколом від 29.04.2007 р. № 6 та зареєстрованого Млинівською державною адміністрацією Рівненської області 11.05.2007 р. за № 15991050002000353) до виключної компетенції зборів учасників відносяться надання попередньої згоди на укладення та подальше затвердження договорів (угод, контрактів) будь-якого характеру, що перевищує суму 100 000,00 грн..

Отже, в даному випадку, Статутом позивача - ВК ТОВ "Кометус" передбачено обмеження щодо укладення договорів директором від імені товариства, а саме: надання попередньої згоди зборами учасників на укладення та подальше затвердження договорів (угод, контрактів) будь-якого характеру, що перевищує суму 100 000,00 грн..

За оцінкою колегії суддів, місцевим господарським судом правильно встановлено, що в матеріалах даної справи відсутні докази проведення зборів учасників позивача - ВК ТОВа "Кометус" з приводу укладення спірного Договору та, відповідно, питання щодо надання попередньої згоди фінансовому директору Масюку В.М. зборами учасників позивача на укладення Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. не вирішувалось. Доказів протилежного сторонами, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції надано не було.

За наведених обстави слід вважати правильним висновок господарського суду і про те, що на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. фінансовий директор ВК ТОВа "Кометус" Масюк В.М. не мав повноважень на його підписання та укладання.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що фінансовий директор ВК ТОВа "Кометус" Масюк В.М., укладаючи з відповідачем Договір про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р., не мав повного обсягу цивільних прав та обов'язків, тому слід вважати вірними та обґрунтованими доводи позивача викладені в позовній заяві щодо невідповідності спірного Договору чинному законодавству, зокрема, ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Третя особа доказів на підтвердження своїх аргументів не надала.

З урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та встановлених у даній справі обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що вимога позивача про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. є обґрунтованою, тому задоволена правомірно.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві та повторені третьою особою-скаржником - ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» в апеляційній скарзі щодо неукладеності спірного Договору про відступлення права вимоги від 19.04.2012 р. в розумінні ст.ст. 180, 181 ГК України, оскільки позивачем та відповідачем при його укладанні не було досягнуто всіх істотних умов названого Договору, а саме розміру винагороди позивача, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на таке.

Правове регулювання порядку укладення між суб'єктами господарювання договору про відступлення права вимоги передбачено ст.ст. 512-519 ЦК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вищевказаних норм Цивільного кодексу України, такої істотної умови договору про відступлення права вимоги як винагорода не передбачено.

Також, у доводах апеляційного оскарження скаржником наголошено, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення визнав спірний Договір від 19.04.2012 р. неукладеним.

За результатами апеляційного перегляду даної справи, колегією суддів встановлено, що вищевказане ствердження скаржника не відповідає дійсності, оскільки місцевий господарський суд у своєму Рішенні від 06.11.2012 р. не надав правової оцінки чи висновку щодо неукладеності спірного Договору від 19.04.2012 р.. Аргументований та обґрунтований на нормах чинного законодавства в оскаржуваному Рішенні наводиться правовий висновок лише щодо визнання спірного Договору від 19.04.2012 р. недійсним на підставі ст. 203 ЦК України.

Таким чином, слід вважати, що Рішення від 06.11.2012 р. місцевого господарського суду у даній справі є правомірним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного Рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВа "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. № 5011-57/12135-2012 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. № 5011-57/12135-2012 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. № 5011-57/12135-2012 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 5011-57/12135-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Гончаров С.А.

Корсакова Г.В.