Рішення

від 28.05.2013 по справі 925/486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 925/486/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом прокурора Христинівського району в інтересах Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185

за участю третьої особи на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120/1

до відповідачів:

- Христинівської районної державної адміністрації, м. Христинівка

- ТОВ «САНВЕЙ СТ», м. Христинівка

про визнання недійсним рішення,

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

повернення земельної ділянки до земель державної власності,

за участю представників сторін:

прокурор: Шевчук Н.В. - ст. прокурор прокуратури - за посадою;

позивача: Попов В.О. - за довіреністю;

відповідачів: РДА - Пилипишин С.П. - за довіреністю;

ТОВ - Басовська К.О. - за довіреністю;

третя особа: Плаха О.В. - за довіреністю. В засіданні 28.05.2013р. участі не брав.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 16 травня до 12:00 год. 28 травня 2013р.

Прокурор звернувся до суду в інтересах органу виконавчої влади в особі Черкаської обласної державної адміністрації, з залученням Державної інспекції сільського господарства - до Христинівської районної державної адміністрації та ТОВ «САНВЕЙ СТ» з вимогами визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності з мотивів відсутності права у Христинівської РДА передавати в користування земельні ділянки державної власності, що віднесені до земель промисловості, зв'язку, оборони тощо - під будівництво, розміщення та експлуатацію сонячної електростанції ТОВ «САНВЕЙ СТ», оскільки використання сонячної електростанції не охоплюється поняттям будівництва об'єктів соціального забезпечення громади району.

Прокурор вимоги підтримала та просить їх задовольнити. Вказує на порушення відповідачами положень ст.ст. 122-123 ЗК України та відсутність об'єкта - сонячна електростанція - в програмі розвитку Христинівського району на 2012-2013 роки.

Представник позивача вимоги підтримав та вказує на порушення права позивача розпоряджатися земельними ділянками державної форми власності відповідно до положень ст. 122 ЗК України.

Представник відповідача (РДА) вимоги заперечив. Вказує на надання земельної ділянки в оренду для задоволення потреб територіальної громади за рахунок вироблення енергії з альтернативних джерел. Це будівництво може бути включено в план розвитку району на 2014р. Проектним інститутом розробляється економічне обґрунтування та проектно-кошторисна документація будівництва. Можливість будувати електростанцію у товариства «Санвей СТ» з'явилась тільки наприкінці 2012р., тому проект будівництва сонячної електростанції не міг бути включений в перспективний план розвитку району на 2012р., який розроблявся в 2011р. Христинівська РДА зверталась з клопотанням до Христинівської районної ради про обговорення проекту будівництва сонячної електростанції на безгосподарній та забур'яненій землі за межами населеного пункту. Ця земля не може використовуватися для розвитку сільського господарства, оскільки грунти не стабільні, наявні пливуни. Христинівська районна рада не ініціювала проведення обговорення проекту будівництва сонячної електростанції, створення нових робочих місць з незалежних від РДА причин.

Земельна ділянка не вибувала з державної власності. Цільове призначення ділянки не змінювалось. За землю сплачується орендна плата, незважаючи на тимчасове невикористання ділянки товариством «Санвей СТ». Район вже отримав більше 1 млн. грн. інвестицій, сплачено біля 50 тис. грн. податків в бюджет.

Представник відповідача (ТОВ) заперечення представника Христинівської РДА підтримала і вказує на виконання товариством програми Президента на державну підтримку розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (Указ Президента України від 27.12.2005р. №1863) та Постанови КМУ від 01.03.2012р. №243. Спірна земельна ділянка площею 40,3692 га відноситься до земель промисловості і до цього використовувалась як поля фільтрації Верхняцького цукрового заводу - звалище відходів промисловості. Після ліквідації заводу, з 2007р. ділянка передана до земель запасу Верхняцької селищної ради.

Представник товариства зазначає, що ні прокурор, ні обласна державна адміністрація не надали планів використання спірної ділянки на майбутнє.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи суть відносин між сторонами, пояснення учасників процесу стосовно підстав та предмету спору, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони спірного договору оренди землі від 08.11.2012р. є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку земельних відносин.

Повноваження Христинівської РДА та Черкаської ОДА врегульовані ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» 1999р. №586-14. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно ст. 13 вказаного Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Відносини між відповідачами слід розцінювати як відносини з оренди земельної ділянки державної власності, що врегульовано вимогами гл. 58 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», положеннями Земельного кодексу України, Бюджетного кодексу України в частині внесення плати за землю. Правовідносини між відповідачами виникли на підставі письмового договору оренди земельної ділянки від 08.11.2012р. за №712465534002517, належно зареєстрованого в Держкомземі.

Договір чинний на момент розгляду справи судом. Суд враховує положення ст. 204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

ТОВ «Санвей СТ» орендує земельну ділянку 40,3692 га за межами селища Верхнячка, в адміністративних межах селища. Земельна ділянка віднесена до земель державної власності. За цільовим призначенням ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку тощо.

Прокурором та позивачем не надано доказів зміни орендодавцем чи орендарем цільового призначення ділянки. Також прокурором та позивачем не подано суду належних та допустимих доказів протиправного, неналежного, нецільового використання спірної земельної ділянки товариством «Санвей СТ».

За поясненнями представника відповідача (РДА), спірна земельна ділянка не може бути використана в циклі сільськогосподарського виробництва ще й з причин нестабільності грунтів на ділянці.

Площа та межі спірної ділянки визначені в договорі від 08.11.2012р. та в натурі. Ділянка згідно акту приймання-передачі передана в користування товариству «Санвей СТ».

Прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами - чиє право порушено та момент порушення права позивача. Спірна земельна ділянка не вибувала з земель державної власності. Ділянка не використовувалась за призначенням з 2008р.

Суд враховує положення ст. 19 Конституції України стосовно діяльності органів влади лише в межах, визначених Законом.

Суд критично оцінює доводи прокурора, позивача і третьої особи стосовно відсутності в плані розвитку Христинівського району пункту про будівництво сонячної електростанції та неможливості передачі в оренду земельної ділянки забудовнику (відповідачу) з цих підстав. Законодавець не встановлює в чинному земельному законодавстві причинного зв'язку між намірами забудовника (орендаря) на використання ділянки та обов'язком орендодавця на включення забудови в план розвитку району. Натомість, враховуючи ризики господарської діяльності, орендар справно платить орендну плату за ділянку, до будівництва на якій не приступив. Розвиток альтернативної (сонячної) енергетики в районі дозволить створити близько 60 нових робочих місць та залучити разово більше одного мільйона гривень інвестицій.

Одночасно суд враховує, що в порушення вимог п. 4 ст. 17 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» Черкаська обласна державна адміністрація не подавала Христинівській районній раді своїх висновків про недоцільність будівництва на її території сонячної електростанції.

Суд враховує, що відповідач Христинівська РДА діяла в межах повноважень, передбачених п. 2 ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та ст. 122 Земельного кодексу України в частині розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Суд зазначає, що прокурором та позивачем не надано доказів протиправної поведінки посадових осіб Христинівської РДА чи протиправного умислу посадовців РДА чи перевищення повноважень Христинівською РДА при передачі спірної ділянки в користування товариству «Санвей СТ».

Представник РДА подав суду копію рішення виконкому Верхняцької селищної ради №63 від 15.11.2012р. «Про забудову земельної ділянки» (а.с. 71 т.2). Виконком селищної Ради погодив товариству «Санвей СТ» намір забудови та використання спірної ділянки під розміщення сонячної електростанції.

Представник РДА також подав докази звернення до Христинівської районної ради з клопотанням про проведення обговорення доцільності та необхідності будівництва сонячної електростанції (а.с. 75 т.2).

Суд критично оцінює доводи та обґрунтування вимог прокурором та позивачем стосовно непроведення обговорення громадою селища будівництва сонячної електростанції та невключення проекту будівництва в програму розвитку району.

Непроведення обговорення доцільності будівництва сонячної електростанції з громадою району не є виною орендодавця чи орендаря ділянки та не перебуває в причинному зв'язку з наданням чи ненаданням спірної ділянки в оренду.

Прокурор, позивач та третя особа не надали доказів наявності альтернативних джерел постачання електроенергії в селище Верхнячка. Теплова електростанція місцевого цукрового заводу (потужністю 6 МВт) повністю демонтована (а.с. 96 т.2). Посилання прокурора на звіт району про достатнє енергопостачання та використання електроенергії в галузях промисловості регіону є некоректним, оскільки погодження будівництва сонячної електростанції йде як додаткове джерело постачання енергії району, в тому числі в соціальну сферу - школи, дитячий садок, будинок культури, лікарня тощо.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. ст. 13, 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Позивач не є стороною спірної угоди та не довів, яке його право порушено, в який спосіб та ким саме.

Суд критично оцінює доводи прокурора та позивача та правову підставу виникнення спору, оскільки спір між суб'єктами гілки виконавчої влади на місцях не є підставою визнання недійним спірного договору оренди землі площею 40,3692 га від 08.11.2012р. Орендодавець (Христинівська РДА) діяв в межах своїх повноважень за законом.

Підстави визнання договору недійсним викладені в ст. 215 ЦК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів протиправної поведінки чи волевиявлення орендодавця чи орендарів при прийнятті спірного розпорядження РДА чи укладанні оспореного договору - в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України - прокурор та позивач суду не подали.

У суду немає правових підстав для задоволення позову.

В задоволенні позову належить відмовити повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 29.05.2013р.

Суддя Г.М. Скиба