Ухвала

від 22.05.2013 по справі 25/223-10(39/113-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.05.13р. Справа № 25/223-10(39/113-09)

За позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення "Київської регіональної дирекції" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 90 142 141, 63грн.

Суддя Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання Цьока М.Ю.

Представники:

від позивача - Жванко Л.М. - юрисконсульт, довіреність №402/11.5.2 від 07.08.12р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на новому розгляді у іншому складі суду.

ВАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київської регіональної дирекції" ВАТ "ВТБ Банк" звернулося у червні 2009 року до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Вікторія" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 90142141,63 грн. за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006р.

Позивач неодноразово подавав суду заяви про збільшення та про зменшення своїх позовних вимог, які приймались судом до розгляду.

В судовому засіданні 22.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві від 09.10.2012р., у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 125128689,13 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006р. та складається з: - простроченої заборгованості по кредиту - 11000000,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.111.2012р. (7,9897 грн. = 1 долар США) становить суму 87886700,00 грн.; - простроченої заборгованості по процентах, нарахованих з 25.09.2008р. по 30.10.2011р., та становить 4661250,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.11.2012р. (7,9897 грн. = 1 долар США) становить суму 37241989,13 грн. Також просить стягнути з відповідача на свою користь суму 25500,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к від 20.09.2006р. щодо своєчасного повернення виданого кредиту та сплати процентів, що надає позивачеві права вимагати дострокового повного погашення наданого кредиту відповідно до умов кредитного договору та ст.ст. 193, 232, 345 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 625, 1046, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України.

ТОВ "Вікторія" позовні вимоги не визнає повністю.

В судовому засіданні 13.05.2013р. ПАТ "ВТБ Банк" подало суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову в розмірі 125128689,13 грн. В обґрунтування цих вимог вказує на те, що у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити в майбутньому виконання рішення суду у зв'язку з наявністю можливості відчуження ним своїх активів, що створює ймовірність порушення майнових інтересів позивача у даній справі. Вказує, що в забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором відповідачем було передано в іпотеку Позивачу тепличний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, заставна вартість якого на момент укладання договору іпотеки 20.09.2006р. складала 47503471,40 грн., а також надано у заставу основні засоби (тепличне обладнання, саджанці троянд, офісні меблі та інше), що знаходиться за цією ж адресою, заставною вартістю 42005283,90 грн. Враховуючи факт падіння цін на ринку нерухомого майна на теперішній час, вважає, що вартість заставного майна, визначена в договорі іпотеки та договорі застави, не забезпечує виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, оскільки є недостатньою для погашення заборгованості. Вважає, що такі обставини свідчать про наявність достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, які співвідносяться з предметом позову, враховують вимоги чинного законодавства стосовно розумності та адекватності заходів забезпечення позову конкретним обставинам.

ТОВ "Вікторія" надало суду заперечення на клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову, у яких вказує, що позивач не надав доказів, які можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Вважає, що накладення арешту на майно відповідача не має жодного сенсу, оскільки відповідно до договору іпотеки та договору застави приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_2 накладено заборону відчуження нерухомого і рухомого майна , що є предметом іпотеки і застави. Також звертає увагу на те, що майно, яке передано у заставу та іпотеку, складається із тепличного комплексу по вирощуванню квітів. Технологічний процес на тепличному комплексі є безперервним і в тому випадку якщо кошти відповідача будуть блоковані (арештовані), то це призведе до неможливості обслуговування тепличного комплексу (постачання води, постачання електроенергії, внесення добрив і т.д. стануть неможливими) та, як наслідок, до повної загибелі саджанців квітів. Вказує також на те, що 24.09.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за заявою позивача на договорі іпотеки №6844 від 22.09.2006р. було вчинено виконавчий напис №2422 про звернення стягнення на зазначений тепличний комплекс, а державною виконавчою службою 01.03.2013р. накладений арешт на це майно та оголошена заборона його відчуження. Вважає, що таким чином, арешт на майно відповідача на користь позивача щодо заборгованості за кредитним договором на теперішній час вже накладено. При цьому наголошує на тому, що вартість заставного майна перевищує суму вимог позивача на суму понад 16 млн. грн., оскільки заставна вартість майна визначалась в доларах США і з урахуванням курсу долара США до гривні станом на 21.05.2013р. збільшилась та становить суму 141671976,46 грн.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих сторонами пояснень суд встановив наступне.

Внаслідок зміни організаційної форми та найменування Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" останнє, в силу положень ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, є правонаступником позивача у спірних правовідносинах, тому за правилами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, позивач у справі підлягає процесуальній заміні на його правонаступника, а усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Стаття 66 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави забезпечення позову, відповідно до яких господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Отже, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, ймовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Як свідчать матеріали справи, провадження у якій було порушено судом у червні 2009 року, предметом спору між позивачем та відповідачем є примусове стягнення в судовому порядку заборгованості, яка, за твердженням позивача, виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006р. з повернення у встановлений умовами договору кінцевий термін до 29.07.2011р. як отриманих кредитних коштів у сумі 11000000,00 доларів США (тіла кредиту), так і зобов'язань зі сплати процентів за користування цими коштами, розмір яких за розрахунком позивача станом на 09.10.2012р. становить суму 4661250,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.11.2012р. (7,9897 грн. = 1 долар США) становить суму 37241989,13 грн.

Суд погоджується з доводами позивача, що загальний розмір заборгованості, який складає ціну позову виражену в національній валюті України в сумі 125128689,13 грн. є значним у господарській діяльності для обох сторін.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки від 20.09.2006р., за яким відповідач передав в іпотеку позивачу тепличний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною вартістю 42005283,90 грн., та договір застави від 20.09.2006р., за яким відповідач передав в заставу позивача основні засоби (тепличне обладнання, саджанці троянд, офісні меблі, оргтехніку та інше), що знаходиться за тією ж адресою, що і тепличний комплекс, заставною вартістю 42005283,90 грн.

Загальна вартість майна, яке було передано відповідачем позивачу в якості забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, становила 89508755,30 грн.

Позивачем наданий до матеріалів справи висновок щодо експертної оцінки №389/12 від 12.12.2012р., який був підготовлений структурним підрозділом банку, відповідно до якого ринкова вартість заставного майна станом на 12.12.2013р. становить 32308500,00 грн.

Доводи та розрахунки відповідача, згідно до яких вартість заставного майна у зв'язку із збільшенням курсової різниці між гривнею та доларом США за станом на 21.05.2013р. збільшилась та становить суму 141671976,46 грн. відхиляються судом, як такі, що не ґрунтуються на фахових методах щодо оцінки майна.

Таким чином, на теперішній час обсяг забезпечення виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за вказаним кредитним договором є значно меншим за ціну позову, який є предметом розгляду у даній справі.

Як свідчать матеріали судової справи, починаючи з 25 жовтня 2008 року відповідач припинив сплату процентів за користування кредитом, доказів погашення тіла кредиту також суду не надав. Отже, посилаючись на те, що накладення арешту на грошові кошти може суттєво утруднити господарську діяльність товариства, відповідач не надав жодних доказів про реальні дії, направлені ним на виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем, при цьому тривалий час (понад 4 роки) витрачаючи кошти на інші цілі.

Розгляд даної судової справи неодночасно зупинявся судом за клопотаннями відповідача, зокрема до завершення розгляду господарськими судами інших справ, провадження у яких було ініційовано відповідачем та перешкоджало розгляду даної справи, а також у зв'язку із оскарженням обома сторонами прийнятих у цій справі судових актів.

Вказані обставини суд розцінює як такі, що свідчать про навмисне затягування відповідачем вирішення спору у даній справі, а відтак підтверджують припущення позивача щодо можливості в майбутньому вчинення відповідачем і інших позапроцесуальних дій, які можуть перешкодити виконанню судового рішення у даній справі, зокрема відчуження майна, яке не є предметом іпотеки та застави, та витрачання грошових коштів.

На підставі викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, ймовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 25, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити позивача у справі - Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Шевченко/ вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319).

Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів для забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (49074, м. Дніпропетровськ, пр-т Газети "Правда", буд. 117 кв. 36, код ЄДРПОУ 31467963, п/рахунок 2600830331901 в АБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Річкова, буд. 50, або в іншому місці його фактичного місцезнаходження на цей час - в межах ціни позову на суму 125128689 грн. 13 коп.

Покласти примусове виконання цієї ухвали на державну виконавчу службу за місцем знаходження майна.

Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття - 22.05.2013р. і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Встановити строк пред'явлення ухвали до виконання з 22.05.2013р. до 22.05.2014р.

Суддя І.М. Подобєд