8/42
06.03.09
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
РІШЕННЯ
05 березня 2009 року Справа № 8/42
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд", вул. Павла Тичини, 69, м. Чернігів
до відповідача: Приватного підприємства "Агенція нерухомості "МКТ", пр.Миру, 26, кв.16, м. Чернігів
Про стягнення 9278грн.15коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Нікітенко С.М. –представник, довіреність № 5/08 від 04.11.2008р.
Від відповідача: Панасюк О.О. - директор
За згодою сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 4910грн.62коп. боргу по орендній платі, нарахованої за червень - серпень 2008 року, за оренду нежилого приміщення, розташованого за адресою: вул. Олександра Молодшого, 44, м. Чернігів, наданого в строкове платне користування на підставі договору оренди нежилих приміщень від 25.03.08р., 4368грн.08коп. пені, нарахованої за період з 16.06.08р. по 31.12.08р. за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає частково, погоджуючись із наявною заборгованістю перед орендодавцем в розмірі 4410грн.62коп., із врахуванням сплати відповідачем боргу по орендній платі в розмірі 500грн. згідно платіжного доручення № 535. Відповідач заперечує проти позову в частині нарахування пені, зазначаючи, що 0,5% щоденно за прострочену суму зобов'язань –це дуже несприятливі умови, які значно випереджають подвійну облікову ставку на той період, а також вказує на той факт, що відповідачем були зроблені невід'ємні поліпшення у деяких кімнатах на загальну суму 7500грн.
Заявлені сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
25 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівагрошляхбуд” (позивач у справі) та Приватним підприємством “Агенція нерухомості “МКТ” (відповідач у справі) укладено договір оренди нежилих приміщень, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування індивідуально-визначені нежилі приміщення, які належать ТОВ “Чернігівагрошляхбуд”, що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Олександра Молодчого, буд. 44, будівля виробничо-лабораторного комплексу літ.А-4, 2-й поверх, номера та площа кімнат: №28-13,3 кв.м, № 30 –17,2 кв.м., № 31 –17,8кв.м.
За умовами договору (п.1.3) загальна площа приміщень, за яку сплачуються орендні платежі та комунальні послуги вираховується шляхом множення 48,3 кв.м. (корисної площі) на коефіцієнт 1,32 (коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну), що становить 63,8кв.м., їх вартість складає 12843(дванадцять тисяч вісімсот сорок три) грн.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди), положення якого регулюються главою 58 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Факти передачі вказаних приміщень позивачем відповідачу сторонами не заперечується. Отже, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання за договором про передачу приміщень в оренду виконані.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
Відповідно до п.4.1 договору строк оренди складає одинадцять місяців з 01квітня 2008р.
Відповідно до п.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.
На момент звернення до суду сторонами договір оренди нежилих приміщень від 30.04.08р. розірваний за їх взаємною згодою, а приміщення повернуті орендодавцю, що підтверджується наданими позивачем актами прийому-передачі приміщень від Орендаря Орендодавцю від 01.08.08р. та від 20.08.08р. При цьому, обома сторонами не заперечується факт розірвання договору за взаємною згодою.
За умовами договору розмір орендної плати за орендовану загальну площу нежилих приміщень: 63,8кв.м. складає по 29грн.11коп. за один квадратний метр в цінах лютого 2008р., крім того 20% ПДВ (ціна договірна, єдина по Товариству, яка склалась на дату укладення даного договору). Орендна плата сплачується орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця на один місяць наперед, але не пізніше 15 числа місяця, за який сплачується орендна плата (п.п.5.1,5.3.).
Відповідно до п.5.4. договору орендар зобов'язаний проводити оплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції до попереднього місяця за даними газети “Урядовий кур'єр”. Як вбачається із матеріалів справи відповідачеві пред'являлися рахунки на оплату орендної плати із застосуванням індексу інфляції за попередній місяць.
Позивачем на виконання умови договору оренди нежилих приміщень пред'являлись відповідачу рахунки-фактури №СФ-0001185 від 12.06.08р., №СФ-0001474 від 10.07.08р., №СФ-0001627 від 31.07.08р., №СФ-0001785 від 13.08.08р. на загальну суму 5410грн.62коп., що включає в себе 5301грн.25коп. орендної плати за червень-серпень 2008р., обчисленої з урахуванням індексів інфляції, та відшкодування 109грн.37коп. вартості електроенергії за липень 2008р. Про отримання відповідачем вищезазначених рахунків свідчить підпис його представника та печатка товариства на них, а також на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених до кожного рахунку.
Відповідач зобов'язання за договором оренди нежилих приміщень виконав частково, сплативши в рахунок погашення заборгованості 500грн. за червень 2008р., про що свідчить копія банківської виписки із особового рахунку позивача від 12.06.08р. Отже, на момент звернення позивача до суду з позовною вимогою, заборгованість по орендній оплаті становила 4910грн.62коп.
Відповідно до п.5.6 договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вартість послуг за електропостачання. Відшкодування вартості послуг за електропостачання орендар проводить за фактично використану електроенергію відповідно до показників лічильника розміщеного в приміщенні орендаря і відповідно до тарифів енергопостачальної компанії та згідно з рахунками орендодавця протягом п'яти днів від дати одержання рахунків від орендодавця.
Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 500грн. боргу, що підтверджується копією платіжного доручення №535 від 18.02.09р., наданою відповідачем, та копією банківської виписки з особового рахунку позивача від 18.02.09р. Отже, спір в частині стягнення боргу в сумі 500грн. між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі щодо стягнення даної суми підлягає припиненню. З урахуванням сплаченої відповідачем суми, на момент вирішення спору заборгованість становить 4410грн.62коп.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач прийняв взяті на себе за договором зобов'язання сплачувати щомісячно орендну плату не пізніше 15 числа, за який сплачується орендна плата.
В силу ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобов'язанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконані, на день розгляду справи докази оплати заборгованості в повному обсязі відповідачем не надані, а тому з нього підлягає стягненню 4410грн.62коп. боргу по орендній платі.
При цьому суд враховує факт визнання відповідачем у письмовому відзиві на позов, а також в акті звірки взаємних розрахунків, який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, наявності заборгованості в сумі 4410грн.62коп.боргу по орендній платі.
Відповідно до п.9.1. договору у випадку прострочення по оплаті орендних платежів, відшкодуванню послуг за опалення та електропостачання, вказаних в п.п.5.3.,5.4.,5.5.,5.6. даного договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.
З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 4368грн.08коп. за період з 16.06.08р. по 31.12.08р. пені за прострочення сплати орендної плати.
За змістом ст.230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань, до яких віднесено в тому числі пеня, встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань регулюється спеціальним законом та обмежується розміром пені, який може бути нарахований за невиконання грошових зобов'язань, а тому суд вважає, що сума пені має обчислюватися з урахуванням облікової ставки, виходячи із суми боргу по орендній платі.
З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору оренди, вимоги про стягнення пені є правомірними, але задовольняються судом в розмірі 576грн.58коп. за період з 16.06.08р. по 31.12.08р.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто: 4410грн.62коп. боргу по орендній платі, 576грн.58коп. пені.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст.530,549,759,762 Цивільного кодексу України, ст.193,231,291 Господарського кодексу України, ст.ст.49,78,80п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Провадження у справі в частині сплати 500грн. припинити.
Стягнути з Приватного підприємства “Агенція нерухомості “МКТ”, просп. Миру, буд.26, кв.16, м. Чернігів (ідентифікаційний код 33586314, р/р 26009935070610 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 353014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівагрошляхбуд”, вул.Павла Тичини, 69, м. Чернігів (ідентифікаційний код 03582480, р/р 26008202055100 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) 4410грн.62коп. боргу, 576грн.58коп. пені, 60грн.32коп. державного мита та 69грн.79коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 06 березня 2009 року.
Суддя Т.Г.Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2009 |
Оприлюднено | 19.03.2009 |
Номер документу | 3144128 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні