Постанова

від 28.05.2013 по справі 910/433/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 910/433/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю від позивача - Гутій І.В.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Приватного підприємства

апеляційну скаргу "Форумтрансбізнеспроект"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 05.03.2013 року

у справі № 910/433/13 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Комунального підприємства "Центр

Обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект"

про стягнення 83477,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект" (м. Київ, вул. Сосюри, 4, кв. 5, код ЄДРПОУ 34184939) на користь Комунального підприємства "Центр Обслуговування споживачів Шевченківського району" (м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 80869 (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 73 коп. основного боргу, 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 11 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 2044 (дві тисячі сорок чотири) грн. 10 коп. - 3% річних, 1669 (одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПП "Форумтрансбізнеспроект" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року відкладено розгляд справи на 21.05.2013 року.

21.05.2013 року оголошено перерву до 28.05.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року продовжено строк розгляду справи.

В судове засідання 28.05.2013 року представник відповідача не з'явився. Клопотанням просить здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 30.03.2007 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (довіритель) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у м. Києві ради (повірений) було укладено договір доручення № 8.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до умов п. 1.1. вказаного договору довіритель доручив, а повірений прийняв на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії:

1.1.1. укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори на надання комунальних послуг;

1.1.2. укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг;

1.1.3. здійснювати облік, нарахування та збір платежів на користь виробників комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ст. 1000 Цивільного кодексу України договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору зазначені юридичні дії, вчиняються в межах, визначених додатком № 1 до цього договору.

До переліку, що містить в додатку № 1 до договору значиться адреса будинку, що знаходиться по вул. Шамрила Тимофія, 15а.

30.03.2007 директором Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради Шоколовим І.Д. видано довіреність за № 10, відповідно до якої уповноважено директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у м. Києві ради Осипенка О.М. від імені та на користь попереднього відповідні укладати договори.

02.04.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона-1) та Приватним підприємством "Форумтрансбізнеспроект" (сторона-2) було укладено договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 296 (далі - договір).

В преамбулі договору зазначено, що він укладений Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради в особі директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у м. Києві ради Осипенка О.М. В реквізитах договору стороною-1 також зазначено Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради в особі директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у м. Києві ради Осипенка О.М., що підписаний останнім та скріплений печаткою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у м. Києві ради.

Згідно зі статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", що зареєстрований державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 27.06.2012 за № 10741050022016771. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради перейменоване у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до п. 1.1 договору сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку № 1 до договору. Додатку № 1 до Договору суду не надано.

Згідно з п. 1.2. договору сторона-2 користується приміщеннями загальною площею 333,9 кв. м. за адресою : м. Київ, вул. Т.Шамрила, 15а на підставі договору купівлі-продажу ВЕ № 843811 від 28.07.2006.

В п. 1.3. договору визначено найменування комунальних послуг:

- постачання холодної води (згідно табуляграм АК "Водоканал") 3,75 грн. за 1 кв. м.;

- центральне опалення (згідно табуляграм АК "Київенерго") 171,23 грн. за 1 Гкал.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг у період з жовтня 2010 року по 01.09.2012, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 80869,73 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані збитки від зміни індексу інфляції в сумі 564,11 грн. та 3% річних в сумі 2044,10 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 5.1. договору сторонами встановлено, що договір діє по 01.04.2008.

Відповідно до п. 5.4. договору у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовжним на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Згідно з п. 2.1.2. договору сторона-1 зобов'язується в 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму спожитих ним комунальних послуг.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що сторона-2 зобов'язана в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 в зазначений термін.

У разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги сторона-2 зобов'язана повідомити про це сторону-1 додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3-х днів (п. 3.1.2. договору).

Відповідачем доказів в підтвердження використання права передбаченого вказаним пунктом договору не подано.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за спожиті комунальні послуги, в результаті чого виникла заборгованість за період з квітня жовтня 2010 року по серпень 2012 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 80869,73 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі 80869,73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті комунальних послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 564,11 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 2044,10 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 564,11 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 2044,10 грн.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Договір № 296 від 02.04.2007 вчинено Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району за дорученням позивача, що створює права і обов'язки для позивача.

Доказів того, що борг перед Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району відсутній відповідачем не подано.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Також безпідставними є і доводи відповідача про те, що тарифи, на підставі яких розраховано суму заборгованості в період дії договору не є чинними, оскільки розпорядження КМДА про встановлення тарифів не пройшли державну реєстрацію, так як доказів скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів, на підставі яких позивачем проводилося нарахування вартості послуг у спірний період, не надано.

До того ж, відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами комунальної форми власності, належить до відання виконавчих органів міських рад.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Відтак, нормативно-правові акти КМДА (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах провадження виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають.

Вищезазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 01.02.2012 у справі № 52/102.

Відсутність укладеного додатку № 1 до договору № 296 від 02.04.2007 року не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати спожиті комунальні послуги відповідно до тарифів затверджених розпорядженнями КМДА.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, про те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Центр Обслуговування споживачів Шевченківського району" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року у справі № 910/433/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/433/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 29.05.2013 року.