Ухвала

від 15.05.2013 по справі 2а-2740/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 133768/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2011р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії» про стягнення заборгованості в сумі 5605, 55 грн., -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій науковим працівникам, а також витрат на їх виплату та доставку в сумі 5605,55 грн..

В обґрунтування вимог посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам Державного підприємства «Науково дослідний інститут галургії» згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку мають право зазначені особи.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Науково дослідний інститут галургії» в користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 5606 (п'ять тисяч шістсот шість) гривень 55 копійок.

Не погодившись із винесеною судом постановою, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог відмовити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки пенсії науковим ДП «Науково-дослідний інститут галургії» призначено за період коли більша частина фінансування науково-дослідних робіт була за рахунок бюджетних коштів, а відтак вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції відповідач зареєстрований як юридична особа та відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» являється страхувальником, який згідно ч.3 ст.15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Державне підприємство «Науково дослідний інститут галургії» перейменоване з Державного науково-дослідного інституту галургії, організаційно - правова форма якого також була, згідно Довідки про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, державне підприємство. Колишнім працівникам Державного підприємства «Науково дослідний інститут галургії» відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» відповідними управліннями Пенсійного фонду України призначена та виплачується пенсія як науковим працівникам.

Також матеріалами справи доводиться, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші супровідним листом за № 2175/04 від 09.03.2011 року направлено Державному підприємству «Науково дослідний інститут галургії» повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за 2010 рік, а також за січень та наступні місяці 2011 року, які отримані 16.03.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи Державного підприємства «Науково дослідний інститут галургії» на супровідному листі.

Скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення, складені за формою додатку, затвердженого п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затв. постановою КМ України № 372 від 24.03.2004р., яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Під час розгляду справи доказів сплати заборгованості по сумі витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем не надано.

Відповідно до ч.9 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з п.4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно ізЗаконом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затв. постановою КМ України № 372 від 24.03.2004р., у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів вважає, що пенсійним органом підставно заявлено позов до відповідача з приводу відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Колегія суддів вважає, що наявність у відповідача бюджетного рахунку та фінансування науково-технічних робот за рахунок бюджетних коштів не може свідчити про наявність у Державного підприємства «Науково дослідний інститут галургії» статусу бюджетної установи чи організації, а свідчить лише про виконання науково-технічних робіт на державне замовлення, що і обумовило надходження бюджетних коштів в оплату виконаних робіт, про що зазначається у відомостях поданих позивачем (а.с. 26) та стосується обсягів бюджетного фінансування за період 2004-2010 роки.

При цьому, колегія суддів також враховує, що згідно з п.п. 6 п. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України, бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач є або був державною бюджетною науковою установою чи організацією, що і є обов'язковою умовою в силу ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» для відшкодування наукових пенсій працівникам відповідача за рахунок державного бюджету, тому відповідач зобов'язаний сплачувати Пенсійному Фонду України 50 відсотків різниці призначеної наукової пенсії в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та п.п. 2, 4 Порядку для інших державних підприємств, установ, організацій не зважаючи на зміну організаційно-правової форми та форми власності, а відповідні заперечення відповідача є безпідставними.

Окрім того, відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного майна», створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство (внаслідок продажу акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських товариств) є правонаступником підприємства, що приватизується.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2011р. у справі № 2а-2740/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А. Пліш

В.В. Гуляк