Рішення

від 29.05.2013 по справі 2-2340/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2340/2007 Провадження № 22-ц/772/1147/2013Головуючий в суді першої інстанції:Ковальська І.А. Категорія: 41 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Стадник І.М.,

при секретарі: Яблонська І.Л.

за участю представника апелянта Нижник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу командира військової частини А 3679 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.07.2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А 3679 про зарахування на квартирний облік , -

ВСТАНОВИЛА:

02.07.2007 року ОСОБА_3 звернувся в Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до військової частини А 3679 про зарахування на квартирний облік. У позові зазначає, що з 14.03.1991 року перебуває на квартирному обліку у військовій частині 51438. Протоколом житлової комісії військової частини А 3679 від 23.05.1995 року № 15 після переводу позивач із своєю сім»єю був взятий на житловий облік. 31.10.2001 року він був звільнений з військової служби за скороченням штатів та направлений на облік до Вінницького ОМВК м. Вінниці. Вважає рішення житлової комісії військової частини А 3679 про включення його з сім»єю в списки на отримання житла з 03.02.1995 року неправомірним, оскільки відповідно до п.11 Положення « Про порядок забезпечення житловою площею у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 30.02.1995 року №20 військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі, пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом із членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби. В прохальній частині позову ОСОБА_3 просив військову частину А 36 79 зарахувати його та його сім»ю на житловий облік з 14.03.1991 року.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.07.2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, скасовано рішення житлової комісії військової частини А 3679, згідно протоколу №15 від 23.05.1995 року в частині постановки ОСОБА_3 на квартирний облік з 23.05.1995 року та зобов'язати військову частину зарахувати його в загальний термін перебування на квартирному обліку період перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби в інших гарнізонах з 14.03.1991 року і постановити на квартирний облік у військовій частині А 3679 з 14.03.1991 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Мотивами скасування постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.07.2007 року на думку колегії суддів є:

- неповне з»ясування районним судом обставин справи,

- недоведеність обставин, що мають значення для справи ;

- порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права .

Вийшовши за межі позовних вимог та задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що згідно п.11 Положення « Про порядок забезпечення житловою площею у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 30.02.1995 року №20, та п.26 Постанови Кабінету Міністрів України від 3.08.2006 року за № 1080 військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі, пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом із членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.

Колегія суддів не погоджується з висновками районного суду та вважає їх такими, що ухвалені на основі неповного засуванні обставин справи.

Районним судом встановлено, що згідно рапорту вхідний №151 від 14.03.1991 року позивач клопотав перед житловою комісією військової частини 51438 про постановку його на квартирний облік з 14.03.1991 року./а.с.3/

Житловою комісією військової частини А 36 79 було прийнято рішення про постановку його на квартирний облік з 23.05.1995 року у відповідності до наказу МО України від 03.02.1995 року, яким внесено зміни та доповнення до Положення про порядок забезпечення жилою площею в ЗСУ, без урахування попереднього терміну перебування на обліку з 14.03.1991 року.

Даних висновків суд дійшов з порушенням вимог ст.60 та ст.212 ЦПК України.

Згідно п.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При встановленні вищезазначених обставин справи ,суд першої інстанції надав оцінку доказам, які не приєднувались до матеріалів справи та не оглядались в судовому засіданні, а також не об'єктивно дослідив наявні у справі докази.

Відповідно ч.3 п.11 Положення « Про порядок забезпечення житловою площею у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 30.02.1995 року №20, датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік.

В матеріалах справи відсутнє рішення житлової комісії військової частини про взяття ОСОБА_3 на квартирний облік з 14.03.1991 року. Клопотання про витребування даного доказу позивачем не заявлялось.

Відповідно п.12 Положення для зарахування на квартирний облік військовослужбовець подає рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік.

Так, у своєму рапорті від 14.03.1991 року ОСОБА_3 ( без ініціалів) просив поставити його на квартирний облік при в/ч 51438 для отримання житлової площі, без зазначення конкретно з якої дати та без зазначення членів сім»ї, і їх підписів. /а.с.3/.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із змісту позову, позивач просив зобов'язати військову частину А 3679 зарахувати його та його сім»ю на житловий облік з 14.03.1991 року. Відповідно протоколів судових засідань від 04.07.2007 р. та 06.07.2007 р. позивачем позовні вимоги не збільшувались, предмет та підстави позову не змінювались. Однак, в порушення вимог ст. ст.4,5,10,11 ЦПК України суд без повідомлення відповідача про розгляд додаткових позовних вимог, а саме скасування рішення житлової комісії військової частини та без з»ясування його думки щодо даних вимог, вирішив спір вийшовши за межі заявлених вимог.

У скарзі апелянт зазначає, що позивача було внесено в списки на отримання житла згідно з положеннями наказу Міністерства Оборони України №20 від 03.02.1995 року і цей наказ пройшов юридичну експертизу та був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1995 року за № 43/579. Даний наказ позивач не оскаржував.

За таких обставин, постанова суду не може залишатись в силі , оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем не були доведені обставини, на які він посилається і обраний ним спосіб захисту не визначений законами України, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволені вимог ОСОБА_3 про зобов'язання військову частину А 3679 зарахувати його та його сім»ю на житловий облік з 14.03.1991 року.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,314,316,317,319 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу командира військової частини А 3679 В.В.Домбровського задовольнити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.07.2007 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до військової частини А 3679 про зарахування його та його сім»ї на квартирний облік з 14.03.1991 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь військової частини А 3679 понесені нею та документально підтверджені судові витрати при сплаті судового збору на загальну суму 57 грн.35 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Голота Л.О.

(підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області Голота Л.О.