Постанова

від 21.05.2013 по справі 2а-9325/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 р. (14:59) Справа №2а-9325/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Шаркової Н.Г., довіреність № б/н від 16.08.2012 року,

відповідача - Серпутіної Т.В., довіреність № 1906/9/8/10 від 01.03.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018262200 від 10.08.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 382743,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток не відповідає фактичним обставинам та є незаконним, а отже, має бути скасоване. Позиція позивача заснована на тому, що висновки перевірки відносно необґрунтованого включення ТОВ «Новатор» до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми витрат по господарським операціям з ТОВ «Інсайт груп» та ТОВ «Вік Оіл Плюс» не відповідають дійсності, оскільки здійснення поставки підтверджується відповідними документами (договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.). Крім того, позивач вказав на те, що отриманий від контрагентів товар був використаний у господарській діяльності товариства. Так, позивачем на підставі укладеного договору було отримано від ТОВ «Інсайт груп» товар - жирозамінник молочного жиру «Феттімілк Сир 01 АК*20кг». Отриманий товар було використано для виробництва власної продукції - продуктів сирних, що були реалізовані кінцевому споживачу. Також, позивач вказав на те, що ТОВ «Новатор» для потреб власної господарської діяльності було використано придбані у ТОВ «Вік Оіл Плюс» бензин та дизельне паливо для заправлення автомобілів, які збирали по селах молочну сировину для переробки. Відносно оподаткування витрат по взаємовідносинам з ДП «Ілліч-Агро Крим» позивач вказав на те, що витрати, які увійшли до собівартості виробленої ТОВ «Новатор» продукції, були включені до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у тому звітному періоді, в якому цю продукцію було реалізовано, а саме у червні 2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 2а-1183/12/0170/18 та № 2а-2667/12/0170/3, що розглядаються Окружним адміністративним судом АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2013 року провадження по справі поновлено з 14.05.2013 року.

Присутній у судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено необґрунтоване включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Інсайт груп», ТОВ «Вік Оіл Плюс» та ДП «Ілліч-Агро Крим». Відносно правочинів з контрагентами ТОВ «Інсайт груп» та ТОВ «Вік Оіл Плюс» відповідач вказав на те, що за вказаними операціями не виявлено фактичного отримання товарів позивачем. Такий висновок зроблений у зв'язку з тим, що у названих підприємств відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, у тому числі транспортні засоби для здійснення поставки товару за укладеними угодами. Також, відповідач вказав на те, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями. Відносно взаємовідносин з ДП «Ілліч-Агро Крим» відповідач вказав на те, що витрати по цій операції включені ТОВ «Новатор» до складу оподаткованих витрат в порушення п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 28.11.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (далі по тексту - ТОВ «Новатор»), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ№435126 від 05.03.2012 року (т.1, а.с.215).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів у Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - Джанкойська ОДПІ АР Крим ДПС).

Посадовими особами Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС в період з 11.06.2011 року по 10.07.2011 року було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (код 00443737) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2011 року.

В ході проведеної перевірки виявлено порушення позивачем, у тому числі п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, що виявилось у тому, що товариством до складу витрат включено витрати, які не призначались для використання у господарській діяльності та які не підтверджені відповідними документами. Також, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Новатор» п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

В результаті виявлених порушень товариству донараховано податок на прибуток в сумі 382743,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 221740,00 грн., 2-3 квартали 2011 року - 302462,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 382743,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року встановлено завищення витрат у сумі 1664100,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 984085,00 грн. (796080 + 79984,86 + 88020), 3 квартал 2011 року - 350967,00 грн. (350966,52 грн.), за 4 квартал 2011 року - 349049,00 грн. (349048,70 грн.).

Завищення витрат за 2 квартал 2011 року виникло по взаємовідносинам з наступними контрагентами:

ТОВ «Інсайт Груп» за травень 2011 року на суму 796080,00 грн.,

ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн.,

ДП «Ілліч-Агро Крим» за червень 2011 року на суму 88020,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Інсайт Груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) укладено договір поставки продукції - жирозамінник молочного жиру «Феттімілк Сир 01 АК*20кг».

Для підтвердження факту постави товару ТОВ «Новатор» надано до перевірки товарно-транспортні накладні. На підставі цих документів встановлено, що поставка товару здійснювалась ПСП «Дезінфекційна спілка». В результаті проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПС по підприємству ПСП «Дезінфекційна спілка» встановлено, що у останнього відсутні транспортні засоби. На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про те, що ПСП «Дезінфекційна спілка» не могло надавати транспортно-експедиційні послуги та здійснити поставку товару згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних.

Крім того, під час перевірки встановлено, що надані товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями, на підтвердження зазначених у них даних ТОВ «Новатор» не надані всі необхідні документи, а саме відсутні сертифікати якості. Внаслідок цього, товарно-транспортні накладні є недійсними.

Також, перевіркою ТОВ «Новатор» на предмет правомірності взаємовідносин з постачальником жиру заміннику молочного жиру «Феттімілк» ТОВ «Інсайт Груп» та за результатами перевірки ТОВ «Інсайт Груп» встановлено, що у товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення. Внаслідок цього, податковим органом зроблено висновок про те, що фактична поставка товару ТОВ «Інсайт Груп» на адресу ТОВ «Новатор» не відбулась. У зв'язку з чим, правочин здійснено з метою ухилення від сплати податків, тобто такий правочин є нікчемним.

Перевіркою ТОВ «Новатор» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Плюс» за травень 2011 року встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки нафтопродуктів. Паливо, яке було реалізовано ТОВ «Вік Оіл Плюс» позивачу було придбано у ТОВ «Торговий дім «Альпіна».

Проте, під час перевірки встановлено, що у ТОВ «Вік Оіл Плюс» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, транспортування здійснювалось найманим транспортом.

До перевірки були надані копії товарно-транспортних накладних перевезення палива з ТОВ «Торговий дім «Альпіна» на ТОВ «Вік Оіл Плюс», в яких не вказані повні дані.

Внаслідок зазначеного, податковим органом зроблено висновок про те, що зазначені вище правочини мають ознаки нікчемності та були укладені з метою ухилення від сплати податків.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Новатор» до складу валових витрат включено ТМЦ (молоко Дт201 Кт631), надані ДП «Ілліч-Агро Крим» у червні 2011 року, які у подальшому були передані у виробництво проводкою Дт-23 Кт-201 та списано за рахунок прибутку підприємства, тому витрати, які у подальшому не визначено як доходи від товарів не повинні бути включені до складу витрат при формуванні податку на прибуток.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 1979/2200/00443737 від 24.07.2012 року (т.1 а.с.29-162).

Не погодившись з актом перевірки, позивачем було подано до податкового органу заперечення на нього (т.1 а.с.195-206).

За наслідками розгляду заперечень ТОВ «Новатор» висновки перевірки, викладені в акті № 1979/2200/00443737 від 24.07.2012 року, визнано правомірними (т.1 а.с.207-208).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 10.08.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018262200, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 382743,00 грн. (т.1 а.с.210).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на прибуток визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України, який у відповідності до п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року.

Пунктом 133.1.1 ст. 133 ПК України визначено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України).

Підпунктом 139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками витрат платника податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є:

по-перше, пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю такого платника податків;

по-друге, підтвердження понесених витрат первинних документами.

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначення первинних документів наведено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Наказу № 88).

Під час розгляду справи судом було перевірено, чи пов'язані витрати позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Інсайт груп» та ТОВ «Вік Оіл Плюс» за травень 2011 року з господарською діяльністю підприємства, а також чи підтверджені ці витрати відповідними первинними документами та було встановлено наступне.

Між ТОВ «Інсайт груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) 01.03.2011 року було укладено договір № 01/03/11 (т.1 а.с.219-220). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується надати у власність покупця продукцію виробництва ЗАТ «Запорізький масложирокомбінат», ЗАТ «Львівський жиркомбінат», АТЗТ «Харківський жиркомбінат», а покупець зобов'язується своєчасно провести оплату постачальнику та прийняти товару на умовах дійсного договору.

Судом встановлено, що здійснення ТОВ «Інсайт груп» на адресу ТОВ «Новатор» поставки товарів за вказаним договором у травні 2011 року було предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новатор» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період травень 2011 року, висвітлених у довідці про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новатор» щодо правомірності формування податкового кредиту за травень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 559/23-1/00443737 від 06.02.2012 року (т.10, а.с.69-121).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлене порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005922301 від 20.02.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Новатор» з податку на додану вартість в розмірі 132000,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0005922301 від 20.02.2012 року було оскаржено позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2012 року по справі №2а-2667/12/0170/3 (т.10 а.с.3-11), яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року (т.10 а.с.12-18), позов ТОВ «Новатор» задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0005922301 від 20.02.2012 року.

Під час розгляду справи №2а-2667/12/0170/3 встановлені обставини, згідно яких ТОВ «Новатор» у травні 2011 року отримано від ТОВ «Інсайт груп» товару на 936000,00 грн., в тому числі ПДВ 156000,00 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 137-15/05 від 29.11.2012 року, проведеної по даній справі, отриманий товар «Жир. Замінник молочного жиру» оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства

Оприбуткування на склад товару - жир замінник молочного жиру «Феттимилк сир 01АК» 20 кг. підтверджено прибутковими ордерами ТОВ «Новатор» за травень 2011 року.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Новатор» відомості про отримання товарів від ТОВ «Інсайт-Груп» та їх перевезення до місця зберігання і використання відображені.

Сплата вказаного товару ТОВ «Новатор» підтверджується виписками банку.

Використання у власній господарській діяльності позивачем придбаного продукту жир зам.мол.жиру «Феттимилк сир 01 Ак» 20 підтверджено звітами про витрати основних матеріалів у співставленні з виробничим нормами за період травень-серпень 2011 року.

Крім того, під час розгляду справи №2а-2667/12/0170/3 підтверджено подальшу реалізацію ТОВ «Новатор» виробленого товару з використанням жиру замінника жиру рослинного, про що свідчать, зокрема, відповідні податкові та видаткові накладні про реалізацію товару кінцевому покупцеві, митні декларації.

Внаслідок зазначеного вище, судом у справі №2а-2667/12/0170/3 зроблено висновок про те, що взаємовідносини ТОВ «Новатор» та ТОВ «Інсайт-Груп» у травні 2011 року не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети.

Відносно взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн. судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Вік Оіл Груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) 04.01.2011 року було укладено договір поставки нафтопродуктів №0024 (т.4 а.с.1-4).

Судом встановлено, що здійснення ТОВ «Вік Оіл Груп» на адресу ТОВ «Новатор» поставки товарів за вказаним договором у травні 2011 року було предметом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Новатор» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011 року (т.10, а.с.50-68).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлене порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.01.2012 року №0000222301 та №0000212301.

Названі податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.09.2012 року по справі №2а-1183/12/0170/18 (т.10 а.с.23-30), яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 року (т.10 а.с.31-37), позовні вимоги ТОВ «Новатор» задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 11.01.2012 року №0000222301 та №0000212301.

Під час розгляду справи №2а-1183/12/0170/18 встановлені обставини, згідно яких на виконання умов Договору №0024 від 04.01.2011 року постачальником в травні 2011 року від вантажено на адресу покупця бензин А-76 в загальній кількості 48465 л. та дизельне пальне в загальній кількості 53370 л. на загальну суму 955296,35 грн. (в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.). Поставка нафтопродуктів підтверджена наданими ТОВ «Новатор» первинними документами бухгалтерського обліку, а саме видатковими накладними.

Транспортування придбаних нафтопродуктів здійснювалося найманим автотранспортом, що підтверджується наданими ТОВ «Новатор» товарно-транс портними накладними.

Дослідивши надані ТОВ «Новатор» первинні документи на поставку нафтопродуктів судом зроблено висновок про те, що документи містять всі обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів, відповідають нормативним вимогам до таких документів, тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання покупцем (ТОВ «Новатор») у постачальника (ТОВ «Вік Оіл Плюс») товарів на загальну суму 955296,35 грн., в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.

Також із наданих ТОВ «Новатор» первинних документів бухгалтер ського обліку (забірні карти на отримання ПММ та подорожні листи) встанов лено, що придбане у ТОВ «Вік Оіл Плюс» паливо було використано для заправки власних автомобілів ТОВ «Новатор», які здійснювали збір молочної сировини для її подальшої переробки, що є основним видом господарської діяльності підприємства.

З урахуванням зазначеного вище судом у справі №2а-1183/12/0170/18 було зроблено висновок про те, що документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор» підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ «Вік Оіл Плюс» в травні 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Згідно з ч.3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене вище, обставини, встановлені судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-2667/12/0170/3 відносно того, що взаємовідносини ТОВ «Новатор» та ТОВ «Інсайт-Груп» у травні 2011 року не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети, є такими, що не потребують додаткового доказування.

З тих самих підстав також не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-1183/12/0170/18 відносно того, що документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор» підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ «Вік Оіл Плюс» в травні 2011 року.

Підсумовуючи зазначене вище, враховуючи, що під час розгляду справи підтверджено поставку товарів ТОВ «Вік Оіл Плюс» та ТОВ «Інсайт-Груп» на адресу позивача, а також пов'язаність здійснених витрат по цим правочинам з господарською діяльністю ТОВ «Новатор», суд вважає помилковими висновки перевірки відносно завищення позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам з:

ТОВ «Інсайт Груп» за травень 2011 року на суму 796080,00 грн.,

ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн.

Що стосується висновків перевірки відносно порушення позивачем п.138.4 ст. 138 ПК України по взаємовідносинам з ДП «Ілліч-Агро Крим», то суд зазначає наступне.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.4 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що витрати, які увійшли у собівартість продукції, підлягають оподаткуванню у тому звітному періоді, в якому було отримано та визнано дохід від реалізації цієї продукції.

Матеріали справи свідчать про те, що 14.04.2011 року між ДП «Ілліч-Агро Крим» (продавець) та ТОВ «Новатор» (покупець) укладено договір №2526 на закупівлю молока (т.3 а.с.191-194).

На виконання умов договору №2526 від 14.04.2011 року ДП «Ілліч-Агро Крим» на адресу позивача у червні 2011 року було поставлено товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (т.3 а.с.195-197).

З названих документів вбачається, що ТОВ «Новатор» у червні 2011 року було отримано від постачальника товар - молоко базисне у кількості 35208 кг.

Відповідно до наданих позивачем рецептів-розрахунків, а також згідно рапортів на переробку сировини, виготовлення готової продукції, руху основних матеріалів та тари за 01.06.2011 року, 02.06.2011 року та 03.06.2011 року вбачається, що отримане від ДП «Ілліч-Агро Крим» молоко базисне у кількості 35208 кг було використано позивачем для виготовлення власної продукції - молока сухого незбираного жирністю 25%.

В подальшому виготовлену продукцію позивачем за договором №11083 від 03.06.2011 року було реалізовано ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (т.3 а.с.199-204), про що свідчать, зокрема специфікації до договору (т.3 а.с.205-211).

Згідно з наявною в матеріалах справи видатковою накладною №ДНО-003730 від 24.06.2011 року позивачем на адресу ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» у червені 2011 року було поставлено продукцію молоко сухе незбиране 25% жирності на суму 11301727,50 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що витрати, понесені у червні 2011 року за договором №2526 від 14.04.2011 року, були включені позивачем у собівартість продукції, яка була реалізована та дохід від якої був отриманий у тому самому звітному періоді - червні 2011 року.

Відтак, з урахуванням положень п.138.4 ст. 138 ПК України позивачем правомірно витрати за договором №2526 від 14.04.2011 року в сумі 88020,00 грн. включені до витрат, які формують собівартість реалізованих товарів та які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у 2 кварталі 2011 року.

За таких умов, висновки перевірки щодо завищення позивачем витрат за 2 квартал 2011 року на суму 88020,00 грн. є неправомірними та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Таким чином, враховуючи сукупність обставин, наведених вище, під час розгляду справи спростовано висновки перевірки щодо завищення позивачем витрат у перевіряємому періоді на суму 1664100,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Плюс», ТОВ «Інсайт-Груп» та ДП «Ілліч-Агро Крим».

Відтак, відсутні підстави для збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 382743,00 грн.

Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення № 0018262200 від 10.08.2012 року є таким, що прийнято Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2146,00 грн. з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.05.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.05.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0018262200 від 10.08.2012 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.