Рішення

від 22.05.2013 по справі 914/1261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.13 Справа № 914/1261/13

Господарський суд Львівської області в складі судді Петрашко М.М. при секретарі судових засідань Яслик Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в інтересах Філії „Стрийська ДЕД", м.Львів

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мокряни", с.Мокряни Дрогобицького району Львівської області

про стягнення 204 308,05 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Рісний М.Б. - представник (довіреність б/н від 22.12.2011р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірним підприємством „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в інтересах Філії „Стрийська ДЕД" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мокряни" про стягнення стягнення 204 308,05 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.04.2013р. Ухвалою суду від 16.04.2013р., розгляд справи відкладено на 29.04.2013 року. Ухвалою суду від 29.04.2013р., розгляд справи відкладено на 22.05.2013р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 04.04.2013р., 16.04.2013р. та 29.04.2013р. не виконав. На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 82125, Львівська область, Дрогобицький район, с.Мокряни, вул.І.Поповича з ухвалами про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відмітками поштового відділення про те, що - причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Поштові конверти надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 82125, Львівська область, Дрогобицький район, с.Мокряни, вул. І.Поповича.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р., №18 із внесеними змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.04.2013р. за №16405287 наданого представником позивача, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мокряни" станом на 30.04.2013р. знаходиться за адресою: 82125, Львівська область, Дрогобицький район, с.Мокряни, вул.І.Поповича.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Іншої адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Станом на 22.05.2013р. від відповідача відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

09.08.2010р. між Філією „Стрийська ДЕД" Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Мокряни" (покупець) було укладено договір №5 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю згідно накладної камінь (негабаритний) в кількості 3 000 м.куб., а покупець зобов'язується прийняти продукцію та сплатити за неї 298 512,00 грн. в т.ч. ПДВ 49 752,00 грн. в порядку та строки передбачені умовами даного договору.

Відповідно до п.2.1. договору продаж продукції здійснюється за попередньою заявкою покупця. Остаточний узгоджений асортимент та кількість продукції вказується у видатковій накладній на продукцію.

Згідно із п.2.3. договору, поставки здійснюються продавцем в межах асортименту та кількості, вказаної у видатковій накладній. Датою купівлі-продажу є дата, вказана у видатковій накладній.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна вартість договору складається із суми всіх накладних по вивозу даної продукції.

Відповідно до п.3.3. покупець здійснює оплату за продукцію шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки продукції.

Позивачем на виконання вищевказаного договору на підставі накладних №143 від 09.08.2010р., №187 від 22.09.2010р. та №54 від 23.02.2011р. було відпущено відповідачу проукцію на загальну суму 187 067,52 грн.

Однак Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Мокряни" порушило умови договору щодо оплати отриманої продукції, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість у розмірі 187 067,52 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар станом на 22.02.2013р. (дата підписання позовної заяви) становить 187 067,52 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 11 608,59 грн. 3% річних та 5 631,94 грн. інфляційних втрат.

Отже, загальна сума заборгованості, становить 204 308,05 грн., з яких 187 067,52 грн. основного боргу, 11 608,59 грн. 3% річних та 5 631,94 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За умовами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 187 067,52 грн., а саме: №143 від 09.08.2010р. на суму 29 851,20 грн., №187 від 22.09.2010р. на суму 29 851,20 та №54 від 23.02.2011р. на суму 127 365,12 грн.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з вищезазначених накладних, позивач передав а відповідач отримав товар визначений умовами договору на загальну суму 187 067,52 грн, однак відповідач порушив умови п.3.3. договору, не оплатиши отриманий товар протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки продукції, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 187 067,52 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 187 067,52 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мокряни" 11 608,59 грн. - 3% річних та 5 631,94 грн. - інфляційних втрат слід задоволити в повному обсязі.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судових витрат підтверджується платіжним дорученням №332 від 25.02.2013р. - 4 086,16 судового збору, який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мокряни" (82125, Львівська область, Дрогобицький район, село Мокряни, вул.І.Поповича, ідентифікаційний код юридичної особи 20788591) на користь Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) в інтересах Філії „Стрийська ДЕД" 187 067,52 грн. основного боргу 11 608,59 грн. 3% річних, 5 631,94 грн. інфляційних втрат та 4 086,16 грн. судового збору.

3 . Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України та набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 27.05.2013р.

Суддя Петрашко М.М.