Рішення

від 21.05.2013 по справі 5020-1393/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа № 5020-1393/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі головуючого судді Плієвої Н.Г., суддів - Головко В.О., Кравченко В.Є, розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації №1" (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31 В)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі"

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1)

про стягнення заборгованості у розмірі 1 850 751,03 грн

за участю:

представників позивача - Бірюкової Я.О., довіреність № 21 від 03.01.2013

Луценка В.Г., довіреність № 19 від 03.01.2013

представника відповідача - Дорожкіна А.Д., довіреність б/н від 04.01.2013

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації №1" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі" про стягнення заборгованості за договором оренди б/н від 05.10.2003 за період з січня 2010 року по квітень 2010 року у розмірі 135 104,82 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2013 позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.01.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Заявою від 27.02.2013 позивачем було зменшено позовні вимоги до 96 091,98 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2013 вирішено здійснювати розгляд справи № 5020-1393/2012 колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 74 від 28.02.2013 призначений повторний автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії суддів, за результатами якого призначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Плієва Н.Г, інші судді, які входять до складу колегії - Алсуф'єв В.В., Головко В.О.

Ухвалою суду від 28.02.2013 справу призначено до розгляду в судовому засіданні у новому складі суду на 21.03.2013.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя № 97 від 21.03.2013 у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Алсуф'єва В.В., який входить до складу колегії суддів у справі № 5020-1393/2012, здійснено його заміну на суддю Кравченко В.Є.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

Також, відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 „Про судове рішення" рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою суду від 21.03.2013 справу прийнято до розгляду в новому складі колегії та призначено до розгляду у судовому засіданні.

19.03.2013 від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Центр технічної експлуатації № 1» просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі» на його користь заборгованість з орендної плати за період з січня 2010 року по лютий 2013 року у розмірі 1 850 751,03 грн. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні 15.05.2013 було оголошено перерву до 20.05.2013.

У судовому засіданні представники позивача збільшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважає, що позивачем невірно розраховано орендну плату з січня 2010 року, а саме, неправомірно проіндексована орендна плата за базовий місяць станом на 01.01.2010. На думку відповідача, з 01.01.2010 за умовами договору оренди, орендна плата повинна розраховуватися шляхом умноження орендної плати за базовий місяць на коефіцієнт 5,9933 та на індекс інфляції за попередній місяць. Відповідачем надано свій розрахунок орендної плати за період з 01.01.2010 по 28.02.2013 (т.2 а.с. 30), а також надано розрахунок із зазначенням здійснених оплат. За розрахунком відповідача сума орендної плати за спірний період складає 1019121,30 грн (т.2 а.с. 30), відповідачем здійснено оплату на суму 451178,11 грн і на 561234,94 грн розрахунок здійснено товаром (т. 2 а.с. 31). Відповідачем визнається сума заборгованості у розмірі 27604,16 грн за лютий 2013 року.

Представники позивача проти зазначених доводів заперечували, вважають їх такими, що суперечать умовам договору.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр технічної експлуатації № 1» (далі- ТОВ «ЦТЕ № 1», наймодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі» (далі -ТОВ «Оксі», наймач) укладено договір майнового найму (оренди) (далі -Договір).

За умовами розділу 1 Договору наймодавець здає, а наймач приймає у тимчасове користування за плату вбудовані приміщення виробничого корпуса БЦСК загальною площею 3372,1 кв.м. для використання з метою організації виробництва продукції з ПВХ. Нежитлове приміщення розташовано та знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, літер «Ж1».

Згідно з підпунктом 1.6. пункту 1 Договору строк оренди встановлено з 01.10.2003 по 01.10.2013.

Порядок розрахунків сторони визначили у розділі 3 Договору. Так, наймач приймає майно в оренду на умовах оплати наймодавцю платежів у вигляді орендної плати за базовий місяць (жовтень 2003 року) у розмірі 1,00 грн за 1 кв.м. в місяць без урахування ПДВ. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Розмір орендної плати з 01.10.2010 збільшується шляхом умноження орендної плати за базовий місяць з урахуванням індексу інфляції на коефіцієнт 5,933. Строк перерахування орендної плати - не пізніше двадцятого числа кожного місяця.

Позивач зазначає, що ним свої зобов'язання за Договором виконані належним чином, об'єкт оренди переданий відповідачу за актом приймання-передачі від 10.10.2003, проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати виконує не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з січня 2010 року по лютий 2013 року у розмірі 1 850 751,03 грн. Вказана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою вказаної статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Положеннями статей 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, порядок розрахунків з орендної плати та строки її сплати сторони визначили у розділі 3 Договору.

Суд перевірив розрахунки орендної плати за спірний період, зроблені сторонами, та дійшов висновку, що правильним є розрахунок позивача, за період з січня 2010 року по лютий 2013 року та вважає, що за умовами договору до сплати належала орендна плата у розмірі 2343018,73 грн. Доводи представника відповідача, що з січня 2010 року орендна плата повинна нараховуватися шляхом умноження орендної плати за базовий місяць (жовтень 2003 року) на коефіцієнт 5,9933 та на індекс інфляції за попередній місяць (грудень 2009 року), та при цьому не повинен застосовуватися індекс інфляції за попередній період, судом до уваги не приймаються, оскільки ці доводи є довільним трактуванням відповідачем умов договору.

Стосовно посилань відповідача, що ним здійснювались оплати орендної плати за рахунками, які виставлялися позивачем суд зазначає, що з пояснень представників позивачів, наданих у судовому засіданні, убачається, що при виставленні рахунків мала місце бухгалтерська помилка. Крім того, згідно з умовами договору оплата орендної плати не ставиться у залежність із виставленням рахунку. Також суд вважає, що отримання рахунків від позивача не позбавляє відповідача обов'язку здійснювати сплату орендної плати у визначеному договором розмірі.

Щодо доводів відповідача, що ним здійснено оплату за договором у спірний період у розмірі 451178,11 грн, а також в рахунок сплати орендної плати поставлено товар на суму 561234,94 грн, вони відхиляються судом, оскільки в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не підтверджуються належними та допустимими доказами.

В той же час, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, відповідачем у спірний період здійснено оплату за договором у розмірі 492267,70 грн (з урахуванням угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.01.2012 на суму 64807,18 грн (т.1. а.с. 120), і угоди від 29.02.2012 на суму 16082,20 грн (т.1. а.с. 119). Вказана сума підтверджується зазначеними угодами та виписками по обліковому рахунку, які містяться у матеріалах справи (т.1 а.с. 138-168). Отже, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором складає 1850751,03 грн (2343018,73 грн - 492267,70 грн).

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, будь-які інші, невраховані платіжні документи, які не містяться в матеріалах справи, у відповідача відсутні, докази сплати заборгованості відповідачем суду не надані.

Щодо актів звірення взаєморозрахунків, на які відповідач посилається як на доказ у підтвердження відсутності заборгованості, суд зазначає, що ці документи не є первинними фінансовими документами, а тому, у даному випадку, не приймаються в якості належних та допустимих доказів у підтвердження доводів відповідача щодо відсутності заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність заборгованість ТОВ «Оксі» перед ТОВ «ЦТЕ № 1» з орендної плати за договором від 05.10.2003 у розмірі 1850751,03 грн доведена позивачем, підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються судом на відповідача, отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 37015,02 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі" (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1; 99002, м. Севастополь, вул. Михайлівська, 5, кв. 28, ідентифікаційний код 22274413, відомості щодо рахунків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації №1" (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, ідентифікаційний код 30229483, відомості щодо рахунків відсутні) заборгованість у розмірі 1 850 751,03 грн (один мільйон вісімсот п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня 03 коп.) а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 015,02 грн (тридцять сім тисяч п'ятнадцять гривень 02 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2013

Головуючий суддя підпис Н.Г. Плієва

Судді підпис В.О. Головко

підпис В.Є. Кравченко

Розсилка - всі простим:

товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації №1"

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31 В)

товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі"

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1)