донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.05.2013р. справа №5006/36/144пн/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю: прокурора:Русланова Г.М. посвідчення №004307 представників сторін: від позивача:не з'явилися від відповідача:не з'явилися від Інспекції ДАБК у Донецькій областіне з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПрокурора міста Донецька, м. Донецьк в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. по справі№ 5006/36/144пн/2012 (суддя: Гриник М. М.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м. Слов`янськ Донецької області до відповідача:Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області провизнання права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю магазину, позначену в плані (літ.А-1), загальною площею 109,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Словянськ, вул. Комунарів, 34 А.
ВСТАНОВЛЕНО:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м.Слов'янськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю магазину, позначену в плані (літ.А-1), загальною площею 109,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Слов'янськ, вул.Комунарів ,34А.
Господарським судом Донецької області 10.12.2012р. по справі №5006/36/144пн/2012 (суддя Гриник М.М.) прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Визнано право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м.Слов'янськ на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю магазину, позначену в плані (літ.А-1), загальною площею 109,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Слов'янськ, вул. Комунарів, 34А.
Рішення обгрунтовано доведеністю позовних вимог та приписами ст.376 та ст.331 ЦК України.
Не погодившись з прийнятим рішенням Прокурор міста Донецька звернувся до Донецького апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі Слов'янської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області з апеляційною скаргою, в якій просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема посилається на відсутність доказів наявності спору між позивачем та відповідачем.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.
24.05.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Рішення просять винести на розсуд суду, з урахуванням наявних у справі матеріалів.
В судове засідання (27.05.2013р.) з'явився прокурор, вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримав. Просив рішення господарського суду Донецької області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк в судове засідання (27.05.2013р.) не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання сторони було повідомлено належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р., про порушення апеляційного провадження, явка сторін не була визнана обов'язковою.
Апеляційна інстанція, згідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк.
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом, на підставі рішення Слов'янської міської ради від 27.05.2009р. №23-ХХХV-5 (а.с.38) між Слов'янською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «Укрпродкомпанія» (орендарем) 11.08.2009р. укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0264га строком на 3 роки для обслуговування торгівельного павільйону по вул. Комунарів,34А у м.Слов'янську Донецької області. Договір зареєстровано у державному підприємстві «Донецька регіональна філія «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 11.08.2009р. за №040916700220.
11.08.2009р. підписаний акт приймання - передачі земельної ділянки.
Термін вищезазначеного договору збіг у серпні 2012р.
Рішенням Слов'янської міської ради від 31.08.2012р. №40-ХХХ-6 (а.с.6) в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 11.08.2009р. позивачу надано на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0264га строком на 3 роки для обслуговування торгівельного павільйону по вул. Комунарів, 34А.
Докази, що договір оренди земельної ділянки на виконання зазначеного вище рішення на час розгляду справи у місцевому господарському суді Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м. Слов`янськ був укладений, матеріали справи не містять.
На зазначеній вище земельній ділянці було розташовано торгівельний павільйон.
До матеріалів справи додано копія договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.07.1999р. (а.с.39) між громадянином Шнеером Дмитром Борисовичем (продавець), та позивачем (покупець), згідно якого останній отримував у власність будівлю магазину, що розташована у м. Слов'янськ по вул. Коммунарів, 34-А площею 112 м.кв. Відповідно до п.2.2. договору, предмет договору переходить у власність покупця (позивача по цій справі) протягом 3-х днів з моменту підписання договору.
Судова колегія зазначає, що рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради за №127/10 від 18.03.1998р. (а.с.40) Шнееру Дмитру Борисовичу було надано земельну ділянку площею 90кв.м. під установку торговельного павільйону по вул. Комунарів в тимчасове користування на умовах оренди строком на 1 рік. Матеріали справи також містять акт технічної прийомки в експлуатацію об'єкта тимчасової установки від 16.07.1997р., згідно якого комісія прийняла в експлуатацію металевий торговельний павільйон (а.с. 41) та копію рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 26.07.1999р. за № 280/4 «Про затвердження актів технічної прийомки в експлуатацію об'єктів тимчасової установки», яким було затверджено акт технічної прийомки в експлуатацію об'єктів тимчасової установки торговельного павільйону по вул. Комунарів, 34 А в м. Слав'янськ. ( а.с.42)
Доказів, що на час підписання вищезазначеного договору купівлі-продажу, Шнеер Д.Б. був власником будівлі магазину, що розташована у м. Слов'янськ по вул. Коммунарів, 34-А площею 112 м.кв., як об'єкту нерухомого майна - матеріали справи не містять.
Позивач стверджує, що ним було здійснено реконструкцію зазначеного торгівельного павільйону, в зв'язку із чим майно набуло ознаки капітальної будівлі. Реконструкція здійснена без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на здійснення будівельних робіт.
Зважаючи на те, що роботи з реконструкції спірного нерухомого майна проведено позивачем без додержання вимог чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення будівельних робіт, то реконструйовані об'єкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, що робить неможливим розпорядження позивачем своєю власністю, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено повністю. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Проте судова колегія не може погодитися з зазначеним висновком з огляду на наступне.
Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Згідно ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За змістом ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи та не спростовується позивачем, спірний об'єкт є самочинним будівництвом.
В той же час, матеріали справи не містять доказів, що позивач у встановленому законом порядку звертався до відповідних органів за отриманням дозволу на проведення будівельних робіт, а також для прийняття в експлуатацію спірного об'єкту.
Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за відсутністю доказів оспорювання чи не визнання відповідачем права власності позивача на певне майно, зокрема з підстав не ненадання необхідних документів, що підтверджують зазначене право, відсутні й підстави для визнання права власності на це майно, оскільки право позивача з боку відповідача не порушувалося.
В обґрунтування наявності спору між позивачем та відповідачем (Слов'янською міською радою, м. Слов'янськ) позивач надав свій лист за №43 від 08.11.2012р. на адресу Слов'янського міського голови, яким він просив продати земельну ділянку 1414100000:01:001:0220, загальною площею 0,264га, розташовану у місті Слов'янськ, вул.Комунарів, 34-А та лист Слов'янської міської ради на адресу ТОВ «Укрпродкомпанія» за № 21.11.2012 № 1618.
Зазначеним листом Слов'янська міська рада повідомила, що вона повертає позивачу документи, які він надав до свого звернення від 20.11.2012р. про надання дозволу на викуп земельної ділянки по вул. Комунарів,34а, з посиланням, що в матеріалах відсутні документи, які підтверджують його право власності на об'єкт нерухомого майна на вказаній земельній ділянці. Цим же листом відповідач повідомив, що згідно його інформації на зазначеній земельній ділянці знаходиться металевий павільйон, а тому земельна ділянка підлягає продажу окремим лотом на конкурентних засадах (земельних торгах).
На думку колегії суддів, вищезазначене листування свідчить про наявність між сторонами спору щодо прав позивача на придбання земельної ділянки у власність без проведення земельних торгів, а не відносно прав власності на реконструйований об'єкт. При цьому, підставою для повернення документів стало ненадання позивачем документів, які підтверджують його право власності на об'єкт, що розташований на земельній ділянці.
Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд неповне з'ясував обставин, що мають значення для справи, а тому рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню у повному обсязі.
Результати апеляційного провадження у справі оголошено в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Прокурора міста Донецька, м. Донецьк в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. у справі №5006/36/144пн/2012 - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. у справі №5006/36/144пн/2012- скасувати.
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м. Слов`янськ Донецької області до Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю магазину, позначену в плані (літ.А-1), загальною площею 109,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Слов'янськ, вул.Комунарів ,34А-відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія» (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул.Леніна, 36, ЄДРПОУ 30013349) на користь Державного бюджету України (рахунок №31218206782006, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, отримувач: Київське УК/Київськ.р-н/22030001 (м. Донецьк), призначення платежу "судовий збір" код ЄДРПОУ суду 26020508, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір") судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Н.М. Дучал
Надруковано 8примірників: 2-прокурору; 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-ІДАБК у Дон. обл.; 1-до справи; 1-ГСДО; 1-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 28.05.2013 |
Номер документу | 31441061 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Склярук О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні