Ухвала

від 22.05.2013 по справі 2а-10585/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10585/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівЖелтобрюх І.Л., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг» (далі - позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0000082250, а також скасувати податкове-повідомлення рішення від 25.07.2012 № 0000082250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0000082250 від 25.07.2012, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.07.2012 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Реклама і маркетинг»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «Компанія Інтербазис», ТОВ «Ріп», ТОВ «Системактив-буд»та ТОВ «ТВС Енергостандарт» за період з 01.01.2010 по 30.11.2011, проведеної на підставі постанови СУ ДПС у Черкаській області від 06.02.2012, яка винесена за результатами розгляду кримінальної справи № 3601100054, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 1650/22-520-33056207 (далі -Акт перевірки), яким встановлено, зокрема, порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 183616 грн.

25.07.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082250, яким у зв'язку з порушенням пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 183616 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України стало віднесення ТОВ «Реклама і маркетинг» до складу валових витрат на придбання послуг у ТОВ «КПТ Міг» на загальну суму 183616 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору про надання комплексних рекламних послуг від 20.01.2011 № 20 з ТОВ «КПТ Міг», останнім було надано позивачу відповідні послуги (посередницька діяльність у розміщенні реклами на ТВ каналах, проведення переговорів з виконавцями рекламних послуг, надання медіа-плану по розміщенню рекламних матеріалів в ефірі телеканалів, складення прогнозу рейтингів тощо) загальною вартістю 958000 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, а також податковими накладними, витрати на які ТОВ «Реклама і маркетинг» віднесено до складу валових витрат протягом ІІ кварталу 2011 року.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на порушення ТОВ «Реклама і маркетинг» пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок відсутності документального підтвердження щодо використання у господарській діяльності вказаних послуг з огляду на те, що факт надання послуг за договором з ТОВ «КПТ Міг» підтверджуються не тільки належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, а також податковими накладними, але й наданими суду: договором від 23.11.2011 № 23/11/10 про надання рекламних послуг, додатками до нього, укладеного між позивачем та ЗАТ «Ондулін Будівельні Матеріали», з метою виконання якого позивачем укладено договір про надання комплексних рекламних послуг від 20.01.2011 № 20 з ТОВ «КПТ Міг»; договорами про розповсюдження реклами, актами здачі-прийому виконаних робіт, податковими накладними, ефірними довідками, платіжними документами, Post-buy звітом та обзором ринку конкурентів, які були складені в результаті, в тому числі, надання відповідних послуг ТОВ «КПТ Міг»за договором від 20.01.2011 № 20; листами від телекомпаній щодо підтвердження співпраці з ТОВ «Реклама і маркетинг» та розміщення в їх ефірі рекламних роликів ПрАТ «Ондулін Будівельні Матеріали».

Також, колегія суддів зазначає, що згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу .

Крім того, колегія суддів зазначає, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Крім того, з матеріалів справи видно, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 у справі № 2а-17885/11/2670 за позовом ТОВ «Реклама і маркетинг» до ДПІ в Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442333 від 15.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012, встановлено, зокрема, що: «Висновок відповідача про укладення сторонами (позивачем та ТОВ «КПТ МІГ») договору без створення правових наслідків та безтоварності проведеної операції не відповідає дійсності, оскільки реальність настання правових наслідків за Договором № 20 від 20 січня 2011 року та наявність послуги підтверджується фактом подальшої реалізації такої послуги ТОВ «Реклама і маркетинг» придбаної у ТОВ «КПТ МІГ», та наявністю відповідних документів, підтверджуючих факт здійснення реалізації послуги, що наявні в матеріалах справи. В підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи було також надано довідки щодо наданих послуг, звіти, висновки та результати проведеної рекламної компанії, а також виписки з банку по особових рахунках щодо сплати зазначених послуг.

Посилання відповідача в Акті перевірки як на підставу визнання правочину «фіктивним», на те, що в ТОВ «КПТ МІГ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, - колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, а отже такими, що не можуть бути прийнятими до уваги з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що послуги (розміщення реклами на ТВ каналах, проведення переговорів з виконавцями рекламних послуг, надання Медіа-плану по розміщенню Рекламних матеріалів в Ефірі телеканалів, складання прогнозу рейтингів, сприяння проведенню рекламної компанії та контролю за розміщенням реклами на ТВ каналах, надання звітів про проведену роботу) не передбачають обов'язкової необхідності певних основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки є послугами суто інтелектуального (маркетингового) характеру та можуть виконуватися однією або кількома особами з використанням тільки комп'ютерної техніки.

Крім того, як видно з Договору між позивачем та ТОВ «КПТ МІГ», останнє надавало позивачу саме посередницькі послуги у розміщенні реклами на ТВ каналах, а сама послуга з розміщення реклами на ТВ каналах надавалась вже безпосередньо відповідними телерадіокомпаніями.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що для здійснення даного виду послуг (посередництво в розміщені реклами, складання відповідних рейтингів, звітів, медіа-планів та проведення певних переговорів із постачальниками рекламних послуг) не є необхідною наявність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, а отже висновки контролюючого органу щодо нікчемності правочину із зазначених підстав є безпідставними та такими, що не підтверджуються допустимими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «КПТ Міг», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «КПТ Міг» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «КПТ Міг», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними актами здачі-прийому виконаних робіт, довідками щодо наданих послуг та виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ТОВ «КПТ Міг» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

Крім того, що також підтверджується наявними матеріалами справи (податковою декларацією з ПДВ за червень 2011 р. із додатком № 5 (визначення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів), сума ПДВ по правовідносинах із позивачем в розмірі 159666, 67 грн. була належним чином визначена ТОВ «КПТ Міг» для сплати до Державного бюджету, та дана податкова декларація була без зауважень прийнята податковим органом.».

За таких умов, витрати ТОВ «Реклама і маркетинг» на підставі договору з ТОВ «КПТ Міг» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у ДПІ в Дніпровському районі м. Києва ДПС були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , а відтак, і для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0000082250.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство України не надає право суб'єктам господарювання з метою дослідження питання дійсності установчих документів юридичних осіб - контрагентів перевіряти їх засновників на предмет природи їх намірів створення таких юридичних осіб, наявності в них мети займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлення ними дій, пов'язаних зі створенням суб'єктів підприємницької діяльності, та їх наслідків.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: І.Л. Желтобрюх

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Собків Я.М.