Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-9325/12/0170/5
29.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Санакоєвої М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи №2а-9325/12/0170/5 за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 21.05.13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (вул. Першетравнева, буд.62, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0018262200 від 10.08.2012 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 та прийняти нове рішення по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.
Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" (далі - позивач, ТОВ "Новатор") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач, Джанкойська ОДПІ АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018262200 від 10.08.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 382743,00 грн.
Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 28.11.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Новатор», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ№435126 від 05.03.2012 року (т.1, а.с.215).
Посадовими особами відповідача у період з 11.06.2011 року по 10.07.2011 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2011 року.
За результатами перевірки складено акт №1979/2200/00443737 від 24.07.2012 року (т.1 а.с.29-162). (далі - акт перевірки)
У висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем, у тому числі п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України), що виявилось у тому, що позивачем до складу витрат включено витрати, які не призначались для використання у господарській діяльності та які не підтверджені відповідними документами. Також, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Новатор» п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.
В результаті виявлених порушень товариству донараховано податок на прибуток в сумі 382743,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 221740,00 грн., 2-3 квартали 2011 року - 302462,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 382743,00 грн.
У акті перевірки відповідач вказує, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року встановлено завищення витрат у сумі 1664100,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 984085,00 грн. (796080 + 79984,86 + 88020), 3 квартал 2011 року - 350967,00 грн. (350966,52 грн.), за 4 квартал 2011 року - 349049,00 грн. (349048,70 грн.).
Завищення витрат за 2 квартал 2011 року виникло по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ «Інсайт Груп» за травень 2011 року на суму 796080,00 грн., ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн., ДП «Ілліч-Агро Крим» за червень 2011 року на суму 88020,00 грн.
Також у акті перевірки відповідач вказує, що між ТОВ «Інсайт Груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) укладено договір поставки продукції - жирозамінник молочного жиру «Феттімілк Сир 01 АК*20кг».
Для підтвердження факту постави товару ТОВ «Новатор» надано до перевірки товарно-транспортні накладні. На підставі цих документів встановлено, що поставка товару здійснювалась ПСП «Дезінфекційна спілка». В результаті проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПС по підприємству ПСП «Дезінфекційна спілка» встановлено, що у останнього відсутні транспортні засоби. На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про те, що ПСП «Дезінфекційна спілка» не могло надавати транспортно-експедиційні послуги та здійснити поставку товару згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних.
Відповідачем встановлено, що надані товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями, на підтвердження зазначених у них даних ТОВ «Новатор» не надані всі необхідні документи, а саме відсутні сертифікати якості. Внаслідок цього, товарно-транспортні накладні є недійсними.
Також, перевіркою ТОВ «Новатор» на предмет правомірності взаємовідносин з постачальником жиру заміннику молочного жиру «Феттімілк» ТОВ «Інсайт Груп» та за результатами перевірки ТОВ «Інсайт Груп» встановлено, що у товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення. Внаслідок цього, податковим органом зроблено висновок про те, що фактична поставка товару ТОВ «Інсайт Груп» на адресу ТОВ «Новатор» не відбулась. У зв'язку з чим, правочин здійснено з метою ухилення від сплати податків, тобто такий правочин є нікчемним.
Перевіркою ТОВ «Новатор» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Плюс» за травень 2011 року встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки нафтопродуктів. Паливо, яке реалізовано ТОВ «Вік Оіл Плюс» позивачу було придбано у ТОВ «Торговий дім «Альпіна».
Проте, під час перевірки встановлено, що у ТОВ «Вік Оіл Плюс» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, транспортування здійснювалось найманим транспортом.
До перевірки надані копії товарно-транспортних накладних перевезення палива з ТОВ «Торговий дім «Альпіна» на ТОВ «Вік Оіл Плюс», в яких не вказані повні дані.
З наведеного, податковим органом зроблено висновок про те, що зазначені вище правочини мають ознаки нікчемності та укладені з метою ухилення від сплати податків.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Новатор» до складу валових витрат включено ТМЦ (молоко Дт201 Кт631), надані ДП «Ілліч-Агро Крим» у червні 2011 року, які у подальшому передані у виробництво проводкою Дт-23 Кт-201 та списано за рахунок прибутку підприємства, тому витрати, які у подальшому не визначено як доходи від товарів не повинні бути включені до складу витрат при формуванні податку на прибуток.
На підставі даних акту перевірки, відповідачем 10.08.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018262200, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 382743,00 грн. (т.1 а.с.210).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Пунктом 133.1.1 ст.133 ПК України визначено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України).
Підпунктом 139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Отже, обов'язковими ознаками витрат платника податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю такого платника податків та підтвердження понесених витрат первинних документами.
У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
Щодо пов'язаність витрат позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Інсайт груп» та ТОВ «Вік Оіл Плюс» за травень 2011 року з господарською діяльністю підприємства, а також підтвердженість цих витрати відповідними первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Інсайт груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) 01.03.2011 року укладено договір №01/03/11 (т.1 а.с.219-220). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується надати у власність покупця продукцію виробництва ЗАТ «Запорізький масложирокомбінат», ЗАТ «Львівський жиркомбінат», АТЗТ «Харківський жиркомбінат», а покупець зобов'язується своєчасно провести оплату постачальнику та прийняти товару на умовах дійсного договору.
Встановлено, що здійснення ТОВ «Інсайт груп» на адресу ТОВ «Новатор» поставки товарів за вказаним договором у травні 2011 року було предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новатор» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період травень 2011 року, висвітлених у довідці про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новатор» щодо правомірності формування податкового кредиту за травень 2011 року.
За наслідками перевірки складено акт № 559/23-1/00443737 від 06.02.2012 року (т.10, а.с.69-121).
На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлене порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0005922301 від 20.02.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Новатор» з податку на додану вартість в розмірі 132000,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0005922301 від 20.02.2012 року було оскаржено позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2012 року по справі №2а-2667/12/0170/3 (т.10 а.с.3-11), яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року (т.10 а.с.12-18), позов ТОВ «Новатор» задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0005922301 від 20.02.2012 року.
Під час розгляду справи №2а-2667/12/0170/3 встановлені обставини, згідно яких ТОВ «Новатор» у травні 2011 року отримано від ТОВ «Інсайт груп» товару на 936000,00 грн., в тому числі ПДВ 156000,00 грн.
Згідно з висновком судової експертизи № 137-15/05 від 29.11.2012 року, проведеної по даній справі, отриманий товар «Жир. Замінник молочного жиру» оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства
Оприбуткування на склад товару - жир замінник молочного жиру «Феттимилк сир 01АК» 20 кг. підтверджено прибутковими ордерами ТОВ «Новатор» за травень 2011 року.
В бухгалтерському обліку ТОВ «Новатор» відомості про отримання товарів від ТОВ «Інсайт-Груп» та їх перевезення до місця зберігання і використання відображені.
Сплата вказаного товару ТОВ «Новатор» підтверджується виписками банку.
Використання у власній господарській діяльності позивачем придбаного продукту жир зам.мол.жиру «Феттимилк сир 01 Ак» 20 підтверджено звітами про витрати основних матеріалів у співставленні з виробничим нормами за період травень-серпень 2011 року.
Також, під час розгляду справи №2а-2667/12/0170/3 підтверджено подальшу реалізацію ТОВ «Новатор» виробленого товару з використанням жиру замінника жиру рослинного, про що свідчать відповідні податкові та видаткові накладні про реалізацію товару кінцевому покупцеві, митні декларації.
Внаслідок зазначеного вище, судом у справі №2а-2667/12/0170/3 зроблено висновок про те, що взаємовідносини ТОВ «Новатор» та ТОВ «Інсайт-Груп» у травні 2011 року не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети.
Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн..
Між ТОВ «Вік Оіл Груп» (постачальник) та ТОВ «Новатор» (покупець) 04.01.2011 року укладено договір поставки нафтопродуктів №0024 (т.4 а.с.1-4).
Здійснення ТОВ «Вік Оіл Груп» на адресу ТОВ «Новатор» поставки товарів за вказаним договором у травні 2011 року було предметом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Новатор» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року.
За наслідками перевірки складено акт № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011 року (т.10, а.с.50-68).
На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлене порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.01.2012 року №0000222301 та №0000212301.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.09.2012 року по справі №2а-1183/12/0170/18 (т.10а.с.23-30), яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 року (т.10 а.с.31-37), позовні вимоги ТОВ «Новатор» задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 11.01.2012 року №0000222301 та №0000212301.
Під час розгляду справи №2а-1183/12/0170/18 встановлені обставини, згідно яких на виконання умов Договору №0024 від 04.01.2011 року постачальником в травні 2011 року відвантажено на адресу покупця бензин А-76 в загальній кількості 48465 л. та дизельне пальне в загальній кількості 53370 л. на загальну суму 955296,35 грн. (в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.). Поставка нафтопродуктів підтверджена наданими ТОВ «Новатор» первинними документами бухгалтерського обліку, а саме видатковими накладними.
Транспортування придбаних нафтопродуктів здійснювалося найманим автотранспортом, що підтверджується наданими ТОВ «Новатор» товарно-транспортними накладними.
Дослідивши надані ТОВ «Новатор» первинні документи на поставку нафтопродуктів судом зроблено висновок про те, що документи містять всі обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів, відповідають нормативним вимогам до таких документів, тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання покупцем (ТОВ «Новатор») у постачальника (ТОВ «Вік Оіл Плюс») товарів на загальну суму 955296,35 грн., в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.
Також із наданих ТОВ «Новатор» первинних документів бухгалтерського обліку встанов лено, що придбане у ТОВ «Вік Оіл Плюс» паливо було використано для заправки власних автомобілів ТОВ «Новатор», які здійснювали збір молочної сировини для її подальшої переробки, що є основним видом господарської діяльності підприємства.
З урахуванням зазначеного вище судом у справі №2а-1183/12/0170/18 зроблено висновок про те, що документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор» підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ «Вік Оіл Плюс» в травні 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Згідно з ч.3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Аналогічне встановлено ч.1 ст.72 КАС України.
Сумуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене вище обставини, встановлені судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-2667/12/0170/3 відносно того, що взаємовідносини ТОВ «Новатор» та ТОВ «Інсайт-Груп» у травні 2011 року не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети, є такими, що не потребують додаткового доказування.
З тих самих підстав також не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-1183/12/0170/18 відносно того, що документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор» підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ «Вік Оіл Плюс» в травні 2011 року.
Отже, враховуючи підтвердження поставки товарів ТОВ «Вік Оіл Плюс» та ТОВ «Інсайт-Груп» на адресу позивача, а також пов'язаність здійснених витрат по цим правочинам з господарською діяльністю ТОВ «Новатор», помилковими є висновки відповідача викладені у акті перевірки відносно завищення позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам з: ТОВ «Інсайт Груп» за травень 2011 року на суму 796080,00 грн., ТОВ «Вік Оіл Груп» за травень 2011 року на суму 79984,86 грн.
Щодо висновків перевірки відносно порушення позивачем п.138.4 ст. 138 ПК України по взаємовідносинам з ДП «Ілліч-Агро Крим».
Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, судом першої інстанції вірно вказано, що витрати, які увійшли у собівартість продукції, підлягають оподаткуванню у тому звітному періоді, в якому було отримано та визнано дохід від реалізації цієї продукції.
З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2011 року між ДП «Ілліч-Агро Крим» (продавець) та ТОВ «Новатор» (покупець) укладено договір №2526 на закупівлю молока (т.3 а.с.191-194).
На виконання умов договору №2526 від 14.04.2011 року ДП «Ілліч-Агро Крим» на адресу позивача у червні 2011 року поставлено товар, що підтверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (т.3 а.с.195-197).
З названих документів вбачається, що ТОВ «Новатор» у червні 2011 року отримано від постачальника товар - молоко базисне у кількості 35 208 кг.
Відповідно до наданих позивачем рецептів-розрахунків, а також згідно рапортів на переробку сировини, виготовлення готової продукції, руху основних матеріалів та тари за 01.06.2011 року, 02.06.2011 року та 03.06.2011 року вбачається, що отримане від ДП «Ілліч-Агро Крим» молоко базисне у кількості 35208 кг використано позивачем для виготовлення власної продукції - молока сухого незбираного жирністю 25%.
В подальшому виготовлену продукцію позивачем за договором №11083 від 03.06.2011 року реалізовано ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (т.3 а.с.199-204), про що свідчать, зокрема специфікації до договору (т.3 а.с.205-211).
Згідно з видатковою накладною №ДНО-003730 від 24.06.2011 року позивачем на адресу ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» у червені 2011 року поставлено продукцію молоко сухе незбиране 25% жирності на суму 11301727,50 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що витрати, понесені у червні 2011 року за договором №2526 від 14.04.2011 року, були включені позивачем у собівартість продукції, яка реалізована та дохід від якої отриманий у тому самому звітному періоді - червні 2011 року.
З урахуванням положень п.138.4 ст. 138 ПК України позивачем правомірно витрати за договором №2526 від 14.04.2011 року в сумі 88020,00 грн. включені до витрат, які формують собівартість реалізованих товарів та які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у 2 кварталі 2011 року.
Наведеним спростовуються висновки перевірки щодо завищення позивачем витрат за 2 квартал 2011 року на суму 88020,00 грн..
Враховуючи наведене вище, матеріалами справи спростовано висновки перевірки щодо завищення позивачем витрат у перевіряємому періоді на суму 1664100,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Вік Оіл Плюс», ТОВ «Інсайт-Груп» та ДП «Ілліч-Агро Крим», а отже відсутні підстави для збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 382743,00 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Колегія суддів, сумуючи вище викладене погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0018262200 від 10.08.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13р. по справі №2а-9325/12/0170/5 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2013 |
Оприлюднено | 15.08.2013 |
Номер документу | 32971991 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Цикуренко Антон Сергійович
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Цикуренко Антон Сергійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні