Постанова

від 23.05.2013 по справі 826/5968/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2013 року 13:11 № 826/5968/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Юдін В.С. (директор, діє на підставі статуту), Борисюк Г.М. (довіреність від 21.05.2013 р.)

від відповідача: Коваленко А.О. (довіреність від 07.11.2012 р. № 5197/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕККО ГРУП» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання недійсною податкової вимоги, протиправними дій по формуванню та направленню податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ЕККО ГРУП» з позовом до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС в якому позивач просить суд визнати недійсною податкову вимогу № 521 від 05.03.2013 р.

Враховуючи те, що у проваджені Окружного адміністративного перебуває справа за позовом того ж позивача до того ж відповідача (справа № 826/5691/13-а; суддя Кармазін О.А.) з позовними вимогами про визнання незаконними дій відповідача по формуванню та направленню вищезгаданої податкової вимоги № 521 від 05.03.2013 р., ухвалою суду від 23.05.2013 р. по справі № 826/5691/13-а на підставі ст. 116 КАС України справа № 826/5691/13-а об'єднана із справою № 826/5968/13-а в одне провадження з присвоєнням їм спільного номеру справи 826/5968/13-а.

У зв'язку з цим спільно розглянуті вимоги щодо визнання незаконною податкової вимоги, а також вимоги щодо визнання незаконними дій відповідача щодо її формування та направлення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі наказу ДПІ від 17.12.2012 р. проведено перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Газконсалтинг» за результатами якого складено акт. На підставі акту прийнято податкові податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 р. У той же час, 18.01.2013 р. позивач подав первинну скаргу на зазначене рішення до ДПС у м. Києві. Рішенням ДПС у м. Києві від 31.01.2013 р. термін розгляду скарги було продовжено до 22.03.2013 р. Рішенням ДПС у м. Києві від 21.03.2013 р., яке, як зазначає позивач отримано 26.03.2013 р., у задоволенні скарги відмовлено. 01.04.2013 р. позивач подав повторну скаргу до ДПС України. Однак, 11.04.2013 р. до позивача надійшла податкова вимога № 521 від 05.03.2013 р. У зв'язку із зазначеною обставиною, як зазначає позивач, він був змушений припинити апеляційне оскарження в ДПС України та своїм листом від 12.04.2013 р. відкликав з ДРСУ повторну скаргу.

Позивач вважає дії ДПІ щодо формування та направлення податкової вимоги незаконними та з посиланням на положення п/п. 54.3.2., пунктів 55.1. - 55.2., 56.1. - 56.10., п. 59.1. ПК України та положення підзаконних актів зазначає, що відповідно до наведених вище норм законодавства грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні, набуває статусу узгодженого тільки після завершення процедури його в апеляційному та судовому порядку. В даному випадку, як зазначає позивач, податкова вимога була сформована до закінчення процедури апеляційного оскарження, ще навіть до закінчення розгляду первинної скарги, а відправлена позивачу до закінчення розгляду повторної скарги. Крім того, позивач зазначає про порушення ПК України при призначенні та проведенні перевірки, а також зазначає про невідповідність висновків акту перевірки вимогам податкового законодавства, зокрема, зазначаючи про підтвердження фактичного виконання спірних операцій та, у зв'язку з цим, про наявність підстав для формування податкового кредиту з ПДВ. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов. У той же час, позов не містить вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі даних облікової системи органів державної податкової служби. У зв'язку з тим, що станом на 05.03.2013 р. у ТОВ «Екко Груп» по картці особових рахунків з ПДВ обліковувалась заборгованість та за відсутності в автоматизованій інформаційній системі інформації щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, яка, як зазначає відповідач, має вноситись вищестоящим податковим органом, в автоматичному режимі було сформовано податкову вимогу. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екко Груп» (код з ЄДР 34727143; адреса: 02094, м. Київ, Дніпровський район, вул. Пожарського, 4) дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Газконсалтинг» за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2012 р. № 5988/22-621/34727143.

24.12.2012 р. позивачем складено заперечення на акт перевірки, які зареєстровані ДПІ 24.12.2012 р.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки 29.12.2012 р. ДПІ складено відповідь на заперечення, відповідно до яких висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 р. № 0000072260, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 156734 грн. за основним зобов'язанням та на 39184 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 11.01.2013 р., що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки.

17.01.2013 р. позивачем сформовано первинну скаргу за № 74 на адресу ДПС у м. Києві. Скарга направлена до ДПС у м. Києві засобами поштового зв'язку 18.01.2013 р. та зареєстрована у ДПС у м. Києві 21.01.2013 р. за вх. № 258/10.

17.01.2013 р. позивачем також сформовано на адресу відповідача повідомлення за № 73 про оскарження до ДПС у м. Києві вищезгаданого податкового повідомлення-рішення.

Зазначене повідомлення направлено на адресу відповідача 18.01.2013 р. та вручене останньому 21.01.2013 р.

Згідно з рішенням ДПС у м. Києві від 31.01.2013 р. № 1006/10/12-1-03 продовжено розгляд скарги позивача по 22.03.2013 р. (включно).

05.03.2013 р. відповідачем вже сформовано податкову вимогу № 521 на суму 156646,56 грн. за основним зобов'язанням та на 39184 грн. за штрафними санкціями, яка надіслана на адресу позивача 03.04.2013 р. та відповідно до повідомлення про вручення отримана позивачем 11.04.2013 р.

У той же час, рішення ДПС у м. Києві по суті скарги позивача прийнято 21.03.2013 р. за № 2699/10/10-1-03. Цим рішенням вищезгадане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Як вбачається з поштового конверту, штрихового ідентифікатора на ньому та відомостей УДППЗ «Укрпошта» з офіційного сайту, залучених у документальному виразі до матеріалів справи, зазначене рішення отримано позивачем 25.03.2013 р.

01.04.2013 р. позивачем сформовано повторну скаргу за № 16/13 на адресу ДПС України, яка отримана ДПС України 04.04.2012 р.

01.04.2013 р. за № 15/13 позивачем сформовано повідомлення на адресу відповідача та ДПС у м. Києві щодо скарження вищезгаданого податкового повідомлення-рішення.

Зазначене повідомлення направлено 01.04.2013 р. та отримано вищезгаданими адресатами відповідно 03.04.2013 р. та 04.04.2013 р.

12.04.2013 р. за № 20/13 позивачем сформовано Заяву про відкликання повторної скарги, яка мотивована тим, що до позивача 11.04.2013 р. надійшла податкова вимога № 521 від 05.03.2013 р. з зв'язку з чим, як зазначено у заяві, оскарження податкового повідомлення-рішення не має ніякого сенсу. У заяві позивач просив скаргу вважати відкликаною та просив її розгляд не здійснювати.

Згідно з повідомленням Міністерства доходів і зборів України від 29.04.2013 р. № 1748/6/99-99-10-01-15 на підставі заяви позивача повернуто без розгляду скаргу ТОВ «Екко Груп».

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, виходячи при цьому з предмету позову, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п/п. 14.1.157. ПК України, податкове повідомлення-рішення , це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання , визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням , згідно з п/п. 14.1.39. ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства.

Відповідно до п/п. 14.1.153. ПК України податкова вимога , це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу .

Під податковим боргом , при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п/п. 14.1.175 ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1. ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У той же час, відповідно до п. 56.2. ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з п. 56.3. ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони). При цьому, згідно з п. 56.9. ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

В контексті наведеного, слід додати, що відповідно до п. 56.5. ПК України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до п. 56.6. ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з приписами п. 56.15. ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань , визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження .

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою .

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, позивач з дотриманням строків оскарження оскаржив до ДПС у м. Києві податкове повідомлення рішення. Зокрема, податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 11.01.2013 р. та 18.01.2013 р. направлена скарга засобами поштового зв'язку та отримана ДПС у м. Києві 21.01.2013 р. При цьому, відповідачу було направлено відповідне повідомлення, яке було отримано 21.01.13 р.

У той же час, під час розгляду справи встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваної вимоги № 521 від 05.03.2013 р., скарга позивача на податкове повідомлення-рішення знаходилась на розгляді в ДПС у м. Києві, а податкові повідомлення-рішення - на стадії адміністративного оскарження (скарга надійшла 21.01.2013 р., рішення ДПС у м. Києві по суті скарги прийнято 21.03.2013 р.), у зв'язку з чим визначені в останньому податкові зобов'язання станом на дату прийняття спірної вимоги не були узгоджені та не набули статусу податкового боргу, що, відповідно до наведених вище норм законодавства, виключало можливість прийняття оскаржуваної податкової вимоги.

Відповідачем в даному випадку та відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено законності та обґрунтованості прийняття спірного рішення.

Відтак, в даному випадку суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття спірної податкової вимоги, яка прийнята передчасно, та, з урахуванням положень п. 1. ч. 2 ст. 162 та на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд, відповідно, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування спірної вимоги.

При цьому, суд зазначає, що такий спосіб захисту порушених прав позивача, тобто визнання протиправною та скасування спірної вимоги, є належним способом захисту прав позивача та охоплює вимоги про визнання протиправними дій щодо прийняття та направлення цієї вимоги, які (дії) є складовою частиною процедури прийняття та оформлення оскаржуваного рішення, а отже, заявлені в цілому позивачем вимоги, як зазначено вище, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування спірної податкової вимоги.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕККО ГРУП» (код з ЄДР 34727143; адреса: 02094, м. Київ, Дніпровський район, вул. Пожарського, 4) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС № 521 від 05.03.2013 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2013 р.