Постанова

від 29.05.2013 по справі 5006/14/159/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №5006/14/159/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Глінський В.М., довіреність № 24/05-13 від 24.05.13р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2013р. у справі№ 5006/14/159/2012 (суддя Левшина Г.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Самекс», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 96295,87 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 12.04.2013р. задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 15/586 від 07.05.10р.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване рішення не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству. Просив оскаржуване рішення господарського суду Донецької області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений, причина неявки суду не відома.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2010р. між сторонами по справі був підписаний договір поставки №15/586, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а відповідач (покупець) - у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.

Згідно з додатковою угодою 3 від 28.04.2011р. сторонами було замінено найменування ВАТ "Енергомашспецсталь" на ПАТ "Енергомашспецсталь".

Відповідно до п.п.1.2., 1.3 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість товару, що постачається за даним договором, складається з кількості товару, поставленого по всім специфікаціям, які оформлені до договору. Ціна продукції вказується у специфікаціях (п.2.1 договору).

Сторонами до договору №15/586 від 07.05.2010р. було підписано специфікації: №1 від 07.05.2010р., №2 від 16.06.2010р., №3 від 05.07.2010р., №4 від 26.07.2010р., №5 від 28.07.2010р., №14 від 17.01.2011р., №15 від 15.02.2011р., №16 від 22.02.2011р., №17 від 10.03.2011р., №18 від 04.04.2011р., №19 від 06.04.2011р., №20 від 08.04.2011р., №21 від 02.06.2011р., №22 від 03.06.2011р., №23 від 06.06.2011р., №24 від 12.07.2011р., №25 від 18.07.2011р., №26 від 22.06.2011р., №27 від 26.07.2011р., в яких узгоджено найменування продукції, яка має постачатися відповідачу, її кількість та вартість, умови поставки та оплати.

Згідно з видатковими накладними №18382 від 25.08.2011р., №19761 від 13.09.2011р., №23146 від 15.11.2011р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на суму 85679,15 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором поставки №15/586 від 07.05.2010р. з боку відповідача не заперечується.

Відповідач повний розрахунок з позивачем за поставлений товар не виконав, таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 15/586 від 07.05.10р. складає 85679,15 грн.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а саме не надання ним сертифікатів якості та рахунків не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються наступним.

Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав до господарського суду доказів невиконання позивачем зобов'язань з надання документів, а також відмови від цієї продукції, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 15/586 від 07.05.2010р.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі продукції або докази повної оплати боргу - суду не надавалися.

Статтею 688 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Відповідно до вимог статті 690 Цивільного кодексу України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази наявності заперечень відповідача щодо відмови від поставленого товару. Відповідачем також не надані суду належні та допустимі докази щодо прийняття продукції у встановленому порядку на відповідальне зберігання або її повернення без використання у виробничій діяльності підприємства.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 85679,15грн. підтверджена матеріалами справи, тому вимоги позивача обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Також судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня та 3% річних, в розмірі, який заявлений позивачем, оскільки їх розрахунок є арифметично вірним та стягнення цих сум відповідає вимогам укладеного договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника .

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12 квітня 2013 року по справі № 5006/14/159/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12 квітня 2013 року по справі № 5006/14/159/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС