Рішення

від 20.05.2013 по справі 5020-1322/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року справа № 5020-1322/2012 за позовом Садівничого товариства "Медик-2"

(99057,, м. Севастополь, вул. Вакуленчука,10, кв.38)

до Гагарінської районної у місті Севастополі Ради

(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції,8, к.308),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

(АДРЕСА_2)

про визнання недійсним рішенням сесії,

головуючий суддя: Щербаков С.О.

судді: Погребняк О.С.

Лотова Ю.В.

за участю:

представника позивача - Зубкова М.Ю., довіреність б/н від 21.08.2012 (дійсна до 21.08.2013);

представника відповідача - не з`явився;

представника третьої особи - ОСОБА_5, довіреність б/н від 14.07.2010 (дійсна до 14.07.2013),

Суть спору:

28.11.2012 садівниче товариство "Медик-2" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Гагарінської районної у місті Севастополі Ради, в якій просить суд визнати недійсним рішення Гагарінської районної у м. Севастополі Ради від 20.10.2006 за №156 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 для ведення садівництва.

Позовні вимоги з посиланням на статті 81, 118, 152, 198 Земельного кодексу України, статут Садівничого товариства «Медик-2», обґрунтовані порушенням відповідачем норм земельного законодавства та законних прав та інтересів позивача при прийнятті рішення №156 від 20.10.2006 щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1, для ведення садівництва, що виразилось у незаконному витребуванні земельної ділянки з земель переданих у постійне користування позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.12.2012 порушено провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.12.2012.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався 24.12.2012 на 16.01.2013 та 16.01.2013 на 11.02.2013. Також в судовому засіданні 24.12.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, а в судовому засіданні 16.01.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 13.02.2013.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.02.2013 судом було оголошено перерву до 12.02.2013.

Ухвалою суду від 12.02.2013 було вирішено питання про здійснення розгляду справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 62 від 14.02.2013 на виконання ухвали суду від 12.02.2013 визначено склад колегії суддів за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, за результатом якого у справі № 5020-1322/2012 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий - суддя Щербаков С.О., судді -Сімоходська Д.О., Погребняк О.С.

Ухвалою суду від 18.02.2013 було призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2013.

Розгляд справи 18.03.2013 відкладався на 03.04.2013 та 03.04.2013 на 15.04.2013.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя №131 від 15.04.2013 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сімоходської Д.О., призначений повторний автоматичний розподіл справи №5020-1322/2012, згідно якого призначено наступний склад колегії суддів для розгляду вищевказаної справи: головуючий суддя Щербаков С.О., судді Погребняк О.С., Лотова Ю.В.

Ухвалою колегії суддів від 18.04.2013 справу прийнято до провадження у новому складі колегії суддів та призначено розгляд справи на 20.05.2013.

У судовому засіданні 20.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, з підстав викладених у позові. Представник відповідача в судове засідання не з`явися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зокрема вказував на те, що спірне рішення відповідача є законним та таким, що прийнято відповідно до норм діючого законодавства, та посилався на те, що відповідач керувався при прийнятті оскаржуваного рішення, рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2007 за №1475 «Про обсяг та межі повноважень районних у місті Севастополі Рад», а також вказував, що згідно норм діючого на той час земельного законодавства, передача земельних ділянок громадянам-членам садівничого товариства здійснювалась на підставі статті 118 Земельного кодексу України із розробкою технічної документації з землеустрою.

Представник третьої особи в судовому засіданні 20.05.2013 заперечував проти задоволення позовних вимог, раніше надав письмові пояснення, в яких зокрема посилався на ті обставини, що ОСОБА_2 була прийнята у члени СТ «Медик-2» та нею були сплачені всі необхідні членські внески. Також вказував, що позивачем була надана згода та необхідні документи для можливості ОСОБА_2 отримати у власність спірну земельну ділянку. Крім цього, посилався на пропуск позивачем строку позовної давності.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом - 22.04.2013, тобто належним чином та своєчасно.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 20.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА :

03.10.2006 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про передачу у безоплатну приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_1 з подальшим отриманням державного акта на право приватної власності на землю. До зазначеної заяви ОСОБА_2 надано технічну документацію із землеустрою, яка складається з довідки, виданої головою СТ «Медик-2» та засвідченої печаткою товариства, яка підтверджує членство ОСОБА_2 в цьому садівничому товаристві та закріплення за нею вказаної земельної ділянки, акт узгодження встановлених меж зазначеної земельної ділянки, викопіювання з плану організації території СТ «Медик-2», виписку з протоколу загальних зборів СТ «Медик-2» №4 від 16.04.2006 про передачу ОСОБА_2 цієї земельної ділянки, кадастровий план встановлення меж земельної ділянки (а.с. 78-88).

Згідно висновку державної експертизи №6038/06 від 29.09.2006, затвердженого заступником начальника Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, вищевказана технічна документація може бути підставою для передачі вищевказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 (а.с. 72-73).

На підставі зазначеної технічної документації, рішенням Гагарінської районної у місті Севастополі Ради V скликання №156 від 20.10.2006 «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва», зокрема пунктом 40, було безоплатно передано громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку АДРЕСА_1 наданих раніше у постійне користування рішенням Севастопольської міської Ради №210 від 19.03.1993 для ведення колективного садівництва (а.с. 47-52).

На думку позивача, третя особа - ОСОБА_2 ніколи не була та не є членом Садівничого товариства «Медик-2», оскільки рішення щодо її прийняття не було затверджено на загальних зборах товариства, а тому третя особа не мала достатніх підстав для реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах цього садівничого товариства, в зв'язку із чим рішення Гагарінської районної у місті Севастополі ради №156 від 20.10.2006, яким передано у приватну власність земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення садівництва громадянці ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 35 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Частиною 5 цієї статті визначено, що приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частин 1-2 статті 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Положеннями частини 6 цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності зокрема для ведення садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Згідно з частиною першою статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

В свою чергу, частиною 1 статті 56 Закону України «Про землеустрій» визначений перелік документів, які включаються до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а саме: пояснювальна записка; технічне завдання на складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Зазначений перелік є вичерпним.

Згідно статей 10-11 ЗК України, до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить зокрема розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Також, статтею 18 Закону України «Про землеустрій» визначено, що повноваження районних у містах рад у сфері землеустрою визначаються міськими радами.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, ОСОБА_2, звернулась до відповідача з заявою про передачу у безоплатну приватну власність земельної ділянки площею АДРЕСА_1 з подальшим отриманням державного акта на право приватної власності на землю, надавши при цьому технічну документацію із землеустрою, яка складається з довідки, виданої головою СТ «Медик-2» та засвідченої печаткою СТ, яка підтверджує членство ОСОБА_2 в цьому СТ та закріплення за нею вказаної земельної ділянки, акт узгодження встановлених меж зазначеної земельної ділянки, підписаний інженером-геодезистом, головою СТ, ОСОБА_2 та узгоджений із суміжними землекористувачами; викопіювання з плану організації території СТ «Медик-2», підписану та засвідчену печатками голови СТ та геодезистом; виписку з протоколу загальних зборів СТ «Медик-2» №4 від 16.04.2006 про передачу ОСОБА_2 цієї земельної ділянки; кадастровий план встановлення меж земельної ділянки, узгоджений начальником управління землеустрою, охорони земель державного кадастру та реєстрації.

Таким чином ОСОБА_2 надала всі необхідні документи, визначені законом для приватизації земельної ділянки.

Слід звернути увагу, що зазначена технічна документація було погоджена висновком державної експертизи №6038/06 від 29.09.2006, затвердженим заступником начальника Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів.

Гагарінська районна у місті Севастополі Рада, розглянувши заяву та технічну документацію, зокрема ОСОБА_2, керуючись статтями 26, 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 9, 11, 35, 81, 118, 121, 126 Земельного кодексу України, статтею 55 Закону України «Про землеустрій» та на підставі рішення міської Ради №1165 від 10.06.2003 «Про обсяг та межі повноважень районних у м. Севастополі Рад» прийняла рішення №52 від 26.06.02 р. №156 від 20.10.2006 «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва», згідно п. 40 якого, ОСОБА_2 була передана у приватну власність земельна ділянка, площею АДРЕСА_1.

На підставі прийнятого Радою рішення, ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 11).

З письмових доказів наявних у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2, було повністю додержано порядок одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, надану усю технічну документацію з землеустрою без будь-яких порушень.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на положення земельного законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів не може погодитись з доводами позивача стосовно того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не були витребувані усі необхідні документи, які б підтверджували право ОСОБА_2 на здійснення приватизації вищевказаної земельної ділянки, а саме не була витребувана виписка з протоколу загальних зборів СТ про затвердження рішення правління СТ про прийняття ОСОБА_2 у члени садівничого товариства та не була витребувана виписка з протоколу загальних зборів СТ відносно рішення про внесення змін у план організації та забудови території садівничого товариства та визначення окремо ділянки НОМЕР_1, оскільки зазначені позивачем документи, не входять до переліку документів, визначених статтею 56 Закону України «Про землеустрій».

Аналізуючи зазначене, судова колегія вважає, що під час прийняття рішення Гагарінської районної у м. Севастополі Ради V скликання від 20.10.2006 №156 в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,0300 га, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується письмового клопотання представника третьої особи про застосування строку позовної давності відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення.

Згідно статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор та інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі визнаються позивачі та відповідачі.

А отже, третя особа не є стороною у справі в розумінні статей 18, 21 ГПК України, а тому на думку колегії суддів заява третьої особи про застосування строку позовної давності у даному випадку не підлягає розгляду.

За таких обставин, проаналізувавши докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. У задоволенні позову відмовити повністю .

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 27.05.2013.

Головуючий суддя С.О. Щербаков

Суддя О.С. Погребняк

Суддя Ю.В. Лотова