cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2013 р. Справа№ 910/1769/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Герасимчук Г.Є. (довіреність б/н від 28.11.2012 р.)
від відповідача - Гончаренко О.Л. (довіреність б/н від 05.02.2013 р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Артлайн»
на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року
у справі №910/1769/13 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Артлайн»
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» про стягнення суми заборгованості за поставлений товар та виконані роботи у розмірі 388465,38 грн., суму пені за шість місяців прострочення у розмірі 21668,55 грн. - за договором про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р. та 1888,83 грн. - за договором співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування №110 dia gold від 21.03.2011 р., суму відсотків за користування чужими грошима за весь час прострочення у розмірі 33599,01 грн., суму інфляційних втрат за весь час прострочення у розмірі 1565,84 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 6736,24 грн. - за договором про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р. та 605,08 грн. - за договором співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування №110 dia gold від 21.03.2011 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2013 р. у справі №910/1769/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» 388465,38 грн. основного боргу, 21668,55 грн. пені, 33599,01 грн. відсотків за користування коштами, 57,50 грн. 3% річних, 8875,81 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, обставини, які мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, не були доведені під час судового засідання. Висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У період з квітня 2010 року по вересень 2011 року за накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61090634 від 16.04.2010 р., № 61090635 від 16.04.2010 р., № 61090657 від 19.04.2010 р., № 61091392 від 30.04.2010 р., № 61092923 від 02.06.2010 р., № 61093745 від 16.06.2010 р., № 61093748 від 16.06.2010 р., № 61094153 від 23.06.2010 р., № 61094287 від 25.06.2010 р., № 61094558 від 01.07.2010 р., № 61095001 від 08.07.2010 р., № 61095312 від 14.07.2010 р., № 61095335 від 15.07.2010 р., № 61095624 від 21.07.2010 р., № 61096004 від 29.07.2010 р., № 61096922 від 16.08.2010 р., № 61097064 від 18.08.2010 р., № 61097401 від 26.08.2010 р., № 61097766 від 01.09.2010 р., № 61098602 від 16.09.2010 р., № 61100319 від 14.10.2010 р., № 61100505 від 18.10.2010 р., № 61101067 від 27.10.2010 р., № 61101400 від 02.11.2010 р., № 61101883 від 11.11.2010 р., № 61102636 від 24.11.2010 р., № 61103055 від 30.11.2010 р., № 61103089 від 01.12.2010 р., № 61103606 від № 61103636 від 13.12.2010 р., № 61103681 від 13.12.2010 р., № 61104090 від 20.12.2010 р., № 61104091 від 20.12.2010 р., № 61104196 від 22.12.2010 р., № 61104525 від 30.12.2010 р., № 61107382 від 18.03.2011 р., № 61107498 від 21.03.2011 р. та № 61119301 від 27.09.2011 р. ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» передано, а ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» отримано товар та виконані ремонтні роботи на загальну суму 463731,56 грн.
Таким чином, позивач шляхом передачі товару та надання послуг, а відповідач шляхом отримання їх за вказаними накладними та актами - приймання робіт (надання послуг) створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором про надання послуг, встановленим статтями 901-903 ЦК України, зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати наданих послуг, а у відповідача виник обов'язок по їх оплаті.
21.03.2011 р. між ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» (покупець) був укладений договір співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування № 110 dia gold, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного договору. Строк дії договору: з моменту його підписання сторонами і до 21.03.2012 р. (п.7.1).
Згідно п. 1.2 договору, постачальник зобов'язується проводити сервісне обслуговування товару на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.п. 2.1. 2.4 договору, ціна на товар є договірна і вказана в національній валюті - гривні. Загальна ціна договору складає 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому об'єм закупівлі з боку покупця має бути на 500000,00 грн. витратних матеріалів. Форма оплати за партію товару - відстрочення платежу. Розрахунок за товар по даному договору здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування 100% вартості партій товару, вказаної в рахунку-фактурі на товар, на поточний рахунок постачальника та в термін, передбачений у п. 2.6 договору. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру. Датою оплати за партію товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 2.6 договору визначено, що відстрочення оплати за поставлену партію товару складає 45 календарних діб від дати, вказаної у видатковій накладній.
На виконання умов договору, позивачем у період з 30.03.2011 р. по 12.12.2011 р. було передано відповідачу товарів та виконано робіт з сервісного обслуговування товару на загальну суму 239091,41 грн., що підтверджується накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61108065 від 30.03.2011 р., №61108666 від 11.04.2011 р., № 61109036 від 19.04.2011 р., № 61109108 від 20.04.2011 р., № 61109423 від 27.04.2011 р., № 61109759 від 05.05.2011 р., № 61109837 від 06.05.2011 р., № 61110037 від 12.05.2011 р., № 61110162 від 16.05.2011 р., № 61110315 від 17.05.2011 р., № 61111026 від 30.05.2011 р., № 61111421 від 03.06.2011 р., № 61111426 від 03.06.2011 р., № 61111483 від 03.06.2011 р., № 61111899 від 09.06.2011 р., № 61112696 від 23.06.2011 р., № 61116748 від 23.08.2011 р., № 61116766 від 23.08.2011 р., № 61118506 від 16.09.2011 р., № 61118673 від 20.09.2011 р., № 61119133 від 23.09.2011 р., № 61120169 від 06.10.2011 р., № 61120465 від 11.10.2011 р., № 61121714 від 27.10.2011 р., № 61121720 від 27.10.2011 р., № 61123100 від 15.11.2011 р., № 61123255 від 16.11.2011 р., № 61123333 від 17.11.2011 р., № 61123881 від 24.11.2011 р., № 61123888 від 24.11.2011 р., № 61124062 від 28.11.2011 р., № 61124064 від 28.11.2011 р., № 61124933 від 08.12.2011 р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Позивач стверджує, що відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару та сервісного обслуговування товарів не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 702822,70 грн.
12.12.2011 р. сторони уклали договір про реструктуризацію боргу, за змістом якого відповідач зобов'язався сплатити існуючу заборгованість у розмірі 702823,38 грн., що виникла з відносин поставки товарів та їх сервісного обслуговування згідно первинних документів, а саме: видаткових накладних та актів виконаних робіт, перелік яких визначений у п. 2 вказаного договору про реструктуризацію боргу.
Пунктом 3 договору про реструктуризацію боргу, сторони домовились про наступний графік погашення боргу покупцем: грудень 2011 року - листопад 2012 року оплата по 54065,00 грн. боргу кожного місяця, грудень 2012 року оплата 54043,38 грн. боргу.
Позивач вказує, що відповідач з порушенням погоджених строків здійснив частково оплату боргу по договору про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р. всього на суму 339343,19 грн. що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких наявні у матеріалах справи.
Також, в рахунок оплати боргу позивачем було зараховано переплату відповідача у розмірі 0,06 грн., що підтверджується довідками № Спр-0224 від 16.08.2012 р., № Спр-0305 від 31.10.2012 р. Таким чином, заборгованість у розмірі 363480,13 грн. залишилась неоплаченою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В матеріалах справи відсутня, а відповідачем не надано доказів оплати вищезазначеного боргу.
Пунктом 7 договору про реструктуризацію боргу визначено, що у разі порушення відповідачем строків оплати (п.3 договору) хоча б однієї частини боргу, постачальник має право вимагати від покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на момент прострочення виконання зобов'язання від несплаченої у строк суми боргу за кожен календарний день прострочення.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені у розмірі 21668,55 грн. за період з 15.01.2012 р. по 14.01.2013 р. прострочення зобов'язання по договору про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р., то колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Умовами п. 8 договору про реструктуризацію боргу сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати (п.3 договору) хоча б однієї частини боргу, позивач має право вимагати від відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15% річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення.
Перевіривши розрахунок, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлені до стягнення позивачем 33599,01 грн. річних у розмірі 15% за користування коштами за період з 01.01.2012 р. по 14.01.2013 р. як прострочення оплати боргу за договором про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Заперечення відповідача щодо безпідставності стягнення 15% річних за користування чужими коштами правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідальність відповідача у разі порушення строків оплати у вигляді 15% річних сторони визначили умовами договірних відносин при підписанні договору про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією з загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору.
Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, 6736,24 грн. 3% річних за період з 01.01.2012 р. по 14.01.2013 р., з урахуванням часткової оплати, по договору про реструктуризацію боргу від 12.12.2011р., задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору про реструктуризацію боргу сторони вже передбачили сплату 15% річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення.
Щодо нарахованих позивачем 1565,84 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2012 р. по 14.01.2013 р. по договору про реструктуризацію боргу, то колегія суддів, перевіривши розрахунок, також вважає, що вказані не підлягають задоволенню, оскільки позивачем подано невірний розрахунок інфляційних втрат, в якому не враховано від'ємний індекс інфляції за вказаний період.
У позовній заяві позивач вказує, що у період дії договору співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування № 110 dia gold від 21.03.2011 р., ним було передано відповідачу на підставі видаткової накладної № 61128060 від 13.02.2012 р. товар, вартістю 23200,01 грн. та виконані за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61125952 від 23.12.2011 р. роботи на суму 1785,24 грн., які відповідач не оплатив.
Проте з матеріалів справи вбачається, що ні акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61125952 від 23.12.2011 р., ні видаткова накладна №61128060 від 13.02.2012 р. не містять посилань на договір співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування № 110 dia gold від 21.03.2011 р., їх оплата до договору про реструктуризацію боргу від 12.12.2011 р. сторонами не включена.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за поставлений товар та виконані роботи на підставі видаткової накладної № 61128060 від 13.02.2012 р. та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61125952 від 23.12.2011 р. становить 24985,25 грн.
07.12.2012 р. позивачем було надіслано відповідачу претензію від 05.12.2013 р. на суму 395365,38 грн. з вимогою оплати вартості поставленого товару, у т.ч. по накладній та акту № 61125952 від 23.12.2011 р., № 61128060 від 13.02.2012 р.
Докази оплати відповідачем суми 24985,25 грн. суду не надано.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нараховані позивачем 1888,83 грн. пені за період з 07.02.2012 р. по 06.08.2012 р. по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 61125952 від 23.12.2011 р. та за період з 30.03.2012 р. по 29.09.2012 р. по накладній № 61128060 від 13.02.2012 р., з посиланням на п.5.2 договору № 110 dia gold від 21.03.2011 р., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено належність вказаних накладної та акта до договору співпраці на поставку товару та сервісного обслуговування № 110 dia gold від 21.03.2011 р.
Враховуючи те, що строк оплати відповідачем вартості вказаних робіт та отриманої продукції відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України настав не раніше 17.12.2012 р., з урахуванням направленої позивачем претензії від 05.12.2012р., триденного перебігу поштової кореспонденції по м. Києву та семиденного розгляду вимоги, а прострочення відповідачем свого зобов'язання відбулось з 18.12.2012 р., колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення 605,08 грн. 3% річних (50,19 грн. за період з 07.02.2012 р. по 14.01.2013 р. по акту № 61125952 та 554,89 грн. за період з 30.03.2012 р. по 14.01.2013 р. по накладній № 61128060) підлягають частковому задоволенню на суму 57,50 грн. за період з 18.12.2012 р. по 14.01.2013 р.
Відповідачем, належними та допустимими доказами, твердження позивача не спростовано.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 388465,38 грн. (363480,13 грн. по договору про реструктуризацію боргу та 24985,25 грн. боргу за поставлений товар та виконані роботи по накладній та акту № 61128060, № 61125952), 21668,55 грн. пені та 33599,01 грн. відсотків за користування коштами за договором про реструктуризацію боргу, а також 57,50 грн. 3% річних за прострочення оплати по накладній та акту № 61128060, № 61125952. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на необгрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального і процессуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі №910/1769/13 залишити без змін.
Справу №910/1769/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Дикунська С.Я.
Сітайло Л.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2013 |
Оприлюднено | 30.05.2013 |
Номер документу | 31491027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Алданова С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні