Постанова

від 22.05.2013 по справі 922/248/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 922/248/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Куровського С.В., розглянувши касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на ухвалу від 22.01.2013 р. господарського суду Харківської області та постановувід 21.02.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/248/13-г господарського суду Харківської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова додочірнього підприємства "Авіаком" Харківської державної авіакомпанії "Авіалінії Харкова", м. Харків

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2013 р. у справі № 922/248/13-г (суддя Чистякова І.О.) заяву Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харькова (далі - скаржник) про порушення справи про банкрутство дочірнього підприємства "Авіаком" Харківської державної авіакомпанії "Авіалінії Харкова" повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 р. (судді: Фоміна В.О. - головуючий, Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із прийняти судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким порушити справу про банкрутство дочірнього підприємства ""Авіаком" Харківської державної авіакомпанії "Авіалінії Харкова".

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. змін, внесених Законом України від 22.12.2011 р. N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) .

Скаржник стверджує про наявність усіх передбачених чинним законодавством підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява про порушення справи про банкрутство була подана скаржником в порядку ст. 52 Закону про банкрутство з посиланням на відсутність боржника за його місцезнаходженням .

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Враховуючи норми статей 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр ).

З урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство, зокрема того, що порушення такої справи має наслідком настання для боржника та кредиторів певних правових наслідків, у тому числі у вигляді введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, усі докази у підтвердження правових підстав для порушення провадження у справі в будь-якому випадку повинні бути долучені до відповідної заяви ініціюючого кредитора та не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, з приєднаної до заяви ініціюючого кредитора копії довідки з Єдиного державного реєстру взагалі не вбачається існування будь-яких записів щодо боржника. У той же час кредитором також надані копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи боржника та довідка про включення боржника до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які натомість датовані 1999 роком.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство невключення боржника до Єдиного державного реєстру є підставою для відмови в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.

Отже, у даному випадку наявність суперечливих відомостей про статус боржника позбавляє господарський суд можливості вирішити питання про порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про неможливість прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та необхідність її повернення у зв'язку з відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для порушення справи про банкрутство.

За таких обставин справи підстави для скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. ст. 34, 63, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 р. у справі № 922/248/13-г залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко С.В. Куровський