Рішення

від 28.05.2013 по справі 910/6045/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6045/13 28.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська

компанія Жаріков і Компанія"

про стягнення 40 000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Соборук Ю.Ф. (дов. б/н від 23.01.2013р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія" (далі по тексту - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. за усним договором про надання юридичних послуг від 19.04.2012 року та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/6045/13, розгляд справи призначено на 14.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.05.2013 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 28.05.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за двома адресами (юридичною та фактичною).

Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2013 року надав оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань по наданню позивачу юридичних послуг, на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача передплату за юридичні послуги в розмірі 40000, 00 грн.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: м. Київ, проспект Перемоги, 104.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, 19.04.2012 року між сторонами укладено усний договір на надання юридичних послуг. Відповідно до домовленостей сторін послуги мали надаватись на умовах 50 % передплати у строк до 30.09.2012 року.

19.04.2012 року відповідач виставив позивачу Рахунок - фактуру № АК-00000000035 на оплату юридичних послуг в розмірі 80 000, 00 грн.

Позивачем 24.04.2012 року та 28.05.2012 року відповідно до платіжних доручень № 264, 1249 сплачено відповідачу на підставі зазначеного вище рахунку 40 000, 00 грн. за юридичні послуги.

16.11.2012 року позивач, з огляду невиконання відповідачем його зобов'язань по наданню послуг, направив відповідачу Лист - вимогу Вих. № 620, відповідно до якої повідомив відповідача про односторонню відмову від усного договору на надання юридичних послуг та вимагав у 7- ми денний термін з моменту отримання даного листа повернути перераховані кошти в розмірі 40 000, 00 грн.

15.02.2013 року позивач повторно направив відповідачу Лист - вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 40 000, 00 грн. (Вих. № 656 від 14.02.2013 року, яку відповідач отримав 20.02.2013 року.

За твердженням позивача, станом на момент звернення до суду з відповідною позовною заявою, відповідач грошові кошти в розмірі 40 000, 00 грн. на його розрахунковий рахунок не повернув.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 19.04.2012 року укладено договір про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Для договору про надання послуг чинне законодавство не встановлює обов'язкової письмової форми.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За твердженням позивача, відповідач до надання послуг за усним договором від 19.04.2012 року не приступив. Враховуючи, що доказів іншого матеріали справи не містять, що в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт (наданих послуг), та/або інші документи, які б підтверджували надання відповідачем позивачу юридичних послуг за договором від 19.04.2012 року, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору про надання послуг від 19.04.2012 року, в частині надання послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що лист - вимогу Вих. № 620 від 16.11.2012 року відповідач отримав 25.12.2012 року. Відповідно з 25.12.2012 року договір на надання послуг від 19.04.2012 року розірваний.

Із положень ст. 901 ЦК України слідує, що оплаті підлягає надана послуга. Юридичні послуги, як встановлено судом надані відповідачем позивачу не були, доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що послуги за договором на надання юридичних послуг надані не були (що не спростовано відповідачем), відповідач безпідставно набув 40 000, 00 грн. від позивача, і відповідно зобов'язаний був повернути вказані грошові кошти позивачу, оскільки внаслідок односторонньої відмови позивача від договору зобов'язання відповідача по наданню послуг припинились, проте виникло зобов'язання по поверненню безпідставно набутих коштів в розмірі 40 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був повернути 40 000, 00 грн. передплати, з огляду на те, що лист-вимога Вих. № 620 від 16.11.2012 року отримані ним 25.12.2012 року, у строк до 02.01.2013 року.

Проте, як встановлено судом на момент розгляду справи судом, відповідач свій обов'язок щодо повергнення безпідставно набутих грошових коштів не виконав.

Частина 1 ст. ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги щодо стягнення 40 000, 00 грн. обґрунтовані, доведені і відповідно є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, б. 104; код ЄДРПОУ 36620572; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог - 93» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, буд. 13/5; код ЄДРПОУ 16476414) 40 000 (сорок тисяч) грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко