Постанова

від 27.05.2013 по справі 926/139/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 926/139/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Садковий А.М.

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод нерудних матеріалів "Нерудпром", б/н від 06.04.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013 року (підписане 01.04.2013 року), суддя Тинок О.С.

по справі № 926/139/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик", м.Івано-Франківськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Завод нерудних матеріалів "Нерудпром", с. Іспас, Чернівецька область

про стягнення заборгованості - 146378,98 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013 року по справі №926/139/13-г позов ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" задоволено, стягнено з ВАТ «Завод нерудних матеріалів «Нерудпром» на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» 146378,98 грн., в тому числі 67639,83 грн. - відсотків за користування кредитом, 10000 грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 68739,16 грн. - відсотків за прострочення повернення кредиту.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 625, 1054 ЦК України, беручи до уваги умови кредитного договору №03-ЮО-08 від 04.03.2008 року, додаткової угоди №1 від 01.09.2008 року до вказаного договору, вказує на підставність позовних вимог. Поряд з цим, враховуючи норми ст.66 ГПК України, ненаведення позивачем обставин для вжиття заходів забезпечення позову та відсутність доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів, суд відмовив останньому у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Завод нерудних матеріалів «Нерудпром» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013 року по справі №926/139/13-г скасувати в частині стягнення 67639,83 грн. - відсотків за користування кредитом та 10000 грн. - комісії, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Зокрема скаржник зазначає, що п.1.1 кредитного договору №03-ЮО-08 від 04.03.2008 року встановлено, що кредит надається відповідачу строком на 12 місяців з терміном повернення 27.02.2009 року та посилається на те, що умови кредитного договору і додаткової угоди не містять прямого обов'язку відповідача сплати 20 % річних за користування кредитом в період його прострочення, тобто після строку його повернення, з огляду на що, вимоги про стягнення 67639,83 грн. відсотків за користування кредитом за період з 10.04.2012 року по 06.02.2013 року не передбачені договором. Поряд з цим, на думку скаржника, безпідставним є стягнення 10000 грн. - комісії, так як договором не передбачено нарахування відсотків (комісії) за обслуговування кредитної заборгованості від суми ліміту кредитної лінії помісячно за весь період прострочення виконання основного зобов'язання по поверненню кредиту відповідачем. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що у п.1.5 кредитного договору відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу комісію в розмірі 0,і % від суми ліміту кредитної лінії (щомісячно), а позивач вказує, що розмір комісії встановлений договором - 0,1 %, проте, літера «і» та цифра 1 не є тотожними.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (від 24.05.2013 року вих.№76-04-05/234), зокрема, звертає увагу суду на те, що користування кредитом - це використання позичальником кредитних коштів до моменту їх повернення кредитору незалежно від того вчасно чи невчасно повернені кошти, а стягнення відсотків за користування кредитом та комісії передбачено умовами кредитного договору. Щодо твердження апелянта про наявність помилки при зазначенні розміру комісії, вказував, що як встановлено судом розмір комісії становить саме 0,1 % від ліміту кредитної лінії.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04.03.2008 року між ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (перейменоване на ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") в особі Івано-Франківської філії ПАТ "КБ Хрещатик" та ВАТ "Завод нерудних матеріалів "Нерудпром" укладено кредитний договір № 03-ЮО-08, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу в порядку, передбаченому цим договором, відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 1000000,00 грн. строком на 12 місяців з терміном повернення 27.02.2009 року, а відповідач зобов'язувався використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку передбаченому цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

В подальшому, 01.09.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 03-ЮО-08 від 04.03.2008 року, відповідно до якої п.п. 4.1, 5.3.5, 6.2.2 кредитного договору № 03-ЮО-08 від 04.03.2008 року викладені в новій редакції.

Позивачем на виконання умов вказаного договору, у період з 11.03. 2008 року по 19.09.2008 року надано відповідачу кредит у сумі 1000000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору № 03-ЮО-08 від 04.03.2008 року з урахуванням додаткової угоди за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 20 % річних, а у відповідності до пункту 4.3 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів у році і сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховуються відсотки.

Положеннями пункту 1.5 кредитного договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості відповідач сплачує позивачу 0,1 % від суми ліміту кредитної лінії (щомісячно).

Згідно із п.4.4 кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку: 28 листопада 2008 року - 400000,00 грн., 31 грудня 2008 року - 200000,00 грн., 30 січня 2009 року - 100000,00 грн., 27 лютого 2009 року - 300000,00 грн.

У пункті 5.3.5 кредитного договору вказано, що відповідач зобов'язується у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом повернути позивачу основну суму кредиту, з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 20 % річних (з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.09.2008 року), сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим договором, а у відповідності до п.6.2.2 кредитного договору у разі прострочення погашення основної суми кредиту відповідач повертає позивачу прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, що мав місце у період прострочення, та з урахуванням 20 % річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

Положеннями п.9.1 кредитного договору №03-ЮО-08 від 04.03.2008 року встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідачем умови кредитного договору № 03-ЮО-08 від 04.03.2008 року належним чином не виконувались.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011 року по справі № 12/5027/190/2011 задоволено позов ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" до ВАТ "Завод нерудних матеріалів "НЕРУДПРОМ", в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 434472,74 грн., з них: заборгованість по кредиту 411728,62 грн., заборгованість по відсотках 19744,12 грн. та заборгованість по комісії 3000,00 грн. за період з 30 листопада 2010 року по 31 січня 2011 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки та на заставне майно відповідача.

Поряд з цим, рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.05.2012 року по справі № 5027/244/2012 у рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 372987,69 грн., з них: 97912,45 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 15000,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 260075,24 грн. заборгованості зі сплати відсотків за прострочення повернення кредиту у період з 01 лютого 2011 року по 09 квітня 2012 року, звернуто стягнення на заставне майно відповідача.

Вказані рішення господарського суду набрали законної сили. Проте, ВАТ «Завод нерудних матеріалів «Нерудпром» заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 ЦК України , вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст.598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Крім того, як уже зазначено вище, п.9.1 кредитного договору №03-ЮО-08 від 04.03.2008 року встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Таким чином, посилання скаржника як на наявність підстав для відмови у позові щодо стягнення 67639,83 грн. - відсотків за користування кредитом та 10000 грн. - комісії на те, що кредит надавався відповідачу строком на 12 місяців з терміном повернення 27.02.2009 року та неправомірність нарахування таких після спливу строку його повернення, є необґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач у період з 10.04.2012 року по 06.02.2013 року не повернув позивачу у повному обсязі кредит з огляду на що, правомірними є нараховані позивачем та пред'явлені до стягнення з відповідача 146378,98 грн., з яких: 67639,83 грн. відсотків за користування кредитом, 10000,00 грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 68739,16 грн. відсотків за прострочення повернення кредиту за період з 10.04.2012 року по 06.02.2013 року (розрахунок, арк. справи 25).

Стосовно твердження скаржника про те, що у п.1.5 кредитного договору №03-ЮО-08 від 04.03.2008 року вказано, що відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу комісію в розмірі 0,і % від суми ліміту кредитної лінії (щомісячно), а позивач вказує, що розмір комісії встановлений договором - 0,1 %, проте, літера «і» та цифра 1 не є тотожними, слід зазначити, що вказаними вище рішеннями господарського суду по справах №12/5027/190/2011 та №5027/244/2012 судом встановлено, що розмір комісії становить саме - 0,1 % від ліміту кредитної лінії.

Поряд з цим, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.66 ГПК України, враховуючи те, що позивачем не наведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також не подано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів, правомірно відмовив останньому у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 27.03.2013 року по справі №926/139/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод нерудних матеріалів "Нерудпром" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.