Постанова

від 23.11.2006 по справі 26/312а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/312а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23.11.06 р.                                                                                 Справа № 26/312а

Постановлена у нарадчий кімнаті 23 листопада 2006 р.о 16 год. 55 хв.

Господарський суд Донецької області  у складі судді  Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання – Митрофановій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу №    26/312а          

за позовом              Приватного підприємства „Успіх-2000” (м. Костянтинівка)                        

до                              Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції    (м. Костянтинівка)                        

Про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2006 р. № 0002752341/3/11464                

Приватне підприємство „Успіх-2000” (м. Костянтинівка) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом  до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції    (м. Костянтинівка), далі за текстом “ДПІ”,  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2006 р.  № 0002752341/3/11464, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 150 грн. 99 коп. та застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у сумі 680 грн. у загальній сумі 830 грн. 99 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Позивач вважає, що нарахування податкового зобов'язання та застосовування фінансових санкцій за порушення закону, який не є законом з питань оподаткування, а також підзаконних нормативних актів є порушенням вимог Закону України „Про систему оподаткування”, яким встановлено, що ставки та механізм справляння податків не може встановлюватися іншими законами крім законів про оподаткування. У даному випадку має місце конфлікт інтересів та відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” рішення повинно прийматися на користь платника податку. Позивач також посилається на те, що  на балансі позивача відсутні об'єкти оподаткування, передбачені ст.. 6 Закону України „Про систему оподаткування” та податковими законами.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.10.2003 р. по 30.09.2005 р. позивач використав пальне пересувними джерелами забруднення навколишнього природного середовища, а саме орендованими автомобілями) у загальній кількості 33,85 т. Зазначене підтверджено подорожніми листами, акти списання пального та даними оборотно-сальдового балансу по рахунку 203 „Паливо”. Проте за період з 01.10.2003 р.                                 по 30.06.2004 р.  позивач не подавав до ДПІ розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища та не сплачував збір.

Аналогічний спір між тими сторонами вже розглядався Господарським судом Донецької  області. Рішенням суду по справі 2/352а від 03.11.2004 р. позивача визначено платником  зазначеного збору. Відповідно до ст.. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлені обставини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ здійснила планову виїзну  документальну перевірку позивача  за наслідками якої складений Акт  від 16.12.2005 р. № 391/23-30254847 „Про результати планової виїзної  документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства „Успіх-2000” код за ЄДРПОУ 30254847 за період з 01.12.2003 р. по 30.09.2005 р.”

На підставі даного акту  ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 22.12.2005 р. № 0002752371/0/22906, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 150 грн. 99 коп. та застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у сумі 680 грн. у загальній сумі 830 грн. 99 коп.

Рішенням ДПА у Донецькій області про результати розгляду повторних скарг від 06.04.2006 р. № 4860/10/25-013-5 зазначене повідомлення-рішення залишено без змін та донараховано фінансових санкцій  на підставі п.п.   17.1.2, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   у сумі 510 грн.

За поясненнями ДПІ на підставі цього рішення, ДПІ було прийнято окреме повідомлення-рішення, яке позивачем у даній справі не оскаржується.

За результатами адміністративного оскарження,   ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення податкового повідомлення-рішення від 23.06.2006 р.                             № 0002752341/3/11464, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 150 грн. 99 коп. та застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у сумі 680 грн. у загальній сумі 830 грн. 99 коп.

В акті перевірки (арк.. 28-29) відображено наступне.

У період з 01.10.2003 р. по 30.09.2005 р. позивач використав пальне пересувними джерелами забруднення навколишнього природного середовища, а саме орендованими автомобілями у загальній кількості 33,85 т. Зазначене підтверджено подорожніми листами, акти списання пального та даними оборотно-сальдового балансу по рахунку 203 „Паливо”. Проте за період з 01.10.2003 р. по 30.06.2004 р.  позивач не подавав до ДПІ розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища та не сплачував збір. ДПІ визначено суму збору виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору з урахуванням коефіцієнтів. В акті перевірки наведений розрахунок збору по податкових періодах.

Позивачем визнано, що протягом наведеного періоду, він користувався орендованим автомобілями та використовував пальне. Розрахунок суми нарахованого збору позивачем визнається.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища визначений ст..                   14 Закону України “Про систему оподаткування” визначений як загальнодержавний збір.

Ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. 

Ліміти скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4  Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від  1 березня 1999 р. N 303, суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

У таблиці1.4 Додатку 1 встановлені нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення :

Дизельне пальне  4,5 

Бензин:   етилований  6 

               неетилований  4,5 

Зріджений нафтовий газ  6 

Стиснений природний газ  3 .

Додатком 2 встановлені коригуючи коефіцієнти

П. 9 Порядку визначено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Збір сплачується  протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Зазначене відповідає строкам подання податкових декларацій та сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановленим Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 15, контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 1 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” визначено наступні терміни:

забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Таким чином, законами встановлено даній збір у якості загальнодержавного збору, а також визначено, що збір справляється виходячи з нормативів збору  визначених Кабінетом Міністрів України, тобто законами встановлений порядок справляння збору, що не суперечить Конституції України.

З огляду на зазначене, позивач є платником даного збору, був зобов'язаний подавати розрахунки збору та сплачувати збір в установленому порядку.

Преамбулою Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визнано, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Екологічна політика, спрямована на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Виходячи з наведеного збір за забруднення навколишнього природного середовища має важливе соціальне значення.

Враховуючи наведене,  та керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає  позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2006 р. № 0002752341/3/11464, якими позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 150 грн. 99 коп. та застосовані фінансові санкції   у сумі 680 грн. у загальній сумі 830 грн. 99 коп. такими, що  задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 67 Конституції України, Законами України “Про систему оподаткування” „Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря” “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від  1 березня 1999 р. N 303,

ст. ст. 2, 7 –12, 69-86, 87-98, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями   Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства „Успіх-2000”                                 (м. Костянтинівка) до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції    (м. Костянтинівка)  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2006 р. № 0002752341/3/11464, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 150 грн. 99 коп. та застосовані фінансові санкції   у сумі 680 грн. у загальній сумі 830 грн. 99 коп.  відмовити.

Зазначена постанова  може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Постанову підписано   27 листопада  2006 р.

Суддя                                                                                                Наумова  К Г.