Рішення

від 30.05.2013 по справі 917/685/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2013 р. Справа № 917/685/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЯДТ АГРО", вул. Тімірязєва, буд.1, селище Тополеве, Гребінківський район, Полтавська область, 37400

до Приватного підприємства "Агрохімтехсервіс", вул. Панаса Мирного, буд. 35, м.Гребінка, Полтавська область, 37400

про стягнення 1400460,27грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Варварюк Н. В., дов. №25/02/13 від 25.02.2013р.

від відповідача: Гордієнко Ю. П., дов. № 1 від 29.04.2013р.

Розглядається позовна заява про стягнення 1400460,27 грн., з них: 1400000 грн. основного боргу за договором безпроцентної позики 30.01.2012р., 460,27 грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 12.04.2013р. та від 15.05.2013р., явкою його представника в судове засідання.

Відповідачем подано клопотання про зобов'язання позивача надати відповідачу копію позовної заяви з додатками, оскільки він їх не одержував (а.с.66).

Як свідчать матеріали справи, до позову додано копії поштової квитанції від 08.04.2013р. № 0737 та опис вкладення у цінний лист від 08.04.2013р., які підтверджують направлення позивачем на адресу Приватного підприємства "Агрохімтехсервіс" копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.6-7). Крім того, позивачем надано копії поштової квитанції від 23.05.2013р. № 2857 та опис вкладення у цінний лист від 23.05.2013р., які підтверджують повторне направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (а.с.73-77). Отже, відсутні підстави для спонукання на позивача повторно надавати відповідачу позовну заяву та додані документи. Дане клопотання судом відхилено.

В судовому засіданні 30.05.2013р. відповідачем було заявлено клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. На задоволення клопотання відповідача судом було оголошено перерву в засіданні до 13-30 год. та надано матеріали справи для ознайомлення (а.с.64).

Після перерви відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неодержанням копії позовної заяви та доданих до неї документів, що унеможливлює подачу відзиву (а.с.78).

Частиною третьою ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Зважаючи на те, що 1) про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та за своєчасно; 2) надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, 3) за клопотанням відповідача розгляд справи вже відкладався за ухвалою від 14.05.2013р.; 4) відповідач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи після одержання ували суду від 12.04.2013р. про порушення провадження та надати суду наявні докази та свої пояснення; 5) безпідставне відкладення розгляду справи призведе до затягування її вирішення, 6) відповідачем не заявлено про існування жодних обставин, які б перешкоджали б вирішенню спору в даному засіданні, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2013р. за № 16431468 Приватне підприємство "Агрохімтехсервіс", зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Панаса Мирного, буд. 35, м.Гребінка, Полтавська область, 37400 (а.с. 53-54).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 30.05.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЯДТ АГРО" (позивачем) та Приватним підприємством "Агрохімтехсервіс" (відповідачем) був укладений договір про безпроцентної позики від 30.01.2012р. (далі - Договір); (а.с.12-13).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач (позикодавець) надає відповідачу (позичальнику) безпроцентну позику в розмірі 1400000,00 грн., а останній зобов'язується повернути позику в термін, визначений цим договором.

За п. 3.2 Договору позика надається шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 3.3 Договору позика вважається наданою з моменту передання коштів.

На підставі вказаного договору позивач перерахував на рахунок відповідача безпроцентну позику на загальну суму 1400000,00 грн. Зокрема, за платіжним дорученням № 49 від 03.02.2012р. позивач перерахував відповідачу 500 000,00грн., за платіжним дорученням № 171 від 23.02.2012р. - 400 000,00 грн., за платіжним дорученням № 174 від 01.03.2012р. - 500 000,00 грн. (а.с.14-16, 49-51).

Згідно з п.5.1 Договору після спливу строку, визначено в п.4.1. цього Договору, позичальник зобов'язується одноразово в повному обсязі повернути позику позикодавцеві.

В п. 4.1 Договору встановлено, що строк надання позики позичальнику становить 12 календарних місяців з моменту, що обумовлений у п.3.3 цього Договору (тобто 12 місяців з моменту передання коштів).

Отже, відповідач мав повернути кошти до 01.03.2013 року.

Відповідач суму позики позивачу не повернув.

Позивач звернуся до відповідача з вимогою від 31.01.2013. про повернення безпроцентної позики, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення (в матеріалах справи а.с.18-19). Однак відповідач оплати не здійснив.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1400000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 460,27 грн. - 3 % річних за період прострочення 02.03.2013р.-05.03.2013р. (правильність розрахунку перевірена судом - а.с.79).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в частині витрат зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем також заявлено у позові до відшкодування витрати на послуги адвоката, але жодних доказів понесення таких витрат суду не надано. Отже, відсутні підстави покладення цих витрат на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агрохімтехсервіс" (вул. Панаса Мирного, буд. 35, м. Гребінка, Полтавська область, 37400, ідентифікаційний код 30167988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЯДТ АГРО" (вул. Тімірязєва, буд. 1, селище Тополеве, Гребінківський район, Полтавська область, 37400, ідентифікаційний код 34689831) 1400000грн. 00 коп. основного боргу, 460грн. 27грн. річних , 28009грн. 21коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 31.05.2013р.

Суддя Безрук Т. М.