Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-7457/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 815/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Олендера І.Я.

суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

при секретарі: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач Дочірнє підприємство «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000292341 від 31.05.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідач порушив його право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки не враховано що податкова декларація за березень 2010 року містить дані про перевищення сум податкового кредиту який формувався в попередні періоди над сумою податкового зобов'язання. Суми які заявлені позивачем як податковий кредит у декларації за березень 2010 року не були погашені поточними податковими зобов'язаннями. Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, яка подана відповідачу, містить дані про від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду. Відповідачем також не враховано що позивачем у лютому 2010 році було включено до складу сум від'ємного значення також суми ПДВ які фактично сплачені позивачем у складі вартості товарів (робіт, послуг) у цьому періоді, а також товари (роботи, послуги) отримані не тільки у цьому, а й в попередніх податкових періодах, що передували лютому 2010 року. Відображення цих сум відбулося лише в лютому 2010 року так як лише в цьому періоді товари (роботи, послуги) оплачені позивачем, оскільки безпосередня сплата дає право на отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що податковий орган правомірно прийшов до висновку про порушення зі сторони позивача норм податкового законодавства, зокрема щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року. Вважає, що не дотримання норм чинного законодавства при заповненні та складанні Податкової декларації з податку на додану вартість, позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування. З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не підтримав, просить відмовити в їх задоволені, а рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача - ДПІ в Галицькому районі м. Львова в судове засідання не явився, тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» зареєстровано 14.10.2001р. у виконавчому комітеті Львівської міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію №14151050001013330 від 14.10.2001р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.10.2001р. за №9437, станом на 06.11.2009р. перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Галицькому районі м. Львова. У період що перевірявся був платником податку на додану вартість.

20.05.2010 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт № 2014/23-409/31659013 про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Львівтекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2010 року.

Перевіркою встановлено завищення ДП «Львівтекс» заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 54953,00 грн., чим порушено п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

31.05.2010 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 2014/23-409/31659013 від 20.05.2010 року, прийнято податкове повідомлення рішення № 0000292341/0 форми «В1», яким встановлено порушення п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 54953 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не обмежено право позивача заявляти до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції вказані висновки суду першої інстанції вважає правильними, оскільки платник податку має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому періоді.

Судом встановлено, що у квітні 2010 року ДП «Львівтекс» подало в ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року.

У вищевказаній податковій декларації була відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме 54 953 грн.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього ж пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Таким чином відповідно до норм законодавства право на отримання бюджетного відшкодування виникає з моменту включення суми залишку від'ємного значення у відповідну декларацію з ПДВ.

При цьому наведені положення Закону, що визначають порядок бюджетного відшкодування, не обмежують право позивача заявляти до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. А відтак Закон не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, оскільки підставою для отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі 2а-7457/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Олендер І.Я.

Судді : Кузьмич С.М.

Матковська З.М.

Ухвала в повному обсязі складена 28.05.2013 року.