Рішення

від 19.02.2009 по справі 41/484

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/484

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/484

19.02.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ»

про                  стягнення 100 785,23 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:     Грищенко О.М. –дов. № б/н від 18.01.2009 року;

від відповідача: не з'явився;

      Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ»про стягнення  заборгованості в сумі 100 785,23 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Позивачем та Відповідачем  укладено Договір купівлі –продажу № УАС -16.10.07/1 від 16 жовтня 2007 року, на виконання якого Позивач передав у власність Відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 87 654,26 гривень, однак Відповідач в порушення умов даного Договору не оплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.02.2009 року.

В судовому засіданні 02.02.2009 року представник позивача  підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В свою чергу, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.02.2009 року  Господарський суд м. Києва оголосив перерву в судовому засіданні до 19.02.2009 року.

В судовому засіданні 19.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2009 року не з'явився, 18.02.2009 року через канцелярію суду подав заперечення на позов, в якому просив зменшити розмір неустойки, а також подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із своєю хворобою.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд його відхиляє як необґрунтоване, оскільки представником до поданого клопотання не додано жодного доказу (лікарняний листок) на підтвердження хвороби і відповідно неможливості прибуття в судове засідання.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.02.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»(надалі за текстом - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРТ»(надалі за текстом - Покупець) укладено Договір купівлі –продажу № УАС -16.10.07/1 (далі-Договір), який визначає умови купівлі –продажу засобів захисту рослин (надалі за текстом - Товар).

Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних відпуск Товару, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п. 2.2. Договору).

На виконання умов Договору, Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 87 654,26 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН -003404 від 16 жовтня 2007 року та довіреністю суворої звітності серії ЯНБ № 087541 від 16.10.2007 року.

Порядок розрахунків між Покупцем та Продавцем визначено розділом 5 Договору, згідно з умовами якого Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та рахунках –фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата Товару проводиться наступним чином: Покупець оплачує 100 % від вартості Товару з відстрочкою до 01 серпня 2008 року (п. п. 5.1., 5.3. Договору).

В супереч умов Договору, Відповідач отриманий товар в строк до 01.08.2008 року не оплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 692 Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві повну ціну переданого  товару (п. 2. ст. 692 ЦКУ).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 87 654,26 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.2. Договору , за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Керуючись п. 8.2. Договору Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 8 357, 18 гривень (розрахунок пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

У відповідності до ст. 233 ГКУ у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.  

Частина 3 ст. 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд зважаючи на повідомлені представником відповідача обставини вирішив скористатись наданим йому правом та зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача до 5000,00 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Позивач також просить стягнути з відповідача 3 731,13 гривень - інфляційних втрат за період з серпня 2008 року по листопад 2008 року та  1 042,55 гривень -  3 % річних  за період з 01.08.2008 року по 23.12.2008 року (145 днів).

Згідно з умовами п. 5.3. Договору Покупець оплачує товар з відстрочкою до 01 серпня 2008 року, а тому прострочення відповідача розпочалось з 02.08.2008 року.

Здійснивши перерахунок 3 % та інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку, що 3 % річних підлягають до стягнення з 02.08.2008 року по 23.12.2008 року в розмірі 1037,40 гривень, а інфляційні втрати підлягають до стягнення в сумі 3731,13 грн. в межах періодів визначених Позивачем.

Крім того, Позивач керуючись ст. 44 ГПК України та Договором № 226/12/08 від 08 грудня 2008 року про надання правової допомоги (укладений між ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»та ТОВ «Украгросвіт») також просить стягнути судові витрати на адвоката в сумі 4 400,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 18 грудня 2008 року.

Однак, зазначені витрати в розумінні ст. 44 ГПК України не є судовими, так як кошти сплачені позивачем не адвокату і не адвокатському об'єднанню, а ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ».

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 53, фактична адреса: 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 30434366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 –А; фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 18 оф. 5 код ЄДРПОУ 31239796) 87 654,26 (вісімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривень 26 копійок -  боргу, 5000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок –пені,  3731,13 (три тисячі сімсот тридцять одна) гривня 13 копійок -  інфляційних втрат, 1037,40 (одна тисяча тридцять сім) гривень 40 копійок -  3 % річних, 974,23 (дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 23 копійки - державного мита та 114,06 (сто чотирнадцять) гривень 06 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.02.2009р.