Постанова

від 22.05.2013 по справі 826/4724/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року 11 год. 52 хв. № 826/4724/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Чапляна С.Є. (довіреність від 07.03.2013р. б/н), відповідача - Оксененко К.П. (довіреність від 18.02.2013р. № 742/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Русанівка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Державної податкової служби про визнання неправомірними і скасування податкової вимоги від 25 березня 2013 року № 1351-19 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2013 року, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Русанівка» (далі - ПрАТ «Русанівка», Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, Відповідач) про визнання неправомірними і скасування податкової вимоги від 25 березня 2013 року № 1351-19 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на неправомірність виставлення Відповідачем податкової вимоги від 25.03.2013р. № 1352-19, згідно якої сума боргу (несплачена сума узгоджена податкового зобов'язання) з податку на додану вартість ПрАТ «Русанівка» становить 136 579, 22 грн. (в т.ч. за основним платежем 90 229, 22 грн. та 46 350, 00 грн. - пені), а також винесення рішення від 25.03.2013р. № 1352-19 про опис майна підприємства у податкову заставу, оскільки станом на день винесення вказаної спірної податкової вимоги за підприємством не обраховуються несплачені суми податкового боргу як з податку на додану вартість, так й з інших податків і обов'язкових платежів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача письмових заперечень проти позовних вимог до суду не надав, в судових засіданнях проти позовних вимог заперечував усно, посилаючись на автоматичне відкликання спірної податкової вимоги від 25.03.2013р. № 1352-19 внаслідок виведення 26 березня 2013 року суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 136 579, 22 грн. з облікової картки платника податків-позивача по податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що протягом періоду з 28.11.2012р. по 11.12.2012р. працівником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Русанівка» (ідентифікаційний код 03062252) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укагро-Тек» (ідентифікаційний код 36689634) за листопад-грудень 2011 року, за результатами якої складений Акт від 11.12.2012р. № 5743/22-621-03062252 (а.с. 67 - 76).

21 грудня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта від 11.12.2012р. № 5743/22-621-03062252 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р» (а.с. 65 - 66):

- № 0001112260, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ПрАТ «Русанівка» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 050, 00 грн., в т.ч. 92 700, 00 грн. - основний платіж, 46 350, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001122260, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ПрАТ «Русанівка» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 106 605, 00 грн., в т.ч. 106 605, 00 грн. - основний платіж, 0, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення були отримані уповноваженою особою ПрАТ «Русанівка» 24 грудня 2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень від 21.12.2012р. № 0001112260 і № 0001122260 ПрАТ «Русанівка» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, про що 14 березня 2013 року повідомило ДПІ у Дніпровському районі м. Києва письмовим повідомленням від 14.03.2013р. з доданою до нього копією адміністративного позову (а.с. 53).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3240/13-а за позовом ПрАТ «Русанівка» до ДПІу Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2012р. № 0001112260 і № 0001122260 (головуючий суддя Патратій О.В.)(а.с. 54 - 55). В подальшому за результатами розгляду цієї справи № 826/3240/13-а, Окружним адміністративним судом м. Києва винесено постанову від 05 квітня 2013 року про задоволення позову Товариства.

19 березня 2013 року копія вказаної ухвали суду надійшла на адресу відповідача, що підтверджується вхідним штампом податкового органу (вх. № 1776/9).

За даними витягу з облікової картки ПрАТ «Русанівка» з податку на додану вартість за 2013 рік (а.с. 42 - 45) сума податкового боргу в сумі 136 579, 22 грн. була сформована за рахунок внесення до облікової картки платника податків-позивача 19 березня 2013 року відомостей про винесення податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012р. № 0001112260 (форми «Р»)(92 700, 00 грн. (основний платіж) - 2 470, 78 грн. (переплата)+46 350, 00 грн. (штраф)).

25 березня 2013 року виставила ПрАТ «Русанівка» податкову вимогу за № 1352-19 (форми «Ю») на суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 136 579, 22 грн., в т.ч. основний платіж - 90 229, 22 грн., сума пені - 46 350, 00 грн. (а.с. 5). Вказана податкова вимога була отримана Позивачем 29 березня 2013 року, що не заперечувалося його представником відповідача в судових засіданнях по даній справі.

Одночасно разом із вказаною Податковою вимогою на адресу позивача податковою інспекцією було направлене рішення від 25.03.2013р. № 1352-19 про опис майна ПП «Русанівка» (ідентифікаційний код 03062252) у податкову заставу (а.с. 6).

При цьому судом встановлено, що у зв'язку з надходження до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ухвали Окружного адміністративного суду м. Києві від 15 березня 2013 року по справі № 826/3240/13-а, відповідачем 26 березня 2013 року до облікової картки ПрАТ «Русанівка» з податку на додану вартість за 2013 рік були внесені зміни, а саме - виключено з обліку попередньо нараховану суму податкового зобов'язання у розмірі 136 579, 22 грн., та відповідно зменшено податковий борг позивача на аналогічну суму.

Таким чином, починаючи з 26 березня 2013 року сума податкового боргу в розмірі 136 579, 22 грн., що наявна у спірній Податковій вимозі, за позивачем не обраховується, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 41 - 47).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов'язань (податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру погашення податкового боргу, оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 цього Кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення (абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123, орган податкової служби здійснює не тільки нарахування податкових зобов'язань у особових картках платника податків, але й здійснює облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені

В силу норм п. 60.ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1) ; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5).

Згідно п. 60.2 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі .

Так, як встановлено судом на підставі наявних матеріалів даної справи, сума податкового боргу в розмірі 136 579, 22 грн., що міститься у спірній податковій вимозі від 25.03.2013р. № 1352-19 була самостійно погашена (виключена з облікової картки платника податків) податковим органом 26 березня 2013 року, тобто на наступний день після виставлення такої Податкової вимоги. При цьому про факт звернення позивача до суду із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012р. № 0001112260 відповідачу було відомо ще 14 березня 2013 року, а 19 березня 2013 року податковий орган дізнався про відкриття провадження у справі щодо оскарження податкових повідомлень - рішень, тобто задовго до винесення спірних Податкової вимоги та Рішення про опис майна у податкову заставу (25 березня 2013 року)

Згідно усних пояснень представника відповідача станом на 26 березня 2013 року податкова вимога від 25.03.2013р. № 1352-19 була автоматично відкликана на підставі норм пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України, та в силу норм п. 60.2 ст. 60 зазначеного Кодексу прийняття письмового рішення керівника податкового органу з цього питання не вимагається.

Посилання представника відповідача на проблеми в організації порядку здійснення діловодства в податковій інспекції судом до уваги не приймаються, оскільки нормами Податкового кодексу України (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 цього Кодексу) чітко визначений момент з якого грошове зобов'язання, нараховане податковим органом, вважається неузгодженим - з моменту звернення платника податків до суду, а не з моменту отримання податковим органом відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Крім того, у відповідності до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає в тому числі у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 зазначеного Кодексу).

При цьому у відповідності до положень п. 1.11 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1043, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010р. за № 1438/18733 (що діяв на момент виставлення Позивачу податкової вимоги та втратив чинність 11 жовтня 2011 року) повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг .

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Аналогічний механізм застосування податкової застави визначений Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011р. № 1273, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за № 1339/20077.

З огляду на вищенаведені норми права, судом вбачається, що передумовою для застосування органом державної податкової служби податкової застави по відношенню до майна платника податків (в тому числі прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та відповідно складення акта про опис його майна) є наявність податкового боргу у такого платника податків.

Враховуючи викладене, прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна платника податків у податкову заставу з метою забезпечення погашення відсутньої (неправомірно сформованої на той момент) суми податкового боргу, є протиправним.

Водночас, з урахуванням того, що на момент розгляду справи податкова вимога вважається відкликаною в силу законодавства, а в силу п. 60.2 ст. 60 ПК України рішення податковим органом про скасування такої податкової вимоги у випадку погашення податкового боргу податковим органом (підпункту 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України, який має місце в даному випадку) не приймається, суд дійшов висновку про те, що спірна податкова вимога не порушує права позивача та не підлягає скасуванню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною податкову вимогу та визнання протиправним рішення про опис майна у податку заставу із його скасуванням.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Русанівка» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Державної податкової служби від 25 березня 2013 року № 1352-19.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Державної податкової служби від 25 березня 2013 року № 1352-19.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Русанівка» (місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Возз'єднання, 21, ідентифікаційний код 03062252) 1 400 (одну тисячу чотириста) грн. 21 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова