Постанова

від 03.11.2011 по справі 5002-23/1856.1-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 року Справа № 5002-23/1856.1-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

ОСОБА_1,

за участю представників сторін:

прокурор, ОСОБА_2, посвідчення № 574 від 18.11.08, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.06.11, Державне агентство резерву України;

представник відповідача, ОСОБА_4 (повноваження перевірені), наказ 2-к від 20.04.10, Директор, відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо";

представник третьої особи, не з'явився, Державне підприємство "Ресурспостач";

представник відповідача, ОСОБА_5, довіреність № б/н від 20.10.11, відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 12 серпня 2011 року у справі № 5002-23/1856.1-2011

за позовом заступника Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15, Київ, 01601) в особі Державного агентства резерву України (вул. Пушкінська, 28, Київ, 01601)

до відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73, Сімферополь, 95017)

3-тя особа - Державне підприємство "Ресурспостач" (вул. Пестеля, буд. 4, Київ 135, 01135)

до відома: Прокуратура міста Севастополя ( вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 1996774,11 грн.

ВСТАНОВИВ :

Заступник Генерального прокурора України звернувся в інтересах держави в особі Держаного комітету України з державного матеріального резерву до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просив зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" повернути до державного матеріального резерву м'ясо свинини охолодженої у кількості 63,3537 тонн та стягнути з Товариства 1504650,38 грн. штрафу і 492 127,73 грн. пені.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заступник Генерального прокурора України посилався на те, що відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" прийняло на відповідальне зберігання м'ясо охолоджене, що підтверджується приймальними актами по формі Р-16. Проте, в порушення статей 936, 942 та 949 Цивільного кодексу України та Закону України "Про державний матеріальний резерв" неналежно виконувало зобов'язання зі збереження цінностей державного матеріального резерву, а саме -здійснило самовільне відчуження м'яса свинини охолодженого у кількості 63,3537 тонн, що на думку прокурора та позивача підтверджується актом перевірки від 09 грудня 2008 року (т.1 а.с. 23-27).

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

Остаточним рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2011 рок у справі №5002-23/1856.1-2011 позов задоволено у повному обсязі.

Зобов'язано відкрите акціонерне товариства "Кримм'ясо" повернути до державного резерву м'ясо свинини охолодженої у півтушках у кількості 63,3537 тонн.

Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 1504650,38 грн. штрафу та 492127,73 грн. пені. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення першої інстанції прийнято з мотивів, викладених заступником Генерального прокурора у позовній заяві.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач, підписавши приймальний акт по формі Р-16, вчинив дії спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків по відповідальному зберіганню, а тому несе відповідальність, передбачену Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариства "Кримм'ясо" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 12 серпня 2011 року у справі №5002-23/1856.1-2011 скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову -відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що місцевим господарським судом не були з'ясовані фактичні обставини справи та не надано їм правову оцінку, зокрема договору №44юр-2008, укладеного між Державним підприємством "Ресурспостач" та Держкомрезервом 07 квітня 2008 року.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що вищезазначений договір за своєю правовою природою є саме договором комісії, а не договором доручення, а тому цей правочин не може бути підставою для виникнення у відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" будь-яких зобов'язань перед Держкомрезервом.

Відповідач звертає увагу на те, що між відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" та Держкомрезервом України взагалі відсутні договірні зобов'язання.

Окрім того, відповідач стверджує, що за договором №76зб від 10 липня 2008 року він має заборгованість перед Державним підприємством "Ресурспостач" за 27,5249 тонн м'яса, а не за 63,3537 тонн, як запевняє позивач.

Доводи апеляційної скарги, мотивовані також іншими підставами, викладеними в апеляційної скарги, які не мають суттєвого значення для розгляду справи.

Ухвалою від 08 вересня 2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Голика В.С, суддів Сотула В.В. та Черткової І.В.

Справа неодноразово відкладалась.

04 вересня 2011 року через канцелярію суду відповідачем було надане клопотання в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України про призначення судово-економичної експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуально кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Іншими словами питання які не може вирішить суд без допомоги спеціальних знань є підставою для призначення судової експертизи, та як наслідок зупинення провадження у справі.

За вищевикладеними обставинами, дослідивши питання, які були запропоновані відповідачем у клопотанні, судова колегія не вбачає підстав для призначення судової експертизи.

Також, судовою колегією були залучені додаткові матеріали справи, надані відповідачем.

У судовому засіданні, призначеному на 03 листопада 2011 року, представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, прокурор та представник позивача з вказаними доводами не погодились та заперечували проти їх задоволення.

Переглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №190-2 від 12 березня 2008 року, між Держкомрезвом України та Державним підприємством "Ресурспостач" 07 квітня 2008 було укладено договір №44юр-2008 (т.3, а.с. 47-49), відповідно до умов якого Державне підприємство "Ресурспостач" приймає на себе за зобов'язання за дорученням Держкомрезерву України вчинити від свого імені, але за рахунок Держкомрезерву правочини, направлені на здійснення закупівлі та закладання до державного резерву м'яса іноземного походження.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2008 року №592-Р між Державним підприємством "Ресурспостач" та Держкомрезвом України було укладено договір доручення №45юр-2008 від 12 квітня 2008 року, щодо продажу м'яса з державного резерву.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому між Державним підприємством "Ресурспостач" та відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" укладено договір №1-2062 від 22 квітня 2008 року, додаткова угода від 22 квітня 2008 року до одговору №1-2062 (т. 1 а.с.48-51). За умовами договору №1-2062 від 22 квітня 2011 року Державне підприємство "Ресурспостач" (продавець) продає, а відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" (покупець) купує матеріальні цінності державного резерву для їх подальшої переробки, на умовах EXW "Франко-склад" відповідно до ІНКОТЕРМС -2000.

10 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" та Державним підприємством "Ресурспостач" укладено договір відповідального зберігання №76зб (т.1, а.с. 44-47). Згідно умов договору Державне підприємство "Ресурспостач" (замовник) передає м'ясо, а відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" (зберігач) зобов'язується прийняти і власними засобами та за плату зберігати товар, переданий йому замовником відповідно до актів прийняття-передачі.

На виконання зазначеного договору, відповідач прийняв на відповідальне зберігання м'ясо, яке поставлене та закладене до державного резерву Державним підприємством "Ресурспостач", що підтверджується приймальними актами по формі Р-16, які підписані та скріплені печаткою відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо".

Державним комітетом України з державного матеріального резерву було встановлено факт незабезпечення боржником зберігання матеріальних цінностей державного резерву, що підтверджується актом від 09 грудня 2008 року (т.1 а.с. 23-27).

Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей на момент встановлення факту незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву становить 1504650,38 грн., штраф 1504650,38 грн., пеня -492123,73 грн..

Вищевикладене стало підставою для звернення заступника Генерального прокурора України з відповідним позовом.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 2 статті 1016 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Згідно з частиною 1 статті 1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Отже, за правочинами, що укладені комісіонером з третіми особами, комісіонер набуває прав та обов'язків, тому що саме він укладає правочин, хоч і за рахунок комітента, проте від свого імені.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання саме сторонами, а не іншими особами. Відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" не може відповідати за договором, стороною якого він не є.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Державний комітет України з державного матеріального резерву укладав з відповідачем договір відповідального зберігання, оскільки договір №44юр-2008 укладено 07 квітні 2008 року між Держкомрезервом та Державним підприємством "Ресурспостач", за яким Державне підприємство "Ресурспостач" прийняло на себе зобов'язання за дорученням Держкомрезерву вчинити від свого імені, але за рахунок комітету правочини, направлені на здійснення закупівлі через товарні біржі та закладення до державного резерву м'яса у кількості не більше 25 тис. тон щомісячно.

Виходячи з вищевикладеного, договір №44юр-2008 від 07 квітня 2008 року не може бути підставою для виникнення у відповідача будь-яких зобов'язань перед Держкомрезервом.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Також, згідно з пунктом 4 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року N 1129, розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. На підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву матеріальні цінності розміщуються за спеціальними планами, що розробляються і затверджуються Держкомрезервом.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідач не може бути визнаний відповідальним зберігачем у розумінні Закону України "Про державний матеріальний резерв" тому, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву повинно виконуватися на підставі прямих договорів між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та підприємствами, які внесено до відповідного переліку та передбачено спеціальним планом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач входить до спеціального переліку підприємств, що виконують відповідальне зберігання цінностей державного резерву Держкомрезервом, не надано і відповідного мобилизаційного (спеціального) плану.

За таких обставин доводи Держкомрезерву України про існування між ним та відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" правовідносин зберігання є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення штрафу та пені, то слід зазначити, що будь-які штрафні санкції можуть нараховуватися на суму заборгованості, але заборгованість відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" перед Держкомрезервом України відсутня взагалі, тому нарахування будь-яких санкцій є безпідставним та не підлягають задоволенню.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у справах №4/16-Б;№49-126-б; №12/133-09.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 101, ч.1 п. 2 ст.103, ч. 1 п.п. 3, ч.4 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2011 року у справі № 5002-23/1856.1-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволені позову відмовити.

Головуючий суддя < Підпис > ОСОБА_6

Судді < Підпис > ОСОБА_7

< Підпис > ОСОБА_1

Розсилка:

1. заступник Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15, Київ, 01601)

2. Державне агентство резерву України (вул. Пушкінська, 28, Київ, 01601)

3. відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73, Сімферополь, 95017)

4. Державне підприємство "Ресурспостач" (вул. Пестеля, буд. 4, Київ 135, 01135)

5. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)