Постанова

від 22.05.2013 по справі 52/535

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 52/535

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - Гончарук В.В.,

від відповідача - Лисенко В.А.,

від третьої особи-не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» № 091/13 від 23.01.13

на рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012

у справі №52/535

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», м. Луцьк

до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 416 524грн.84коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2013 (головуюча суддя- Чебикіна С.О., судді Блажівська О.Є., Пригунова А.Б.) частково задоволено позов ТОВ "Сузір'я" та стягнуто з ПАТ "СК "Універсальна" 306790грн.84коп. суми страхового відшкодування вартості відновленого майна внаслідок його пошкодження під час пожежі, 2497грн.05коп. витрат за оплату судової експертизи, 23569грн.56коп. витрат на послуги адвоката та 6135грн. 82коп. судового збору. Враховуючи висновки призначеної у справі судової будівельно-технічної експертизи про те, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної під час пожежі складає 494602грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 306790грн.84коп. суми страхового відшкодування (494602грн. - 187811грн. 16коп. -сума сплаченого страхового відшкодування).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт стверджує про виплату страхового відшкодування в повному обсязі на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності Манжос О.А., складеного відповідно до вимог договору страхування. Щодо проведеної у справі судової експертизи скаржник зазначає, що при її проведенні експертом визначався не розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пожежі, а вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень майна при цьому не враховано знос на елементи, які підлягають заміні, що суперечить умовам укладеного сторонами договору. Також вказує відповідач і про неврахування судом першої інстанції при прийнятті рішення здійснену відповідачем доплату страхового відшкодування в розмірі утриманого податку на додану вартість в сумі 43404грн., здійсненого на виконання припису Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №СК-421/11-1165. Крім того, в апеляційній скарзі та доповненні до скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції процесуальних прав відповідача, оскільки справу розглянуто за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і дату судового засідання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Судом встановлено, що 02.04.2010 року між ТОВ "Сузір'я" (страхувальник) та ПАТ "СК "Універсальна" (страховик) укладено договір добровільного страхування майна №2217/203/000026, за умовами якого страховик (відповідач) згідно з заявою страхувальника (позивача), що є невід'ємною частиною договору, здійснює добровільне страхування майна та зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку страхувальнику/вигодонабувачу , а позивач зобов'язався сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном, визначеним в п. 3.1. договору -цілісний майновий комплекс пл. 492, 70 кв.м. та частина нежитлового приміщення магазину з рампою пл. 177, 1 кв.м. (без оздоблення) (застраховане майно), за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 10 (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1 договору страховими випадками є знищення, пошкодження чи втрата застрахованого майна, зокрема, пожежа (вогонь), задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі, вибух, влучення блискавки.

Згідно з п.п. 7.1., 7.2 договору при пошкодженні (знищенні, втраті) застрахованого майна страхувальник зобов'язаний негайно, як тільки йому стане відомо, але не пізніше 48 годин (у випадку протиправних дій -не пізніше 24 годин), повідомити про настання страхового випадку страховика за телефоном служби підтримки з подальшим письмовим підтвердженням (розділ 7 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору для отримання страхового відшкодування страхувальник надає страховику документи, які підтверджують факт, причини і обставини настання страхового випадку згідно передбаченого п. 8.1 переліку.

Згідно із п. 8.10 договору страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів після отримання останнього необхідного документу, перелік яких зазначено в п. 8.1. договору, що підтверджує настання страхового випадку і розмір збитків, та складає страховий акт.

Відповідно до п. 8.4.2 договору у випадку пошкодження майна основою для визначення розміру виплати страхового відшкодування є відновна вартість пошкодженого майна з урахуванням зносу на елементи, які підлягають заміні.

01.04.2011 року в приміщенні магазину за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 10, сталася пожежа.

Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, який стався 01.04.2011 року. 04.04.2011 року позивачем було подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виплачено страхове відшкодування за договором у розмірі 187 811грн.16коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою банку № 3448 від 17.10.2011 року.

Проте, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 416524грн.84грн. страхового відшкодування, розрахованого наступним чином: 604 336грн.-вартість відновленого майна внаслідок його пошкодження, відповідно до проведеного ТОВ "ГЦНТП-плюс" висновку про вартість майна, - 187 811грн.16коп. -розмір сплаченого страхового відшкодування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції послався на висновки проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, якою встановлено розмір заподіяної позивачеві внаслідок пожежі матеріальної шкоди в сумі 494602грн. та стягнув суму страхового відшкодування в розмірі 306790грн.84коп. (494602грн. - 187811грн. 16коп. -сума сплаченого страхового відшкодування).

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування", страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Частиною 17 статті 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно п. 8.2 договору страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Розмір збитку, заподіяного застрахованому майну, визначається: п. 8.2.1 за взаємною згодою сторін на основі документів, що підтверджують розмір збитку, з врахуванням середньо ринкових цін на матеріали і роботи, що діють на момент настання страхового випадку у місцевості розташування застрахованого майна та з врахуванням зносу застрахованого майна; п. 8.2.2 у випадку недосягнення взаємної згоди - на основі незалежної експертної оцінки.

Відповідно до п. 8.4.2 договору, у випадку пошкодження майна основою для визначення розміру виплати страхового відшкодування є відновна вартість пошкодженого майна з врахуванням зносу на елементи, які підлягають заміні.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого страхувальнику пошкодженням майна, страховиком було замовлено проведення незалежної оцінки у суб'єкта оціночної діяльності Манжос О.А. Для розрахунку матеріального збитку оцінювач склав дефектний акт №08/04 від 08.04.2011 (який підписано представником ТОВ "Сузір'я") та визначив, які ремонтні роботи необхідно провести для відновлення до попереднього стану конструктивних елементів будівлі, що належить ТОВ "Сузір'я". При розрахунку вартості збитку було враховано, що будівля застрахована без оздоблення, а відновна вартість майна розрахована з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Відповідно до звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності Манжос О.А., вартість матеріального збитку, завданого страхувальнику через пошкодження пожежею конструктивну будівлі, склала 260423грн.

Розрахунок страхового відшкодування та виплата були здійснені відповідачем на підставі звіту Манжос О.А. (т. 1, а.с. 29-58).

При цьому, як зазначалось вище, господарським судом першої інстанції в основу рішення покладено висновок судової будівельно-технічної експертизи №7436 від 31.07.2012, складений експертом Охремчуком О.О. за дорученням Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз (т. 2, а.с. 16-45).

Проте, вказаним висновком судової будівельно-технічної експертизи, експертом визначався не розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пожежі, а вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень майна, тобто при розрахунку не було враховано знос на елементи, які підлягають заміні, що суперечить наведеним п.п. 8.2.1, 8.4.2 договору.

Також, експертом до кошторису загальнобудівельних робіт включено роботи по відновленню оздоблення будівлі (внутрішнє оздоблення-водяне пофарбування, декоративна плитка; зовнішнє оздоблення - метало профіль, масляне пофарбування), що суперечить п.3.1.1 договору, згідно якого страхуванню підлягає цілісний майновий комплекс та частина нежитлового приміщення магазину з рампою (без оздоблення).

Договором також не передбачено страхування інженерного обладнання, зокрема, пожежної сигналізації, вартість якої безпідставно включено експертом до розділу 2 локального кошторису.

З огляду на вказані висновки судової будівельно-технічної експертизи, які покладено в основу оскаржуваного рішення суду, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 було зобов'язано судового експерта Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз надати суду письмові пояснення щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи (т. 2, а.с. 118-120).

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 13.03.2013 судовим експертом були надані відповіді на поставлені питання, зокрема експерт зазначив, що при складанні висновку експертом не враховано знос на елементи, які підлягають заміні; до локального кошторису №2-1-1 включено вартість робіт і матеріалів по відновленню оздоблення будівлі (внутрішнього та зовнішнього) та враховано у визначеному розмірі матеріальної шкоди; включено до локального кошторису №2-1-1 і вартість інженерного обладнання та враховано у визначеному розмірі матеріальної шкоди; враховано податок на додану вартість; висновок експертизи складено за відсутності витребуваних експертом документів, підтверджуючих придбання будівельних матеріалів та проведення робіт з ремонту об'єкту дослідження; при складанні висновку судової будівельно-технічної експертизи, експертом не враховувались умови договору добровільного страхування майна (т. 2, а.с. 131).

Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення вимог позивача відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 підлягає частковому скасуванню з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення суду міста Києва від 26.12.2012 у справі №52/535 скасувати частково.

2. В задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 1; код 13360390) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48 А; код ЄДРПОУ 20113829) 3067 (три тисячі шістдесят сім)грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу №52/535 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.