Постанова

від 03.11.2011 по справі 5002-22/3642-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 року Справа № 5002-22/3642-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

позивача фізична особа-підприємець Золотарьов Олександр Олександрович - 13.10.2011 р., 03.11.2011 р. не з'явився,

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" - 13.10.2011 р., 03.11.2011 р. не з'явився,

прокурор: прокурор м. Сімферополя - 13.10.2011 р., 03.11.2011 р. не з'явився,

третьої особи: Кримська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - 13.10.2011 р., 03.11.2011 р. не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 02 серпня 2011 року у справі № 5002-22/3642-2010

за позовом фізичної особи-підприємця Золотарьова Олександра Олександровича (вул. Іванової, 3 (гуртожиток) кімната 73,Саки, 96500, ДРФО 2686116450)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (вул. Радянська, д. 31, кв. 85, Новомосковськ, Дніпропетровської обл., 51200, ЄДРПОУ 19433144)

3-тя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Кримська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (м. Сімферополь, 95034, вул. Київська, 77/4)

за участю:

прокурора м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11)

прокурору міста Севастополя для відома (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про визнання дійсним договору та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2010 року ФОП Золотарьов О.О. на підставі ст.ст. 220, 334, 394 ЦК України звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до ТОВ „Ольга" Дніпропетровської області про визнання дійсними договорів купівлі-продажу № 1 та № 2 від 06.07.2006 р. 2-ох літніх двоповерхових будиночків на території бази відпочинку "Прибой", укладених між ФОП Золотарьовим О.О. та ТОВ "Ольга", про визнання за ФОП Золотарьовим О.О. права власності на літні будиночки № 6 та № 7 у секторі 13 по вул. Морській, 4 в м. Саки, АРК, площею 54,5 кв. м. кожний, загальною площею 70,8 кв. м. кожний (а.с. 2-3).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості, у той час коли сторони досягли згоди щодо об'єктів продажу, позивачем сплачена їх вартість по 15.000 грн. за будинок та вони йому передані за актом прийому-передачі, у зв'язку з чим необхідно у судовому порядку визнати дійсними вказані договори купівлі-продажу нерухомості, продавець 17.07.2007 р. не з'явився до Сакської міської нотаріальної контори для посвідчення договорів без поважних причин.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2011 року у справі № 5002-22/3642-2010 позовні вимоги ФОП Золотарьова О.О. задоволені у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що визнання договору купівлі-продажу та права власності за позивачем на спірні об'єкти нерухомого майна є одним з способів захисту його порушеного права, а також виходячи із непорушності права власності на об'єкти договору купівлі-продажу (а.с. 55-58).

Не погодившись з рішенням суду, прокурор м. Сімферополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити (а.с. 75-77).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що укладені сторонами договори купівлі-продажу нерухомості встановлюють для сторін права та обов'язки тільки з моменту їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації, у разі недодержання сторонами цих вимог чинного законодавства такі договори є незаконними.

У зв'язку з тим, що прокурором міста Сімферополя подано позов про скасування рішення суду, яким встановлено право власності на об'єкти нерухомості, що також може зачіпати інтереси держави в здійсненні встановленого законодавством порядку реєстрації речових прав на землю, судова колегія ухвалою суду від 04.10.2011 р. залучила до участі у справі у якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Кримський регіональний центр державного земельного кадастру" (м. Сімферополь, 95034, вул. Київська, 77/4), яке є органом державного контролю та реєстрації речових прав на землю.

Від Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" надійшло клопотання про заміну 3-ої особи у зв'язку зі зміною назви з Державного підприємства "Кримський регіональний центр державного земельного кадастру" на Кримську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Згідно ст. 25 ГПК України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Судова колегія вважає необхідним здійснити заміну 3-тьої особи з Державного підприємства "Кримський регіональний центр державного земельного кадастру" на Кримську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

У судове засідання 03.11.2011 р. представники сторін, прокуратур та третьої особи повторно не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 13.10.2011 р., про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представників сторін, 3-тіх осіб та прокурора.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 06.07.2006 р. між ТОВ «Ольга»та фізичною особою-підприємцем Золотарьовим О.О. у простій письмовій формі укладено договори купівлі-продажу за № 1 та № 2 літніх будиночків № 6 і № 7 у м. Саки АРК по вул. Морській, 4, сектор 13, розташованих на території бази відпочинку „Прибой" вартістю 15.000 грн. кожний: двоповерхові літні будиночки площею 54,5 кв.м. кожен, загальною площею 70,8 кв.м. кожен, які є власністю ТОВ «Ольга»згідно договорів купівлі-продажу від 30.09.1995 року за №15 та № 14 з госпрозрахунковим малим підприємством „Парус" (п. 2.1, 2.2. договору, а.с. 31-34).

В розділі 4 договорів № 1 та № 2 сторони визначили, що продаж об'єктів здійснюється за 15000,00 грн. кожен, які продавець отримав від покупця повністю після підписання вказаних договорів і які передаються покупцю після їх оплати шляхом підписання актів прийому-передачі.

За актами прийому-передачі від 06.07.2006 року об'єкти купівлі-продажу - літні будиночки № 6 та № 7 передані фізичній особі-підприємцю Золотарьову О.О. від ТОВ „Ольга" (а.с. 13-14).

Вартість майна сплачена за квитанціями до прибуткових касових ордерів за № 21 від 06.07.2006 р. в сумі 30000,00 грн. (а.с. 17).

Покупець листом від 10.07.2006 року звернувся до відповідача із повідомленням про дату посвідчення укладених договорів купівлі - продажу та, визначив нотаріальну контору, в якій буде посвідчено оспорювані договори (а.с. 16).

Листом від 14.07.2006 р. продавець повідомив позивача про те, що не зможе з'явитись до нотаріальної контори з причин зайнятості, крім того, не вважає за доцільне нотаріальне посвідчення спірних договорів та не має фінансової можливості сплати нотаріальні послуги (а.с. 15).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

З матеріалів справи слідує, що договори № 1 та № 2 від 06.07.2006 р., укладені в простій письмовій формі, нотаріально не посвідчені.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно п.4 ст. 334 ЦК України на яку посилається позивач, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди майна, його купівлі-продажу, купівлі-продажу землі здійснюється на підставі Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 № 671, відповідно до якого державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Єдиного державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Частиною 3 статті 640 цього Кодексу передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, згідно з частиною 1 статті 210, ч. ст. 220 Цивільного кодексу України такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації. При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрації визнана законом обов'язковою, такий правочин не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. .

Однак, чинними Цивільним та Господарським кодексами не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину у разі недодержання сторонами вимог закону про його обов'язкову реєстрацію.

Отже, оскільки недійсність таких правочинів визнана безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та факту виконання умов такого правочину, у тому числі сплати вартості майна.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 09.09.2008 р. у справі № 2-3/15041-2007 та Вищий господарський суд України у постанові від 06.09.2011 р. у справі № 2-20/6728-2006 р.

Суд 1-ої інстанції не виконав вказаних вище вимог матеріального закону та ст. 43 ГПК України і постановив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням процесуального та матеріального закону, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, статтями, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити заміну 3-тьої особи з Державного підприємства "Кримський регіональний центр державного земельного кадастру" на Кримську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

2. Апеляційну скаргу прокурора міста Сімферополя задовольнити.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2011 року у справі № 5002-22/3642-2010 скасувати.

4. Прийняти по справі нове рішення: фізичній особі-підприємцю Золотарьову Олександру Олександровичу у задоволені позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" про визнання дійсними договорів купівлі-продажу № 1 та № 2 від 06.07.2006 р. та визнанні права власності на літні будиночки № 6 та № 7 у секторі 13 по вул. Морській, 4 в м. Саки, АРК, площею 54,5 кв. м. кожний, загальною площею 70,8 кв. м. кожний, відмовити.

Головуючий суддя < Підпис > З.Д. Маслова

Судді < Підпис > О.А.Латинін

< Підпис > О.Г. Градова

Розсилка:

1. фізичній особі-підприємцю Золотарьову Олександру Олександровичу (вул. Іванової, 3 (гуртожиток) кімната 73,Саки, 96500, ІНН 2686116450)

2. товариству з обмеженою відповідальністю "Ольга" (вул. Радянська, 31/85, Новомосковськ, 51200, ЄДРПОУ 19433144)

3. прокурору м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11)

4. прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

5. Державному підприємству "Кримський регіональний центр державного земельного кадастру" (м. Сімферополь, 95034, вул. Київська, 77/4)