Постанова

від 30.09.2013 по справі 5011-9/10185-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 5011-9/10185-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О. за участю представників: від позивача:Чумаченко О.С., представник за дов.; від відповідача:Олексюк Н.Ю., представник за дов.; від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 23.05.2013р. (складена 27.05.2013р.) у справі господарського суду№5011-9/10185-2012 міста Києва за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Приватного підприємства Фірма "Абсолют - Холдінг" третя особаДержавне підприємство "Національний Центр Олександра Довженка" прозобов'язання укласти договір В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2013р. (складене 11.02.2013р.) у справі №5011-9/10185-2012 позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано Приватне підприємство фірма "Абсолют-Холдінг" укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву додатковий договір до договору оренди №3835 від 21.05.2007р., виклавши додатковий договір в редакції, визначеній в резолютивній частині рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 23.05.2013р. (складена 27.05.2013р.) у справі №5011-9/10185-2012 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці, розпорядженням секретаря першої судової палати від 15.08.2012р. №02-05/670 сформовано колегію суддів для розгляду справи у наступному складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді: Акулова Н.В., Євсіков О.О.

Ухвалою від 19.08.2013р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Приватного підприємства Фірма "Абсолют - Холдінг" про продовження строку розгляду касаційної скарги у справі №5011-9/10185-2012, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 16.09.2013р. №02-05/740 сформовано колегію суддів для розгляду справи у наступному складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

Пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново, заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

З урахуванням приписів ст.ст. 111 5 , 111 8 ГПК України, п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

Ухвалами від 16.09.2013р. та 23.09.2013р. Вищий господарський суд України в порядку приписів ст.ст. 77, 111 5 ГПК України відкладав розгляд касаційної скарги

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 27.09.2013р. №02-05/773 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та відпусткою судді Прокопанич Г.К., для розгляду справи №5011-9/10185-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Євсіков О.О.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 30.09.2013р. з'явився представник позивача, який підтримав вимоги касаційної скарги та представник відповідача, який заперечував проти її задоволення. Третя особа уповноваженого представника - не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.03.1999р. між Державним підприємством "Київська кінокопіювальна фабрика" та Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" укладений договір оренди нерухомого майна №41, що належить до державної власності (нова редакція), предметом якого є нежилі приміщення загальною площею 5 980 кв.м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, корпус № 2, що знаходилась на балансі ДП "Київська кінокопіювальна фабрика".

07.02.2002р. укладено додаткову угоду про зміну учасника договору оренди № 41 від 01.03.1999р., відповідно до якої орендодавцем стало ДП "Національний Центр Олександра Довженка".

21.05.2007р. укладено додатковий договір №3835 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 41 від 04.07.1994р. (в редакції від 01.03.1999р.), відповідно до якої орендодавцем виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач), орендарем - Приватне підприємство фірма "Абсолют- Холдінг" (відповідач), а балансоутримувачем - ДП "Національний Центр Олександра Довженка".

Пунктом 3.1 вищезазначеного договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) - квітень 2007 року 198 138,67грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - травень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень місяць 2007 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Листом від 10.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору, у зв'язку з затвердженням змін та доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, якими були змінені орендні ставки за використання нерухомого майна, одночасно додавши проект договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3835 від 21.05.2007р.

30.11.2011р. відповідач відмовився від запропонованої пропозиції.

26.12.2011р. позивач направив відповідачу повторну пропозицію щодо зміни умов договору, яка також була відхилена відповідачем.

22.02.2012р. позивачем направлена відповідачу пропозиція про дострокове розірвання договору оренди №3835 від 21.05.2007р. та підписання актів приймання-передачі (повернення) орендованого майна, на яку отримав відповідь про безпідставність вимог про розірвання договору, в зв'язку з недопустимістю односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідне орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.

За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

У ст. 21 Закону України "Про оренду державного майна та комунального майна" зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і ст. 30 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.

З наведених норм закону вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду, апеляційним господарським судом встановлено, що зміст проекту додаткової угоди, який направлявся відповідачу відрізняється від змісту проекту, з яким позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, а відтак вірно визначився, що позивачем порушена процедура надання пропозиції щодо внесення змін до договору оренди, передбаченої ст. 188 ГК України.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд, на відміну від господарського суду першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду України від 23.05.2013р. (складена 27.05.2013р.) у справі №5011-9/10185-2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду України від 23.05.2013р. (складена 27.05.2013р.) у справі №5011-9/10185-2012 - залишити без змін, а касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков