cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2013 р. Справа№ 5011-9/10185-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: Конті М.П. - дов. від 03.07.2012 року, № 37
від відповідача: Хоньків І.М. - дов. від 02.03.2013 року, б/н
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року
у справі № 5011-9/10185-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ)
до: Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг" (м. Київ)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державне підприємство ,,Національний Центр Олександра Довженка" (м. Київ)
про: зобов'язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось До господарського суду м. Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовною заявою до Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг" у відповідності до якої просить суд:
- зобов'язати Приватне підприємство фірма ,,Абсолют-Холдінг" укласти з регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву додатковий договір до договору оренди №3835 від 21.05.2007р. виклавши додатковий договір в редакції наведеній позивачем у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10185-2012, розгляд справи призначено на 21.08.2012 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство ,,Національний Центр Олександра Довженка", в порядку ст. 27 ГПК України.
Рішенням від 29.01.2013 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив частково.
Зобов'язав Приватне підприємство фірма ,,Абсолют-Холдінг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1; код ЄДРПОУ 14370964) укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) додатковий договір до договору оренди № 3835 від 21.05.2007 року виклавши Додатковий договір в наступній редакції:
Договір
про внесення змін до договору оренди
нерухомого майна № 3835 від 21.05.2007 р.
м. Київ 29.01.2013 р.
Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-г (далі - Орендодавець), в особі начальника Трубарова Віталія Миколайовича, який діє на підставі Положення про регіональне відділення, затвердженого Фондом державного майна України від 23.01.2006 р. та зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією №10741050001027343 від 19.10.2007р., з одного боку та Приватне підприємство фірма „Абсолют-Холдінг", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14370964, місцезнаходження якого: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1 (далі - Орендар), в особі директора Буцько Кшиштофа, який діє на підставі Статуту (нова редакція), зареєстрованого Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією від 05.03.2007р. №10681050004000069, з іншого боку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №961, уклали цей договір про наведене нижче:
1. Абзац 1 п.3.1 розділу 3 договору оренди №3835 від 21.05.2007р. викласти у такій редакції:
,,Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) за базовий місяць розрахунку - грудень 2012 року за такою формулою:
".
2. Абзац 1 п.3.2 розділу 3 договору оренди №3835 від 21.05.2007р. викласти у такій редакції:
,,Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року".
3. Всі інші умови договору оренди №3835 від 21.05.2007р. залишаються незмінними.
4. Цей Договір є невід'ємною частиною договору оренди № 3835 від 21.05.2007 року, складений у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
5. Цей Договір вступає в силу з моменту набрання чинності рішенням суду і діє протягом всього строку дії договору оренди.
6. Невід'ємною і складової частиною цього договору є розрахунок орендної плати, зроблений Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву, відповідно до зміненої 14.09.2011 року методики із розрахунку за базовий місяць - грудень 2012 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Приватного підприємства фірма ,,Абсолют-Холдінг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1; код ЄДРПОУ 14370964) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Приватне підприємство фірма ,,Абсолют - Холдінг" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-9/10185-2012 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що рішення було прийнято на основі неповного дослідження матеріалів справи, неналежної оцінки доказів, а також судом невірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2013 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма ,,Абсолют - Холдінг" на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-9/10185-2012 прийнято до провадження.
Крім того, не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву теж звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-9/10185-2012 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи доводи тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-9/10185-2012 прийнято до провадження, об'єднано її для спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 р. було відкладено розгляд апеляційної скарги до 11.04.2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. було відкладено розгляд апеляційної скарги до 25.04.2013 року.
В судовому засіданні 25.04.2013 року було оголошено перерву до 23.05.2013 року.
Приватне підприємство фірма ,,Абсолют - Холдінг" у відповідності до ст. 96 ГПК України надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-9/10185-2012 відмовити, скасувати рішення суду.
Представник позивача в судовому засіданні 23.05.2013 року підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року скасувати, постановити нове рішення, який позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2013 року підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року скасувати і прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.
Третя особа повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направила, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, зазначивши, що підтримує позовні вимоги позивача.
Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.1999 року між Державним підприємством ,,Київська кінокопіювальна фабрика" та Приватним підприємством фірма ,,Абсолют-Холдінг" був укладений договір оренди №41 нерухомого майна, що належить до державної власності (нова редакція), предметом якого є нежилі приміщення загальною площею 5 980 кв.м. розміщені за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, корпус № 2, що знаходилися на балансі ДП ,,Київська кінокопіювальна фабрика".
07.02.2002 р. було укладено додаткову угоду про зміну учасника договору оренди № 41 від 01.03.1999 р., де орендодавцем стало ДП ,,Національний Центр Олександра Довженка".
21.05.2007 р. було укладено додатковий договір № 3835 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 41 від 04.07.1994 р. (в редакції від 01.03.1999 року), де орендодавцем виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач), орендарем - Приватне підприємство фірма ,,Абсолют- Холдінг" (відповідач), а балансоутримувачем - ДП ,,Національний Центр Олександра Довженка".
У відповідності до умов додаткового договору, а саме п. 3.1. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) - квітень 2007 року 198 138, 67 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - травень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень місяць 2007 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 9.3. Договору оренди № 41 від 01.03.1999 року зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається.
Позивач листом від 10.11.2011 року (том 1 а.с.21) запропонував відповідачу внести зміни до договору, у зв'язку з затвердженням змін та доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, якими були змінені орендні ставки за використання нерухомого майна, при цьому направивши на адресу відповідача додатковий договір на 3 арк., на що отримав відповідь від 30.11.2011 року (том. 1 а.с. 23-24) про відхилення пропозиції про внесення змін та доповнень до договору.
26.12.2011 року позивач направив відповідачу повторну пропозицію щодо зміни умов договору (том 1 а.с. 26), яка також була відхилена відповідачем.
22.02.2012 року позивач направив відповідачу пропозицію про дострокове розірвання договору оренди № 3835 від 21.05.2007 року та підписання актів приймання - передачі (повернення) орендованого майна (том. 1 а.с. 30), на який отримав відповідь з вказанням на безпідставність вимог про розірвання договору, в зв'язку з недопустимістю односторонньої відмови від зобов'язання.
Спір у даній справі виник у зв'язку з відмовою відповідача від укладення додаткового договору до договору оренди № 3835 від 21.05.2007 року.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, в своїх позовних вимогах позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним додатковий договір до договору оренди № 3835 від 21.05.2007 року виклавши додатковий договір в наступній редакції:
1. Абзац 1 п. 3.1. розділу 3 договору оренди № 3835 від 21.05.2007 р. викласти у такій редакції: ,,Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2011 р.: 422 054, 31 грн.".
2. Абзац 1 п. 3.2. розділу 3 договору оренди № 3835 від 21.05.2007 р. викласти у такій редакції: ,,Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень місяць 2011 року".
3. Всі інші умови договору оренди № 3835 від 21.05.2007 р. залишаються незмінними.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулюються Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 2 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідне орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів ст. 21 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
При цьому, судом було зазначено, що в матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу разом з листом № 30-15/14580 від 10.11.2011 року проекту договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3835 від 21.05.2007 року в редакції, викладеній у позовній заяві, згода між сторонами щодо зміни договору, в зв'язку з внесенням змін до методики розрахунку орендної плати досягнута не була. При цьому, позивачем було додержано порядок зміни договору встановлений ст. 188 ГК України.
Однак, з таким твердженням неможливо погодитись з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до приписів ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З наведених норм закону вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Умовами додаткового договору № 3835 від 21.05.2007 року не передбачена можливість зміни його умов в односторонньому порядку у разі наявності заперечень однієї зі сторін.
Як встановлено колегією суддів, відповідачу позивачем листом від 10.11.2011 року було направлено проект договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3835 від 21.05.2007 року. Натомість дана редакція є відмінною від редакції, наданої відповідачем (том 1 а.с. 70 - 71), відповідно до якої, крім зміни Методики розрахунку орендної плати також передбачено необхідність сплати завдатку в розмірі, не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди (п. 3.7 проекту договору) та порядок внесення та стягнення (п.5.16 проекту договору), сплати штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.8 проекту договору), відшкодування неустойки в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за відмову повернути орендоване майно.
Таким чином позивач надіслав відповідачу один проект договору (том 1 а.с. 70-71), а до суду звернувся з іншим проектом договору (т. 1 а.с. 7), таким чином не дотримавшись процедури надання пропозиції щодо внесення змін до договору оренди, передбаченої ст.. 188 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови в позові.
Також слід зазначити, що при винесенні рішення суд першої інстанції виходив з умов додаткового договору № 3835 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 41 від 04.07.1994 р. (в редакції від 01.03.1999 року), однак всупереч нормам чинного законодавства не взяв до уваги чинність договору оренди № 41 від 01.03.1999 року з відповідними змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором № 3835 від 21.05.2007 року, задовольнив вимоги позивача та зобов'язав відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3835 від 21.05.2007 року.
Таким чином колегія суддів вбачає, що судом першої інстанції було прийнято рішення про зобов'язання відповідача підписати додатковий договір до неіснуючого договору.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Вказаними нормами матеріального права визначені способи захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, в тому числі у вигляді визнання наявності або відсутності прав, припинення правовідношення, відновлення становища, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, проте вказаними нормами права не передбачено такого способу захисту прав та інтересів, як зобов'язання відповідача внести зміни до договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання Приватного підприємства фірми ,,Абсолют-Холдінг" укласти з регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву додатковий договір до договору оренди №3835 від 21.05.2007р. виклавши додатковий договір в редакції наведеній позивачем у позовній заяві є такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві України, а отже задоволенню не підлягає.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає також необґрунтованими доводи апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо неправильного визначення судом першої інстанції базового місяця оренди, та відповідно періоду, з якого діють нові орендні ставки, оскільки в зв'язку з недотриманням позивачем процедури надання пропозиції щодо внесення змін до договору оренди, передбаченої ст. 188 Господарського кодексу України, вищевказаний спір є передчасним.
Таким чином, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до п. 3,4 частини 1 статті 104 ГПК України, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 188 ГК України) колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва від 29.01.2013 року по справі № 5011-9/10185-2012 підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг" на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року по справі № 5011-9/10185-2012 - задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року по справі № 5011-9/10185-2012 - залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року по справі № 5011-9/10185-2012 - скасувати.
4. Прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-г, код ЄДРПОУ 19030825) на користь Приватного підприємства ,,Абсолют - Холдінг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 14370964) судовий збір в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. за розгляд апеляційної скарги.
6.Матеріали справи № 5011-9/10185-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 27.05.2013р.
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Іоннікова І.А.
Майданевич А.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2013 |
Оприлюднено | 31.05.2013 |
Номер документу | 31522046 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гаврилюк О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні