Рішення

від 27.02.2009 по справі 53/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/80

27.02.09

За позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Віса»

до Закритого акціонерного товариства «Лакма»

про стягнення 22 823,48 грн.

Суддя           Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Висіканцев Д.П.- представник по довіреності від 05.01.2009р.

Від відповідача Кузнєцов Д.О.- представник по довіреності від 19.02.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

           Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Лакма»заборгованості за Договором № 01-03-08 від 05.03.2008р. в розмірі 22 823,48 грн., в тому числі: сума основного боргу –20 730,00 грн., пеня –1 298,32 грн., збитки від інфляції –630,30 грн., 3% річних –163,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/80, розгляд справи призначено на 09.02.2009р.

           В судовому засіданні 09.02.2009р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 169,44 грн., в тому числі: сума основного боргу –20 730 грн., пеня –1 720, 91 грн., збитки від інфляції – 1 501, 00 грн., 3% річних –216,65 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

          У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог господарського суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.02.2009р., відповідача зобов'язано виконати вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 31.12.2008р.

           Позивач в судовому засіданні 27.02.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнав та зазначив що заборгованість відповідача перед позивачем виникла через скрутне фінансове становище підприємства.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.02.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.03.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір № 01-03-08 (далі Договір), зі змінами та доповненнями внесеними Додатковими угодами №1, 2, 3, 4, в п. 2.1 якого сторони погодили, що даний Договір визначає умови продажу Продавцем (позивач) Покупцю (відповідач) металевих барабанів ємкістю 50 л. по ГОСТ 5044-79; ТУ 6-27-2-94; в кількості 20 000 шт. по ціні 53,52 грн. за штуку з ПДВ 20%.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу Товар на загальну суму 27 730,08 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: рахунку-фактури № СФ-0000121 від 07.10.2008р., видаткової накладної № РН –0000110 від 07.10.2008р. та довіреності Серії ЯПЗ                    № 566137 від 07.10.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п. 3.4 Договору умови оплати товару: відстрочка платежу 3 банківських дня з моменту поставки товару.

За отриманий за Договором Товар відповідач частково в сумі 7 000,00 грн. розрахувався, що підтверджується випискою з особового ранку позивача, копія якої знаходиться в матеріалах справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 20 730,08 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 3 від 09.02.2009р. за підписом директора та головного бухгалтера позивача.

Проти наявності заборгованості в сумі 20 730,88 грн. перед позивачем відповідач не заперечує, що підтверджується відзивом на позовну заяву та поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України визначено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з видатковою накладною уповноваженою особою покупця.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних  заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті купленого товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20 730,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 730,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до п. 4.2 Договору за несвоєчасну чи неповну оплату за Товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1 720,91 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 216,65 грн. та інфляційних в сумі 1 501,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

При вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат судом встановлено, що позивач при звернення з позовом до суду та подальшим збільшенням позовних вимог сплатив мито в більшому розмірі ніж передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із позовних заяв майнового характеру  ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України № 519/94 від 13.09.1994р. «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян»розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.

Враховуючи те, що ціна позову складає 24 169,44 грн. державне мито мало б бути сплачене позивачем в розмірі 241,69 грн., а не в розмірі 282,50 грн., як свідчить додане до позовної заяви платіжне доручення № 101 від 26.12.2008р. про сплату державного мита.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лакма» (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 112, ідентифікаційний код 00204625 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Віса»(40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 15 кв. 124, ідентифікаційний код 22975943) основний борг в сумі 20 730 (двадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 88 коп., пеню в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 91 коп., 3 % річних в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 65 коп., збитки від інфляції в сумі 1 501 (одна тисяча п'ятсот одна) грн. 00 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 241 (двісті сорок одна) грн. 69 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           4. Повернути Приватній виробничо-комерційній фірмй «Віса»(40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 15 кв. 124, ідентифікаційний код 22975943) з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 40 (сорок) грн. 81 коп., перераховане платіжним дорученням № 101 від 26.12.2008р.  Платіжне доручення № 101 від 26.12.2008р. залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/80.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.