Рішення

від 21.05.2013 по справі 910/5366/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5366/13 21.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранс ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Київ Буд» простягнення заборгованості Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтранс ЛТД» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Київ Буд» про стягнення 77.152,04 грн. та пені в розмірі 3.781,88 грн., а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг за Договором № 33 від 01102012, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 77.152,04 грн. та до нарахування пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5366/13 та призначено до розгляду на 16.04.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судових засіданнях представник позивач підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 93, оф. 207 , яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 23.04.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 93, оф. 207), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтранс ЛТД» (виконавець, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт Київ Буд» (замовник, далі - відповідач) 01.10.2012 було укладено Договір на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом (далі - Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався надавати послуги будівельними машинами, а саме: автокрани, авто вежі, екскаватори, самоскиди, маніпулятори, довгоміри згідно умов даного договору, за які відповідач зобов'язався своєчасно та в розмірах, передбачених Договором, здійснювати платежі, згідно виставлених рахунків (п.2.2.10. Договору). Розмір плати визначається сторонами згідно виставлених рахунків-фактур, актів виконаних робіт. Динамічна вартість однієї машино-години становить залежно від місця знаходження об'єкту, строку, на який замовляється техніка та виду будівельної техніки (п.1.2. Договору).

Умовами п.3.1. Договору визначено, що відповідач щоденно підписує змінні рапорти відповідно до відпрацьованого технікою часу, на підставі яких позивач оформляє документи: сторони підписують Акт виконаних робіт.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 139.603,23 грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до умов п.п. 3.2., 3.3. Договору послуги виконуються по передплаті на підставі рахунків-фактур. В разі нездійснення передплати, оплату послуг відповідач виконує протягом 2 календарних днів з дня отримання рахунку-фактури.

Факт отримання відповідачем виставлених позивачем рахунків-фактур на оплату послуг підтверджується посиланням на відповідні рахунки-фактури в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно яких вартість послуг загалом склала 139.603,23 грн.

Відтак, датою отримання відповідачем рахунку-фактури суд вважає дату підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідачем оплата наданих послуг проведена лише частково у сумі 62.451,19 грн., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті отриманих послуг загалом у сумі 77.152,04 грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплати в повному обсязі за отримані послуги, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 5 від 04.03.2013 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги, проте відповідач відповіді на претензію не надіслав та не здійснив повної оплати заборгованості в сумі 77.152,04 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 77.152,04 грн. заборгованості в судовому порядку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 139.603,33 грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу в сумі 77.152,04 грн.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім наданих позивачем послуг без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті послуги всього на суму 139.603,33 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив повну оплату за отримані послуги в сумі 77.152,04 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті наданих позивачем послуг у розмірі 77.152,04 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 3.781,88 грн., яка розрахована окремо по кожному неоплаченому акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.1.1. Договору у разі, якщо відповідач порушить терміни оплати, передбачені цим Договором, він виплачує позивачу на його письмову вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період за який нараховується пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, але не більше 10% ціни Договору.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає стягненню в розмірі 3.781,88 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Київ Буд» (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 93, оф. 207, код ЄДРПОУ 37165877) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранс ЛТД» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-в, код ЄДРПОУ 37606208) суму основного боргу в розмірі 77.152 (сімдесят сім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 04 коп., пеню в розмірі 3.781 (три тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Ониськів О.М.