Постанова

від 27.05.2013 по справі 5008/1279/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 5008/1279/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - В.М. Гриців

- Г.М. Гнатюк

Розглядаючи апеляційну скаргу Державного агентства резерву України

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013р.

у справі № 5008/1279/2011

за заявою: Державного агентства резерву України

до : ВАТ «Берточ»

про: банкрутство

З участю представників :

від заявника - не з'явився

від боржника - Градюк О.І. - ліквідатор

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013р., суддя Карпинець В.І., заяву Державного агентства резерву України про визнання кредиторських вимог у сумі 1630597,24 грн., було задоволено частково. Визнано Державне агентство резерву України кредитором ВАТ „Берточ" з вимогами у сумі 490951,42грн. В іншій частині заявлених кредиторських вимог було відмовлено

З даною ухвалою не погодилося Державне агентство резерву України і оскаржило її в апеляційному порядку в частині відмови в задоволенні заявлених кредиторських вимог, оскільки вважає, що судом в цій частині порушено норми матеріального та процесуального права.

ВАТ «Берточ» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просило залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. у складі колегії суддів відбулася заміна судді Данко Л.С. на суддю Гриців В.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013р. у справі №5008/1279/2011 - в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог щодо штрафних санкцій скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.09.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Берточ».

Державне агентство резерву України звернулося до суду з заявою про визнання його кредитором на суму 1630597,24 грн. З них 706219,18 грн. - основний борг, 490951,42 грн. - 100% штрафу, 433426,64 грн. - пеня.

Як вбачається з Акту від 27.04.2007р."Про результати планової перевірки з питань наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку, звітності, та руху матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ „Берточ", код ЄДРПОУ 14312950, за період з 06.11.2001р. по 27.04.2007р. " (а. с. 58-67) перевіркою встановлено, що фактична наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, становить різницю у вимірних одиницях, які зазначено у таблиці 2 по розділу 4 „ Якісне та кількісне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву" (а. с. 63) та що дана різниця виникла в результаті крадіжки.

Матеріальні цінності мобілізаційного резерву, щодо яких встановлено не забезпечення збереження, відповідно до Акту перевірки від 27.04.2007р. також зазначено у відповідних вимірних одиницях у наведеній таблиці у поданій заяві від 08.12.2011р. (а. с. 46). Ліквідатором боржника не заперечується вищезазначена обставина відсутності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у відповідних вимірних одиницях, зазначених, як у таблиці 2 по розділу 4 Акту від 27.04.2007р., так і в наведеній таблиці у поданій заявником заяві від 08.12.2011р. та їх вибуття в результаті крадіжки.

У статті 1 Закону України „ Про державний матеріальний резерв" наведено поняття державного резерву та зазначено, що Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання) (п.1 ст.1 Закону).

Вимогами статті 14 Закону України „ Про державний матеріальний резерв" передбачена відповідальність за операції з матеріальними цінностями державного резерву та ч. 1 п.10 даної статті Закону передбачено, що у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей, а ч.2 п.10 даної статті Закону передбачено, що юридичні особи, зокрема відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності.

Отже із вищезазначеного вбачається, що підприємством, на відповідальному зберіганні якого перебувають матеріальні цінності мобілізаційного резерву, підлягає відшкодуванню вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності.

Факт відсутності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у відповідних вимірних одиницях, встановлений Актом перевірки від 27.04.2007р., що також відображено у таблиці 2 розділу 4 даного Акту перевірки (а. с. 63).

Ринкові ціни вартості відсутніх матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву, станом на 27.04.2007р. зазначені у службовій записці №0.62/93 від 24.11.2011р. (а. с. 57) та загальна їх вартість з ПДВ на 27.04.2007р. становить 490 951,42грн., що зазначено у таблиці поданої заяви від 08.12.2011р. (а. с. 46).

За вищенаведених обставин, з урахуванням вимог ч.2 п.10 ст. 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" суд першої інстанції вірно визнав, що оскільки такі матеріальні цінності мобілізаційного резерву відсутні, то боржником, як зберігачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, у зв'язку з їх не збереженням у кількості зазначеній в Акті перевірки від 27.04.2007р. (а. с. 63) та у таблиці поданої заяви від 08.12.2011р. (а. с. 46), підлягає відшкодуванню Державному агентству резерву України їх ринкова вартість на день виявлення факту відсутності та яка становить суму 490 951,42грн. та не може вважатися таким, що підлягає відшкодуванню їх ринкова вартість станом на 08.11.2011р. про що зазначено заявником у заяві, з посиланням на вимоги ч.7 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки даною вимогою вищезазначеного Закону передбачено, що склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом, тобто в даному випадку вищезазначене стосується того, що такі вимоги повинні існувати (бути в наявності) на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Однак, дана норма не може стосуватися вимоги щодо відшкодування вартості матеріальних цінностей мобілізаційного резерву по яких не забезпечено збереження , оскільки як було зазначено вище, відповідно до вимог ч.2 п.10 ст. 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв", підлягає відшкодуванню їх ринкова вартість на день виявлення факту відсутності, а не на день звернення із заявою до суду.

Щодо вимог Державного агентства резерву України про стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у разі незабезпечення їх збереження, а також пені з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей, то суд першої інстанції відмовив в їх визнанні у зв'язку з тим, що відсутня вина та умисел боржника ( була крадіжка невстановленими особами).

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 п.10 ст. 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у разі незабезпечення їх збереження, а також пені з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей не ставиться в залежність від умислу зберігача. Єдиною умовою штрафних санкцій є незабезпечення підприємством збереження матеріальних цінностей державного резерву.

Апеляційний суд вважає, що вимога про стягнення 100% штрафу в сумі 490951,42 грн. є обґрунтованою та відповідає вимогам Закону України „Про державний матеріальний резерв", а тому підлягає визнанню.

Що ж стосується вимог Державного агентства резерву України про стягнення пені в сумі 433426,64 грн., то апеляційний суд вважає, що заявником невірно розраховано суму пені, оскільки пеня, згідно вимог Закону розраховується з вартості відсутнього їх обсягу (цінностей) за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. В даному випадку, після порушення провадження у справі щодо боржника-зберігача матеріальних цінностей державного резерву, останній не має можливості повернути матеріальні цінності, отже відсутній момент повернення матеріальних цінностей. Тому здійснити розрахунок пені неможливо.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013р. у справі №5008/1279/2011 в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог щодо штрафних санкцій винесена без повного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Слід постановити нове рішення в цій частині. Визнати Державне агентство резерву України також кредитором ВАТ «Берточ» на суму 490951,42 грн. - 100 % штрафу.

В іншій частині ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013р. у справі №5008/1279/2011 винесена з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 року у справі №5008/1279/2011 скасувати в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог щодо штрафних санкцій.

Постановити нове рішення в цій частині. Визнати Державне агентство резерву України кредитором ВАТ „Берточ" з вимогами у сумі 490951,42грн. штрафу.

В іншій частині ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 року у справі №5008/1279/2011 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді В.М. Гриців

Г.М. Гнатюк

«Повний текст постанови виготовлено 30.05.2013р.»