Рішення

від 26.02.2009 по справі 13/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09                                                                                 Справа № 13/8

За позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Підприємства Краснолуцької виправної  колонії № 19 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, м. Вахрушеве-2 Луганської області    

до Приватного підприємства "Техтранс", м. Луганськ

про стягнення 1 329 грн. 11 коп.,  

                                             Суддя Яресько Б.В.

Секретар с.з.Савенко В.Ю.

За участю:

від заявника представник не прибув;  

від позивача Новокрещенова М.О. довіреність № 1 від 26.01.09.;

від відповідача представник не прибув.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у сумі 923 грн. 40 коп., інфляційних нарахувань в сумі 348 грн. 00 коп., трьох відсотків річних в сумі 57 грн. 71 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору на надання послуг від 16.02.2005 року № 6, позивач згідно накладної від  09.10.2006 року №394 надав відповідачу послуги з механічної оброби та відвантажив продукцію на загальну суму 923 грн. 40 коп.  

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість послуг замовник (відповідач по справі) сплачує шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця (позивач по справі) попередньо.

Відповідач в порушення умов Договору оплату за отриману продукцію не здійснив.

Позивач претензією від 25.11.2008 року звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 923 грн. 40 коп..

Відповідач претензію залишив без відповіді, заборгованість в сумі 923 грн. 40 коп. не сплатив.   

Позивачем 09.01.2009 року подано позов, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 923 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 348 грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 57 грн. 71 коп., обґрунтовуючи свої вимоги умовами договору та положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.    

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі – 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Техтранс", м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, будинок 4, квартира 58, ідентифікаційний код 31531305  на користь Підприємства Краснолуцької виправної  колонії № 19 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, м. Вахрушеве-2 Луганської області, вул. Мира, 20, ідентифікаційний код 08680342   заборгованість за поставлену продукцію у сумі 923 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 348 грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 57 грн. 71 коп.,  державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Наказ видати.    

За згодою сторони у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

03 березня 2009 року.

      Помічник судді                                                                    А.В.Бабаян