Ухвала

від 10.02.2015 по справі 826/4724/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ К/800/54610/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Бившевої Л.І.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Русанівка» (далі - Товариство), до ДПІ,

про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги і рішення щодо опису майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги № 1352-19 від 25.03.2013 року та рішення ДПІ № 1352-19 від 25.03.2013 року щодо опису майна у податкову заставу.

Зазначило, що при прийняті ДПІ оскаржуваного рішення та вимоги за Товариством не обраховувалось несплачених сум податкового боргу з податку на додану вартість та з інших податків і обов'язкових платежів.

22 травня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Податкова вимога ДПІ № 1352-19 від 25.03.2013 року визнана протиправною; рішення ДПІ № 1352-19 від 25.03.2013 року щодо опису майна у податкову заставу визнане протиправним та скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 28.11.2012 року до 11.12.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «Укагро-Тек» за листопад-грудень 2011 року, за наслідками якої 11.12.2012 року був складений акт перевірки.

21 грудня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0001112260 щодо порушення вимог п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.,п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 139 050,00 грн., у тому числі 92 700,00 грн. - основного платежу, 46 350,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0001122260 щодо порушення вимог пп. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

5 квітня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року, податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001112260 та № 0001122260 від 21.12.2012 року визнані протиправними та скасовані.

25 березня 2013 року ДПІ прийняла податкову вимогу № 1352-19 на суму податкового боргу з податку на додану вартість, у розмірі 136 579, 22 грн., у тому числі 90 229, 22 грн. - основного платежу, 46 350, 00 грн. - пені.

Того ж дня, ДПІ прийняла рішення № 1352-19 щодо опису майна Товариства у податкову заставу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у зв'язку з надходженням до ДПІ ухвали Окружного адміністративного суду м. Києві від 15 березня 2013 року у справі № 826/3240/13-а за адміністративним позовом Товариства до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001112260 та № 0001122260 від 21.12.2012 року, 26.03.2013 року ДПІ внесла зміни до облікової картки Товариства з податку на додану вартість за 2013 рік щодо виключення з обліку попередньо нарахованої суми податкового зобов'язання, у розмірі 136 579, 22 грн., та відповідно зменшила податковий борг Товариства на зазначену суму.

Таким чином, сума податкового боргу, у розмірі 136 579, 22 грн., яка зазначена у спірній податковій вимозі № 1352-19 від 25.03.2013 року, була самостійно погашена на наступний день після виставлення такої податкової вимоги (виключена з облікової картки платника податків) ДПІ 26.03.2013 року.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 60.1.1 п. 60 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно з п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна Товариства у податкову заставу з метою забезпечення погашення відсутньої (неправомірно сформованої на той момент) суми податкового боргу, є протиправним.

Висновки суддів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Бившева Л.І.

Юрченко В.П.