Постанова

від 21.01.2014 по справі 925/486/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 925/486/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Рєпіної Л.О.

за участю представників сторін

від прокуратури: Бондарчук І.П. - посв. №009970 від 17.10.2012р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Басовська К.О. - - представник за дов. б/н від 05.04.2013р.;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Христинівського району

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2013 р.

у справі № 925/486/13 (суддя: Скиба Г.М.)

за позовом Прокурора Христинівського району в інтересах Черкаської обласної державної адміністрації

до Христинівської районної державної адміністрації

Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВЕЙ СТ"

за участю третьої особи на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Христинівського району (далі - прокурор) в інтересах Черкаської обласної державної адміністрації (далі- позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської районної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВЕЙ СТ" (далі - відповідач 2), за участю третьої особи на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області (далі - третя особа) про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності з мотивів відсутності права у Христинівської РДА передавати в користування земельні ділянки державної власності, що віднесені до земель промисловості, зв'язку, оборони тощо - під будівництво, розміщення та експлуатацію сонячної електростанції ТОВ "САНВЕЙ СТ", оскільки використання сонячної електростанції не охоплюється поняттям будівництва об'єктів соціального забезпечення громади району.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.05.2013р. у справі №925/486/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Прокурор Христинівського району звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2013р. у справі №925/486/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 122 Земельного кодексу України.

Крім того, апелянт зазначає, що будівництво спірного об'єкту не може бути віднесено до об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Також, апелянт вказав на те, що оскільки Христинівська районна державна адміністрація не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на прийняття розпорядження що оспорюється, то, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і спірний договір оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. у справі №925/486/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №925/486/13 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіної Л.О., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. в зв'язку з перебування суддів Суліма В.В. та Рєпіної Л.О. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги у справі №925/486/13 доручено колегії суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Авдеєва П.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. в зв'язку з виходом суддів Суліма В.В. та Рєпіної Л.О. з лікарняного, розгляд апеляційної скарги у справі №925/486/13 доручено колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Рєпіна Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. прийнято апеляційну скаргу Прокурора Христинівського району до провадження у наступному складі колегії суддів: Сулім В.В.- головуючий суддя, судді Тарасенко К.В., Рєпіна Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача, відповідача 1 та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 21.01.2014р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач, відповідач 1 та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 21.01.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача, відповідача 1 та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2013р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокурора Христинівського району - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 розпорядження Христинівської районної Державної адміністрації від 18.07.2012р. № 123/01-02-1 «Про надання дозволу на розробку технічної документації, проектів відведення та нормативно-грошової оцінки для передачі земельних ділянок в оренду» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 33,2 га, з уточненням площі земельної ділянки, та дозвіл на проведення нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки, під будівництво та експлуатацію сонячної електростанції за рахунок земель промисловості, розташованих в межах Верхняцької селищної ради.

Згідно п. п. 2, 3 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації від 01.11.2012р. № 175/01-02-1 «Про надання в оренду земель» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 40,3692 га, Товаристу з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» для будівництва та експлуатації сонячної електростанції за рахунок земель Верхняцької селищної ради, розташованих (за межами населеного пункту) в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.

Так, відповідно до даного розпорядження вищевказану земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» в довгострокову оренду, терміном на 49 років.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 92 Конституції України закріплено, що виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ч. ч. З, 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Так, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням скаржника, що розпорядження Христинівської районної державної адміністрації щодо надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» земельної ділянки за межами населеного пункту для будівництва та експлуатації сонячної електростанції суперечить вимогам ст. 122 Земельного кодексу України щодо компетенції розпорядження земельною ділянкою та порушує право Черкаської обласної державної адміністрації на розпорядження землями за межами населених пунктів для всіх потреб.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належний висновок суду першої, що відповідач діяв в межах повноважень передбачених ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ст. 122 Земельного кодексу України.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції щодо критичності оцінки доводів та обґрунтування вимог прокурора та позивача стосовно не проведення обговорення громадою селища будівництва сонячної електростанції та не включення проекту будівництва в програму розвитку району, з огляду на наступне.

Ст. 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється теритЬріальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 18 вказаного Закону визначає, що районні державні адміністрації розробляють програми економічного і соціального розвитку районів на короткостроковий період та забезпечують контроль за виконанням відповідних показників програм економічного і соціального розвитку.

Відповідно до п. п. 16, 19 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.

Рішенням Христинівської районної ради 29.12.2011р. затверджено Програму економічного і соціального розвитку Христинівського району на 2012 рік та рішенням від 25.12.2011р. було затверджено Програму економічного і соціального розвитку Христинівського району на 2013 рік, якими визначено пріоритетні завдання та основні заходи на 2012, 2013 роки Христинівського району, перелік інвестиційних проектів, які будуть реалізовуватися у 2013 році у Христинівському районі. Враховуючи, що до вказаної Програми не включено будівництво сонячної електростанції ТОВ «Санвей СТ».

Тобто, будівництво спірного об'єкту не може бути віднесено до об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Так, в розпорядженні Христинівської районної державної адміністрації від 01.11.2012р. № 175/01-02-1 «Про надання в оренду земель» в спірному договорі оренди землі від 08.11.2012р., укладеному між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санвей СТ» та рішенням виконкому Верхняцької селищної ради №63 від 15.11.2012р. "Про забудову земельної ділянки", не вказано, яким саме чином буде здійснено обслуговування жителів територіальних громад Христинівського району та забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб останніх.

Суд першої інстанції в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України дійшов передчасного висновку, що джерело альтернативної енергії йде як додаткове джерело постачання енергії району ( школи, дитячий садок, будинок культури, лікарня, тощо), в тому числі дозволить створити близько 60 нових робочих місць та залучити разово більше одного мільйона гривен інвестицій.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо визнання недійсними п.п. 2, 3 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації від 01.11.2012р. за №175/01-02-1 «Про надання в оренду земель» та скасування рішення в цій частині.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі від 08.11.2012р., укладений між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» та зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області від 13.12.2002р. за №7124655534002517, з огляду на наступне.

Так, на підставі розпорядження Христйнівської РДА № 175/01-02-1 від 01.11.2012р., між Христйнівською РДА (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 40,3692 га для будівництва та експлуатації сонячної електростанції за рахунок земель Верхняцької селищної ради, терміном на 49 років, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області за №712465534002517 від 13.12.2012р.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 орендує земельну ділянку 40,3692 га за межами населеного пункту. Земельна ділянка віднесена до земель державної власності.

Згідно ст. ст. 13, 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Тобто, відповідний договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки лише за умови визнання недійсним з моменту прийняття рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, вимогами якої передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання вказаних вимог є підставою недійсності правочину.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням скаржника, що Христинівська районна державна адміністрація не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на прийняття розпорядження що оспорюється, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і спірний договір оренди.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині вилучення із незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» земельної ділянки, загальною площею 40,3692 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, нормативна грошова оцінка, якої складає 5704167,96 грн., та повернення вказаної земельної ділянки до земель державної власності, оскільки дана вимога є похідною від вище задоволених.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає к належне твердження відповідача, що прокурором та позивачем не було доведено належними та допустимими доказами - чиє право (інтереси) було порушено на момент звернення позивача до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду за захистом інтересів держави в сфері земельних відносин.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України; судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору; судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача;

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора Христинівського району задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2013р. у справі №925/486/13 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними п.п. 2,3 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації від 01.11.2012р. за №175/01-02-1 «Про надання в оренду земель»

Визнати недійсним договір оренди землі від 08.11.2012р., укладений між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» та зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області від 13.12.2002р. за №7124655534002517.

Вилучити із незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «САНВЕЙ СТ» (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 37565701) земельну ділянку, загальною площею 40,3692 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, нормативна грошова оцінка, якої складає 5704167,96 грн., та повернути вказану земельну ділянку до земель державної власності.

Стягнути пропорційно з Христинівської районної державної адміністрації (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 04061300) та Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВЕЙ СТ" (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 37565701) в дохід державного бюджету 71114,00 грн. (сімдесят одну тисячу сто чотирнадцять гривен 00 копійок) судового збору.

4. Стягнути пропорційно з Христинівської районної державної адміністрації (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 04061300) та Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВЕЙ СТ" (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 37565701) в дохід державного бюджету 35557,00 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривен 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №925/486/13 повернути до Господарського суду Черкаської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді К.В. Тарасенко

Л.О. Рєпіна