Рішення

від 23.02.2009 по справі 17/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Моноліт»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріст»

Про                 стягнення 68009,04 грн.

                                                                                                            Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:         Федоренко Н.М. (довіреність №89 від 02.12.2008)

Від відповідача:     Закордонець Н.В. (довіреність №б/н від 28.01.2009)

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2009 оголошувалась перерва до 04.02.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №17 від 17.06.2005 у розмірі 32191,00 грн., інфляційних у розмірі 15186,52 грн., 3% річних у розмірі 2954,82 грн., пені у розмірі 17676,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору не оплатив повністю і своєчасно виконані позивачем роботи.

Від позивача надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача лише нараховані штрафні санкції та витрати на оплату юридичної допомоги у розмірі 1500,00 грн., оскільки після порушення провадження у справі відповідач добровільно сплатив основний борг у розмірі 32200,00 грн.  

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач стверджує, що відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців, а згідно зі ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Оскільки позивачем цей строк пропущений, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також відповідач стверджує, що позивачем застосований завищений індекс інфляції за весь період прострочення. Відповідач надав контррозрахунок інфляційних втрат на суму 10252,28 грн.  

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором підряду №17 від 17.06.2005 (далі –Договір), укладеним між сторонами по справі, відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобов'язався виконати комплекс робіт з будівництва «Автокомплексу по вул. Ак.Павлова,130 в м. Харків»на підставі наданої замовником затвердженої проектно-кошторисної документації.  

Відповідно до розділу 2 Договору підрядник був зобов'язаний щомісячно надавати замовнику акти виконаних робіт по ф.КБ-2в та КБ-3 до 25-го числа поточного місяця, а замовник був зобов'язаний прийняти і оплатити виконані підрядником роботи.

Згідно з п.3.2 Договору вартість робіт за Договором складає 728750 грн. з ПДВ. В той же час, згідно з Додатком №1 до Договору договірна ціна визначена сторонами на рівні 733116 грн.

Згідно з п.3.4 Договору замовник до початку виконання робіт здійснює передоплату згідно графіка фінансування робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною Договору. Подальший розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюється щомісячно на протязі п'яти банківських днів після прийняття робіт і підписання актів ф.КБ-2в та КБ-3.  

Строки виконання робіт передбачені Графіком виконання робіт (п.5.2), згідно з яким роботи мають бути закінчені в жовтні 2005р.

16.08.2005 між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору підряду, відповідно до умов якої замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт з влаштування фундаменту на будівництві автокомплексу по вул. Ак.Павлова,130 в м. Харків. Вартість робіт за цієї угодою становить 141328 грн. з ПДВ, з яких 81000 грн. замовник був зобов'язаний сплатити авансом, а подальші розрахунки – на протязі 5-ти банківських днів після прийняття виконаних робіт і підписання актів виконаних робіт ф. КБ-2в та КБ-3.

Додатковою угодою №2 від 05.07.2005 сторони домовились про додатковий обсяг робіт вартістю 98620 грн., які підлягають оплаті замовником наступним чином: передоплата  згідно графіку фінансування та подальший розрахунок протягом 5-ти банківських днів після прийняття робіт та підписання актів КБ-2в та КБ-3.

Також сторонами були складені та підписані Додаткові угоди №4 від 06.09.2005 та №5 від 06.09.2005 про виконання додаткового обсягу робіт на суму 169600 грн. та 12250 грн. відповідно.   

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З наданих позивачем актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф.КБ-3) за липень–грудень 2005р., встановлено, що позивач виконав, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 1400265,64 грн. В оплату прийнятих робіт відповідачем було сплачено лише 1368074,64 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.02.2006 та актом станом на 01.03.2008, після чого залишилась заборгованість в розмірі 32191,00 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач після порушення провадження у справі повністю сплатив основний борг в розмірі 32191,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками від 26.01.2009 та 27.01.2009.

Приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач повністю сплатив основний борг, тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 32191,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, він на підставі ст.625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити позивачу інфляційні втрати за весь період прострочки (червень 2006р. –листопад 2008р. включно), що за перевіреним судом розрахунком становить 10252,28 грн., а також 3 % річних, розмір яких за період з 06.01.2006 по 01.12.2008 складає 2954,82 грн. Нараховані позивачем інфляційні втрати в інший частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 17676,70 грн., нараховані позивачем за період з 06.01.2006 по 01.12.2008, не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до п.7.4 Договору за несвоєчасну оплату замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день від несплаченої суми.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України (далі –ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення пені відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, який, на його думку, пропущений позивачем.

Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач вважається таким, що прострочив, починаючи з січня 2006р., а тому у відповідності до приписів ст.232 ГК України нарахування пені підлягає припиненню з липня 2006р. З урахуванням вимог ст.ст.258, 261 ЦК України позовна давність за вимогою про стягнення з відповідача пені сплила в січні 2007р.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача пені лише в грудні 2008р., тому суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за цією позовною вимогою, що на підставі ст.267 ЦК України є підставою для відмови в позові в цій частині.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 453,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Крім того, оскільки через порушення відповідачем своїх зобов'язання позивачем були понесені витрати на оплату послуг адвоката за договором №26/08 про надання правових (адвокатських) послуг від 05.05.2008, розмір яких згідно з п.4.1 договору та платіжного доручення №1483 від 09.02.2009, становить 1500,00 грн., тому на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню вказані витрати у розмірі 1500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 44, 49, 80 п.1-1, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріст»(03134, м. Київ, вул. Симиренка,36, код 25412904, р/р 2600501273183 у філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, –на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Моноліт»(61096, м. Харків, вул. Ньютона,130, кв.12, код 31060908, р/р 26005035924100 у АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005) 10252  (десять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 28 коп. –інфляційних втрат, 2954 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 82 коп. –3% річних, 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 98 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 32191,00 грн.

5. В інший частині позову відмовити.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець