Ухвала

від 29.05.2013 по справі 762/1424/13-ц

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 762/1424/13-ц

провадження № 2 /762/1073/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 24» травня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя Дибець О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі, Балаклавської районної у місті Севастополі Ради, Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Гавань» про зобов'язання внести зміни до державного земельного кадастру та усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

13 травня 2013 року представник ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_3 звернувся із зазначеною позовною заявою в порядку цивільного судочинства до Балаклавського районного суду міста Севастополя і просить суд:

- Зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Севастополі внести зміни до Державного земельного кадастру щодо визначення кадастрового номеру на земельну ділянку АДРЕСА_1;

- Зобов'язати Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Гавань» і Балаклавську районну у місті Севастополі Раду усунути перешкоди ОСОБА_1 зазначеною земельною ділянкою.

У відкритті провадження у цивільній справі у частині вимог до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі належить відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Представник ОСОБА_4 пред'явив до Балаклавського районного суду міста Севастополя позовну заяву до Головного управління Держземагенства в м. Севастополі, у якій просить суд зобов'язати зазначений орган владних повноважень внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру у частині зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.

За змістом статті 1, чч. 1, 2, 5 статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який як ідентифікатор земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, є індивідуальною, що не повторюється на всій території України, послідовністю цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Як зазначено у статті 2 цього Закону державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, тобто присвоювання кадастрового номеру при формуванні земельної ділянки не відбувається у межах приватноправових відносин і не є передумовою виникнення суб'єктивного права особи на конкретну земельну ділянку.

Повноваження Головного управління Держземагенство у м. Севастополі, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, визначені статтею 7 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пп. 3, 6 Постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, по-друге, суб'єктний склад такого спору, відтак, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір з відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

За змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 2 і 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», і роз'яснень, наданих у пункті 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», загальним судам у порядку цивільного судочинства не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносин; владні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов'язаних з управлінням у галузі використання, охорони земель і врегульованих розділом VII ЗК України, зокрема, із встановленням та зміною меж адміністративно-територіальних утворень, плануванням використання земель, землеустроєм, веденням державного земельного кадастру , моніторингом земель, а також у відносинах охорони земель та контролю за їх використанням.

Таким чином, правовідносини з формування земельної ділянки з метою ведення Державного земельного кадастру, у тому числі з присвоєння кадастрового номеру, є за своїм змістом публічно-правовими, що визначає відсутність спору про право цивільне між позивачкою і Головним управління Держкомзему у місті Севастополі, яке є суб'єктом владних повноважень і яке у відносинах з приводу ведення Державного земельного кадастру реалізує виключно управлінські повноваження, які не ґрунтуються на засадах рівності і не регулюються нормами приватного права.

Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають за правилами цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Натомість, виходячи з положень чч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме і лише у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Зважаючи на вищевикладені положення процесуального законодавства і наведені роз'яснення Пленумів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і Вищого господарського суду України, справа у частині вимог про зобов'язання Головного управління Держземагенства в м. Севастополі внести зміни до Державного земельного кадастру щодо визначення кадастрового номеру земельної ділянки не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у цивільній справі у цій частині позову належить відмовити, роз'яснивши позивачці право на звернення з відповідним позовом до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Стосовно вимог ОСОБА_1, заявлених до Балаклавської районної у місті Севастополі Ради та Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Гавань», про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, то такі подані без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:

- у позовній заяві не викладені обставини, якими обґрунтовуються заявлені вимоги з негаторного позову, тобто не визначено, у чому саме полягають перешкоди, що створені зазначеними особами, у здійсненні ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, на якій правовій підставі і на яку саме земельну ділянку позивачка набула право власності у розумінні положень ст. ст. 125, 126 ЗК України;

- Не викладений зміст позовної вимоги, адже не визначений конкретний спосіб усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 118, 119, 121, 122, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі про зобов'язання внести зміни до державного земельного кадастру.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Роз'яснити позивачеві та його представникові, що спір є підвідомчим суду адміністративної юрисдикції і за підсудністю - Окружному адміністративному суду міста Севастополя.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Балаклавської районної у місті Севастополі Ради і Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Гавань» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою - залишити без руху.

Повідомити заявника про викладені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до « 6» червня 2013 року, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог - заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Дибець О.М.