Постанова

від 20.05.2013 по справі 2а/0570/9198/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 р. Справа №2а/0570/9198/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача - Іващука П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», звернувся до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, № 05/16-984 від 13.05.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.05.2011 року ним було отримано рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.05.2011 року № 05/16-984, яким накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання вартості розповсюдженої реклами, та рішення від 13.05.2011 року № 05/16-983, яким накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами.

Також позивач вказує на те, що відповідачем не надано товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» передбачені законодавством документи до проведення заходу державного нагляду (контролю). Дії відповідача щодо проведення заходу державного нагляду відносно позивача не відповідали ознакам планового заходу, оскільки позивач не отримував повідомлення про проведення планового заходу, а також не відповідали ознакам позапланового заходу у зв'язку з відсутністю посвідчення або направлення на проведення заходу державного нагляду. Таким чином дії відповідача щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) у відношенні позивача є такими, що не відповідають законодавству.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що на підставі матеріалів справи та протоколу засідання встановлено порушення позивачем п.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: у м. Дніпропетровськ розповсюджена заборонена реклама в усіх друкованих засобах масової інформації. Однак не зрозуміло яким чином відповідачем встановлено зазначене порушення у зв'язку з тим, що відповідачем не проводились у відношенні позивача будь - які заходи державного нагляду (контролю) та документ, яким встановлено порушення Закону України «Про рекламу», позивачу надано не було.

Позивач зазначає, що листівка, яка знаходиться в матеріалах справи відповідача, не є друкованим засобом масової інформації в розумінні законодавства. Зазначена листівка знаходиться на території магазину та є інформацією про товари, які продаються безпосередньо в магазині «Брусниця», що також підтверджується протоколом № 16 від 21.03.2011 року. У зв'язку з тим, що магазин є місцем торгівлі, в якому може розміщуватись інформація про товари, яка міститься у вищезазначені листівці, не може вважатись рекламою. Таким чином позивач вважає протокол про порушення законодавства про рекламу від 21.03.2011 року № 16, який складений Головним Дніпропетровським управлінням у справах захисту прав споживачів, протиправним.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати недійсним рішення №05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року задоволені у повному обсязі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року залишено без змін, апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 01.09.2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, згідно яких вказав, що норми Наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 679 від 27.11.2000 «Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень» (далі - Наказ №679) на день складання протоколу про порушення законодавства про рекламу № 16 від 21.03.2011 року та прийняття оскаржуваних рішень були чинними, однак відповідач необґрунтовано вказав про їх виключення з даного Наказу.

У спірних рішеннях зазначено, що порушення встановлено в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства, але відповідачем не надано ані акту перевірки за формою №1 згідно Наказу № 679, ані повідомлення про здійснення планової перевірки або посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки.

Також позивач пояснив, що відповідачем не спростовано той факт, що листівка, яка стала приводом для накладення штрафу, є інформацією про товари у місці торгівлі та не є друкованим засобом масової інформації у розумінні чинного законодавства, отже не може вважатись рекламою алкогольних напоїв.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких клопотань до суду не надав. В матеріалах справи наявні заперечення, згідно яких відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі та вказав на те, що ним було складено протокол від 15.04.2011 року № 000185 про порушення позивачем п.6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання інформації стосовно вартості розповсюдженої реклами. Розмір штрафу розрахований відповідно до п.6., п.7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» та п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Вказаними нормами передбачена відповідальність за неподання вартості розповсюдженої реклами у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог закону у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі вищезазначеного, не вбачається підстав вважати оскаржувані рішення відповідача незаконними.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, та яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» зареєстрований як юридична особа 13.09.2006 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 34604386, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 740566.

Відповідач - Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області зареєстрований як юридична особа 30.03.1994 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 20378396, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 436016.

Головним спеціалістом головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Садовенко І.М. складено протокол № 16 від 21.03.2011 року про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу, встановлено ознаки порушення вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу». Так, реклама про знижку на алкогольний напій «Шампанське «Советское» напівсолодке, біле, 0, 75л» розміщена в друкованому засобі інформації «Брусниця якість вище - ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 по 29.03.11» та розповсюджувалась в мережі магазинів «Брусниця» товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» у м. Дніпропетровськ.

Запрошенням від 26.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» було викликано в Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області на 11 травня 2011 року на 10-00 годин для участі в засіданні по розгляду справи про порушення законодавства про рекламу стосовно розповсюдження зовнішньої реклами без відповідного дозволу.

Рішенням Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 05/16-984 від 13.05.2011 року встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» вимог п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на позивача накладено штраф у розмірі 1700, 00 грн.

Рішенням Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 05/16-983 від 13.05.2011 року встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» вимог п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами на позивача накладено штраф у розмірі 5083, 00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року задоволені у повному обсязі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року залишено без змін, апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 року касаційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 01.09.2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 року суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано які в даному випадку проводились заходи, не вказано які конкретно дії працівниками Управління в справах захисту прав споживачів проведені з порушенням закону та які конкретно порушення ними допущені, що не дає однозначних підстав для висновку про протиправність прийнятих відповідачем рішень. Зробивши висновок про допущені порушення в протоколах, які є предметом спору, суди не вказали які ж саме порушення при складанні протоколів були допущені.

Крім того, в ухвалі зазначено, що суди в обґрунтування неправомірності прийнятого відповідачем рішення послались на приписи наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 27.11.2000р. №679 «Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень», не перевіривши належним чином чинність окремих положень цього наказу на момент прийняття рішень відповідачем.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірні рішення №05/16-983 від 13.05.2011 року та № 05/16-984 від 13.05.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу були винесені відповідачем при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів на підставі матеріалів справи та протоколу засідання. Згідно зазначених рішень було встановлено порушення позивачем п.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: у м.Дніпропетровськ розповсюджена заборонена реклама в усіх друкованих засобах масової інформації.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, інші принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та не суперечить ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.4 ст. 5 вищезазначеного Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок в органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про проведення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено Законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається ( ч. 5 ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням них у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду, (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення направлення на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Отже, вищезазначеними нормами Закону встановлені підстави та порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, спірні рішення були прийняті без дотримання з боку відповідача вищезазначених вимог законодавства до порядку проведення заходів державного нагляду (контролю).

Крім того, відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 січня 2012 року N 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за N 173/20486 визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 27.11.2000 N 679 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2000 за N 929/5150.

Згідно Наказу № 108 від 21.03.2011 року «Про затвердження форми акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2011 р. за N 495/19233 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) абзаци другий та третій пункту 1 наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 27.11.2000 N 679 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2000 за N 929/5150 (із змінами), виключено. Цей наказ набирає чинності з 1 червня 2011 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Тобто, суд приходить до висновку, що норми Наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 679 від 27.11.2000 «Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень», якими встановлена форма основного акту - акту перевірки виконання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1) на день складання протоколу про порушення законодавства про рекламу № 16 від 21.03.2011 року та прийняття оскаржуваних рішень були чинними.

Отже, складання протоколу про порушення законодавства про рекламу від 21.03.2011 року та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 13.05.2011 року, а також фіксування в них відповідних порушень, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим вказані протоколи не можуть бути підставою для прийняття спірних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:

на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;

на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;

в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);

засобами внутрішньої реклами;

за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);

на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

засобами зовнішньої реклами.

Визначення терміну «друковані засоби масової інформації (преса) в Україні» наведено у ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 року № 2782-ХІІ, відповідно до якої це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що листівка, яка міститься в матеріалах справи - «Брусниця якість вище - ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 року по 29.03.11» та на яку у якості доказу порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу» є посилання у протоколі № 16 від 21.03.2011 року, не є друкованим засобом масової інформації в розумінні законодавства.

У статті 1 Закону України «Про рекламу» наведено термін внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Як встановлено у судовому засіданні, в магазинах «Брусниця» продається алкогольний напій «Шампанське «Советское» напівсолодке, біле, 0, 75л», інформація про який наведена у листівці «Брусниця якість вище - ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 року по 29.03.11».

Проаналізувавши наведені норми Закону України «Про рекламу», суд приходить до висновку, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», відсутнє порушення, передбачене п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», оскільки магазин «Брусниця», є місцем торгівлі, де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсним рішення № 05/16-983 від 13.05.2011 року, № 05/16-984 від 13.05.2011 року. - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області № 05/16-983 від 13.05.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, № 05/16-984 від 13.05.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» судовий збір у розмірі 03,40 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20.05.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 24.05.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.