Постанова

від 30.04.2013 по справі 808/3781/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року 16:45Справа № 808/3781/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників

позивача: Балабка А.В.

відповідача: Крошки В.В., Бєлової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 квітня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЗЗКС») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 08.04.2013 №0000032910, від 15.03.2013 №0000022900, від 15.03.2013 №0000012900.

Ухвалою суду від 12 квітня 2013 року відкрито провадження у справі №808/3781/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 квітня 2013 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 30 квітня 2013 року.

Представник позивача, в судових засіданнях, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили. Надали суду пояснення аналогічні викладеному в запереченнях на адміністративний позов.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30.04.2013 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «ЗЗКС» зареєстровано 11.06.2001, в якості юридичної особи, виконавчим комітетом Запорізької міської ради за реєстраційним №25488563Ю0010486 та за юридичною адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9.

ТОВ «ЗЗКС» зареєстровано в ЄДРПОУ за №31549003 та 26.08.2003 взято на податковий облік в ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя за №355 від 15.06.2001.

18 червня 2001 року ТОВ «ЗЗКС» зареєстроване платником податку на додану вартість в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 315490008244.

14 лютого 2011 року позивач взятий на облік як платник податків до СДПІ під №355 та на теперішній час перебуває на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби.

В період з 24 січня 2013 року по 31 січня 2013 року працівниками СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЗЗКС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Ферро-Ю» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, ПП «Металфорт» за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ «Карат» за період з 01.05.2010 року по 31.07.2010 року, ТОВ «Кримсплав» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» за період з 01.05.2010 року по 31.07.2010 року та з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ ВКП «Юг-Сталь» за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року та податку на прибуток за три квартали та 2009 рік, І квартал, півріччя, три квартали та 2010 рік.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 31.01.2013 року № 55/29-0/31549003 (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), внаслідок чого зроблено висновок про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 6 707 284,00 грн., у тому числі по періодах:

- лютий 2010 року - 923 555 грн.;

- березень 2010 року 72 178 грн.;

- квітень 2010 року - 3 697 932 грн.;

- травень 2010 року - 1 037 242 грн.;

- серпень 2010 року - 976 377 грн.;

про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 5 775 717,00 грн., у тому числі по періодах:

- лютий 2010 року - 391 928 грн.;

- березень 2010 року - 809 936 грн.;

- травень 2010 року - 242 573 грн.;

- червень 2010 року - 587 364 грн.;

- липень 2010 року - 556 181 грн.;

- жовтень 2010 року - 922 433 грн.;

- листопад 2010 року - 2 241 067 грн.;

- грудень 2010 року - 24 235 грн.;

та порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі - Закон № 334), внаслідок чого зроблено висновок про заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 15 669 958,00 грн., у тому числі по періодах:

- 2009 рік - 0 грн.;

- 1 квартал 2010 року - 8 083 140 грн.;

- півріччя 2010 року - 12 832 644 грн. ( в т.ч. ІІ квартал 2010 року - 4 749 503 грн.);

- 3 квартали 2010 року - 15 639 664 грн. (в т.ч. ІІІ квартал 2010 року - 2 807 021 грн.);

- 2010 рік - 15 669 958 грн. (в т.ч. ІV квартал 2010 року - 30 294 грн.).

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «ЗЗКС» було подано заперечення на акт перевірки від 31.01.2013 року № 55/29-0/31549003 з проханням переглянути висновки акту перевірки.

На підставі заперечень ТОВ «ЗЗКС» та керуючись п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України) в період з 15.03.2013 по 21.03.2013 СДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗЗКС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ферро-Ю», ТОВ «Карат», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Тобто здійснено перепровірку результатів невиїзної перевірки.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 28.03.2013 року № 153/29-1/31549003 (далі - Акт виїзної перевірки), яким зафіксовано порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, внаслідок чого зроблено висновок про заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 19 702 527,00 грн., у тому числі по періодах:

- 1 квартал 2010 року - 8 083 140 грн.;

- півріччя 2010 року - 11 291 944 грн. ( в т.ч. ІІ квартал 2010 року - 3 208 804 грн.);

- 3 квартали 2010 року - 19 403 442 грн. (в т.ч. ІІІ квартал 2010 року - 8 111 498 грн.);

- 2010 рік - 19 702 527 грн. (в т.ч. ІV квартал 2010 року - 299 085 грн.).

На підставі перевірок СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000022900, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 707 284,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року № 0000012900, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 219 646,25 та від 08.04.2013 року № 0000032910, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24 628 158,75 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та Акту виїзної перевірки, а також з спірними податкові повідомлення-рішення: від 08.04.2013 №0000032910, від 15.03.2013 №0000022900, від 15.03.2013 №0000012900 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши надані сторонами матеріали та документи суд вважає висновки Актів перевірок необґрунтованими, а винесені на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступні обставини.

Щодо виявлених порушень з податку на прибуток.

В Актах перевірки та в запереченнях на адміністративний позов СДПІ посилається на те, що первинні документи виписувались позивачем та його контрагентами (ПП «Ферро-Ю», ТОВ «Карат», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець») тільки з метою надання податкової вигоди, без фактичного здійснення операцій з поставки товару (відсутність реальності операцій). При цьому відповідач посилається на: відсутність у контрагентів позивача ліцензій на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів; відсутність складів; трудових ресурсів; фінансових можливостей у контрагентів на закупівлю продукції; відсутності товаро-транспортних накладних; наявності кримінальних справ щодо фіктивної діяльності контрагентів ТОВ «ЗЗКС», тощо.

Однак, суд вважає ці твердження відповідача необґрунтованими, побудованими на припущеннях без належного дослідження всіх обставин здійснення угод між сторонами. Це, зокрема, підтверджується слідуючим.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення та здійснення правовідносин між ТОВ «ЗЗКС» та його контрагентами (ПП «Ферро-Ю», ТОВ «Карат», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець») валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 - ВР від 28.12.1994, зі змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті..

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334).

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №334, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

При цьому п. 5.9 Закону №334 визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Статтею 1 Закону України N 996-ХІVвід 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ «ЗЗКС» та ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» укладено договори постачання, предметом цих договорів є постачання товару - брухт алюмінієвих сплавів, брухт міді, брухт латуні та бронзи, радіатори латунні, брухт алюмінію АМГ.

На виконання умов договору ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» були здійснені поставки товарів, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, належним чином оформленими податковими накладними, обліком товарних запасів на підприємстві та іншими документами.

На підставі укладених договорів поставки ТОВ «ЗЗКС» здійснено оплату товару на користь ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» в повному обсязі, що підтверджується виписками банку.

Зазначені документи надавались посадовим особам СДПІ при здійсненні, як планової так і позапланових перевірок (про що представник відповідача не заперечував), однак не були враховані при формуванні висновків перевірки.

Також, позивач надав суду, до матеріалів справи, всі первинні документи, які використовуються при податковому та бухгалтерському обліку, та які підтверджують реальність господарських правовідносин з його контрагентами, а саме:

- договір постачання по взаємовідносинам із ТОВ «Карат»;

- документи в підтвердження правового статусу ТОВ «Карат» (свідоцтво платника ПДВ, свідоцтво про держ. Реєстрацію, довідка з ЄДРПОУ, ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів);

- первинні документи в підтвердження здійснених поставок (видаткова накладна, приходний ордер, податкова накладна, акт приймання брухту та відходів кольорових металів, паспорт на товар, акт про походження брухту кольорових металів, посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту кольорових металів, товарно-транспортна накладна, протокол випробування лабораторії);

- банківські виписки руху коштів по взаємовідносинам із ТОВ «Карат»;

- Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в яких включено податкові накладні по взаємовідносинам із ТОВ «Карат»;

- пояснення співробітників ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» по взаємовідносинам із ТОВ «Карат» (водії, начальник охорони, менеджер по постачанню, комірник);

- копія акту від 04.04.2011 року № 24/08-03/31549003;

- копія постанови про закриття кримінальної справи по взаємовідносинам з ТОВ «Карат» від 25.03.2011 року;

- копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по взаємовідносинам з ТОВ «Карат» від 29.02.2012 року;

- договір постачання по взаємовідносинам із ПП «Ферро-Ю»;

- документи в підтвердження правового статусу ПП «Ферро-Ю» (свідоцтво платника ПДВ, свідоцтво про держ. Реєстрацію, довідка з ЄДРПОУ, ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів);

- первинні документи в підтвердження здійснених поставок (видаткова накладна, приходний ордер, податкова накладна, акт приймання брухту та відходів кольорових металів, паспорт на товар, акт про походження брухту кольорових металів, посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту кольорових металів, товарно-транспортна накладна, протокол випробування лабораторії);

- банківські виписки руху коштів по взаємовідносинам із ПП «Ферро-Ю»;

- копії Дозволів на провадження виконання робіт підвищеної небезпеки ПП «Ферро-Ю» №057.11.48-37.10.0 та №057.11.48-37.10.0.;

- копія листа від 03.06.2011 року № 1495/7-1 головного державного лікаря Миколаївської області;

- копія акту перевірки ПП «Ферро-Ю» від 03.06.2011 року щодо дотримання вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;

- копія висновку експертизи від 28.01.2011 року № 48/.1.04.01.043.11 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки;

- копія експертного висновку від 26.05.2011 року № 01-04/1934-05 щодо можливості отримання ліцензії та відходами чорних та кольорових металів;

- копія акту обстеження технологічної схеми заготівлі та переробки металобрухту чорних та кольорових металів ПП «Ферро-Ю»;

- копі акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта ПП «Ферро-Ю»;

- копія експертного висновку протипожежного стану ПП «Ферро-Ю»;

- копія дозволу УМНС України в Миколаївській області на початок роботи майданчику-прийому чорних та кольорових металів ПП «Ферро-Ю»;

- копія договору купівлі - продажу обладнання (преса гідравлічного, авто ваги);

- копія договору оренди залізно дорожньої рампи (майданчика з твердим покриттям та нежитловим приміщенням);

- копія договору оренди майданчика з твердим покриттям;

- копія договору оренди гідравлічного вантажника;

- копія пояснень директора ПП «Ферро-Ю» щодо взаємовідносин з ТОВ «ЗЗКС»;

- копія пояснень комірника ПП «Ферро-Ю» щодо взаємовідносин з ТОВ «ЗЗКС;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних, в яких включено податкові накладні по взаємовідносинам із ПП «Ферро-Ю»;

- пояснення співробітників ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» по взаємовідносинам із ПП «Ферро-Ю» (водії, начальник охорони, менеджер по постачанню, комірник);

- договір постачання по взаємовідносинам із ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець»;

- Документи в підтвердження правового статусу ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» (свідоцтво платника ПДВ, свідоцтво про держ. Реєстрацію, довідка з ЄДРПОУ, ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів);

- первинні документи в підтвердження здійснених поставок (видаткова накладна, приходний ордер, податкова накладна, акт приймання брухту та відходів кольорових металів, паспорт на товар, акт про походження брухту кольорових металів, посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту кольорових металів, товарно-транспортна накладна, протокол випробування лабораторії);

- банківські виписки руху коштів по взаємовідносинам із ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець»;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних в яких включено податкові накладні по взаємовідносинам із ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець»;

- Пояснення співробітників ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» по взаємовідносинам із ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» (водії, начальник охорони, менеджер по постачанню, комірник);

- копія акт перевірки ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» від 29.12.2011 року;

- копія вироку Комсомольського районного суду від 17.12.2012 року по справі № 2114/498/12;

- підтвердження реалізації готової продукції (видаткові накладні, податкові накладні);

- виробничі звіти по ливарній ділянці та ділянці електролізу;

- витяг з оборотно-сальдових відомостей щодо руху на підприємстві товару, придбаного у ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець», ТОВ «Карат»;

- протокол засідання інвентаризаційної комісії від 12.08.2010 року та від 04.01.2012 року;

- податкові декларація з ПДВ за січень - листопад 2010 року;

- податкові декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя, III квартали, та 2010 рік;

- рішення судів, щодо контрагентів позивача.

Отже, вищезазначені документи спростовують твердження відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача: ліцензій на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів; фіктивної діяльності даних підприємств та відсутності товарно-транспортних накладних. Вказані висновки (твердження) були викладені в Актах перевірки.

В судових засіданнях представник відповідача зазначив, що товарно-транспортні накладні є обов'язковим первинним документом для оприбуткування товарів та підтвердження реальності їх отримання.

З огляду на це твердження суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Товарно-транспортна накладна не є одним єдиним документом (як це зазначає податковий орган), на підставі якого здійснюється бухгалтерський облік та встановлюється реальність переміщення товарів (продукції), їх транспортування та доставка. Зазначене в акті використання ТТН, як єдино можливого документу з наведеною вище метою передбачено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97р №363.

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку, затвердженому Постановою КМУ №789 (що було діючим на момент здійснення господарських операцій та проведення перевірки) зазначений орган державної влади є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України. Він в своїй діяльності керується положеннями Конституції України та межами своєї компетенції, визначеними зазначеним вище Положенням, відповідно якого Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту, здійснює заходи щодо забезпечення безпеки на транспорті з метою чого розроблює та впроваджує правила перевезення людей, вантажів. Проте такі повноваження не передбачають регулювання питань методології обліку товарно-матеріальних цінностей на складах та у виробництві підприємств, що не входять до сфери управління Міністерства.

Натомість абз. 15 п.3 Положення про Міністерство фінансів України прямо передбачені функції Міністерства фінансів України щодо «...здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності...». Однак слід зазначити, що жоден з документів, затверджених Міністерством фінансів України в галузі бухгалтерського обліку не містить в якості обов'язкових умов підтвердження факту здійснення господарських операцій отримання від постачальника єдино можливого документу - товарно-транспортної накладної, оскільки вона містить відомості про товар, що необхідні для організації перевезень, проте вона не є розрахунковим документом, за яким покупець та постачальник здійснюють розрахунки один з одним та на підставі якого відображаються в балансі зміни в активах та зобов'язаннях підприємства.

Необґрунтованість тверджень відповідача також підтверджується наступним:

- по-перше, оформлення ТТН передбачене не вимогами податкового законодавства, а положеннями транспортних відомчих норм (Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 та Наказ Міністерства статистики та Міністерства транспорту України від 29.12.1995 р. № 488/346, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України),

- по-друге, Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01р. № 2344-ІІІ, який є нормативно - правовим актом вищої юридичної сили аніж накази міністерств, передбачено (ст.48), що ТТН не є єдиним товарно-транспортним документом, більш того, законом не надається таке визначення та сфера застосування ТТН,

- по-третє, ТТН є необхідним лише під час здійснення перевезення ТМЦ (транспортного процесу, як це зазначено в Наказі №363) та здійснення розрахунків за перевезення вантажу, обліку виконаної роботи з перевезення, списання витрачених при перевезенні ТМЦ (пального, запчастин, механізмів, агрегатів у випадку виходу їх з ладу при здійсненні перевезення та таке інше).

- вчетверте, Правила перевезення, затверджені наказом № 363, згідно з його преамбулою, видані на виконання Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою КМУ від 05.01.95 р. № 710. Причому сама Програма розроблена відповідно до Державної програми боротьби зі злочинністю, затвердженої Постановою ВРУ від 25.06.93 р. і, зокрема, на виконання рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 18.02.94, а не з метою побудови платником податку свого податкового та бухгалтерського обліку в частині прийняття-передачи ТМЦ.

- по-п'яте, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. №207 «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» не передбачено обов'язкової наявності ТТН у водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, а лише вимагається наявність накладної або іншого документа, що підтверджує право власності на вантаж.

Таким чином діюче бухгалтерсько-податкове законодавство, в тому числі Податковий кодекс України не передбачає переліку чітко визначених первинних документів, які виключно здатні підтвердити ті чи інші господарські операції. Навіть відсутність ТТН при наявності всіх інших первинних документів, відомостей щодо оприбуткуванні товару, наявності його на складі та на обліку, тощо, не свідчить про нереальність господарської операції.

Аналогічної точки зору в своїй практиці дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначив, що: «Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.» (інформаційний лист ВАСУ № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р.).

Однак, суд погоджується з точкою зору податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому необхідно досліджувати наявність господарської мети вчиненні відповідних дій платника податку.

Відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ «ЗЗКС» є виробництво міді, виробництво алюмінію, виробництво ізольованого проводу та кабелю.

Як зазначено в Акті перевірки основними видами діяльності контрагентів позивача є заготівля, переробка металобрухту кольорових та чорних металів, на що всі вони мають відповідні Ліцензії (копії наявні в матеріалах справи).

Як вже зазначалось вище, між ТОВ «ЗЗКС» та ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» було укладено договори постачання, предметом цих договорів є постачання товару - брухт алюмінієвих сплавів, брухт міді, брухт латуні та бронзи, радіатори латунні, брухт алюмінію АМГ.

Зазначений товар використовувався для виготовлення готової продукції власного виробництва: катодів та кабельно - провідникової продукції, що підтверджується відповідними документами. Таким чином, придбаний товар використовувався у власній господарській діяльності підприємства.

Також, для дослідження реальності операцій слід враховувати правовий статус постачальників та їх можливість реального виконання господарських зобов'язань.

Щодо правового статусу постачальників, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З метою підтвердження правового статусу ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» позивачем було витребувано при укладенні угод: копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ, копію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, копію ліцензії на заготівлю та переробку кольорових металів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ, ТОВ «Карат», ПП «Ферро- Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець», в період поставок товару в адресу ТОВ «ЗЗКС», були зареєстровані як платники ПДВ.

Крім того, ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» мають спеціальний статус, тобто мають право на провадження господарської діяльності із заготівлі та переробку кольорових металів, що підтверджується відповідною ліцензією.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 року № 619-ХІV (далі - Закон № 619) спеціалізовані підприємства (суб'єкти господарювання всіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії.

Згідно зі ст. 4 Закону № 619 ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам.

Пунктом 4.4 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів» затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2011 року № 183 передбачено: на території спеціалізованого підприємства, на якій буде здійснюватися господарська діяльність із заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів, повинні бути:

- виробничі приміщення або криті приміщення для зберігання металобрухту;

- брухтопереробне обладнання: пакетувальний прес (із зусиллям остаточного пресування не менше ніж 50 кН) або механічні чи гідравлічні ножиці (з потужністю електропривода не менше ніж 5 кВт), або спеціальне обладнання з подрібнення, сортування чи вилучення кольорового металобрухту;

- вантажопідйомне обладнання вантажопідйомністю не менше ніж 500 кг, яке пройшло технічний огляд в установленому законодавством порядку;

- ваги з діапазоном зважування не менше ніж 500 кг, які зареєстровані та перевірені в установленому законодавством порядку;

- тара або відсіки для відокремленого зберігання металобрухту відповідно до вимог ДСТУ 3211 (ГОСТ 1639);

- вимірювальний засіб, що забезпечує проведення радіаційного контролю і перевірений в установленому законодавством порядку.

Спеціалізовані підприємства, які здійснюють заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів, повинні мати у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, що не може одночасно передаватись у використання іншому суб'єкту господарювання для здійснення заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів на підставі будь-яких цивільно-правових договорів.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, засоби екологічної безпеки (ст. 5 Закону № 619).

Відповідно до ст. 13 Закону № 619 місцеві державні адміністрації у здійсненні операцій з металобрухтом:

- складають акт обстеження спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам цього Закону на територіях відповідних адміністративних одиниць;

- здійснюють контроль за додержанням спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами встановлених умов та правил здійснення операцій з металобрухтом; . виявляють порушення вимог цього Закону спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами на територіях відповідних адміністративних одиниць.

Таким чином, згідно вимог Закону України «Про металобрухт» відповідна ліцензія видається при наявності у підприємства промислової площадки, приймального пункту, виробничих приміщень, кваліфікованого персоналу, спеціального обладнання (вантажопідйомне обладнання, ваги, тара, вимірювальні засоби та інше). Контроль за такою діяльністю здійснює органи центральної влади та місцевої державної адміністрації, з чого необхідно зробити висновок про наявність відповідних виробничих активів, складських приміщень, персоналу та інше, які використовувались ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» у власній господарській діяльності.

Щодо виявлених порушеннях по взаємовідносинах між ТОВ «ЗЗКС» та ТОВ «Карат».

Відповідно до акту перевірки ТОВ «ЗЗКС» від 31.01.2013 року № 55/29-0/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 168 внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 5 947 350,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Карат».

Крім того, відповідно до акту перевірки від 28.03.2013 року № 153/29-1/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 334 внаслідок чого завищено валові витрати з податку на прибуток підприємств на суму 46 131 851,84 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Карат».

Висновки перевірки ґрунтуються на матеріалах документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЗЗКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Карат», матеріали якої оформлено актом від 04.04.2011 року № 24/08-03/31549003.

Згідно вступної частини акту від 04.04.2011 року № 24/08-03/31549003, перевірку проведено на підставі постанови слідчого відділення податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя від 25.01.2010 року по кримінальній справі № 08-3846.

Згідно висновків акту від 04.04.2011 року № 24/08-03/31549003, перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму 5 997 655,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на загальну суму 2 761 783,00 грн. та заниження позитивного значення на загальну суму 3 235 872,00 грн.

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 25.03.2011 року вирішено, кримінальну справу № 08-3846, порушену відносно директора ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» ОСОБА_4 про ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах при проведенні господарських операцій з ТОВ «Карат» (код 30712966) за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, закрити за відсутності складу злочину. Копію даної постанови направлено до Генеральної прокуратури України.

В зазначеній постанові вказано, що за поставлений ТОВ «Карат» металобрухт підприємством ТОВ «ЗЗКС» сплачено кошти в повному об'ємі, при чому кошти сплачувались по безготівковому рахунку і лише за фактом розвантаження металобрухту на площадку підприємства, що вказує на фактичне несення витрат підприємством ТОВ «ЗЗКС» на придбання товару (металобрухту), який в подальшому використовувався у реальній господарській діяльності підприємства, а саме металобрухт використовувався як сировина у виробничих процесах по виготовленню виробів з кольорових металів, що є основним видом діяльності підприємства. Тому перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «Карат» за придбання металобрухту є витратами, які вчиненні у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства, а відповідно не віднесення цієї суми витрат у податковому обліку до складу валових витрат не є законним, а як наслідок донарахування податку на прибуток підприємства є безпідставним.

Вищезазначена постанова долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрати законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, суд звертає увагу на проведені слідчі дії в рамках кримінальної справи №08-3846.

Так, в постанові від 25.03.2011 року про закриття кримінальної справи зазначено, що допитаний в якості свідка по кримінальній справі № 08-3846 директор ТОВ «Карат» ОСОБА_5 пояснив, що ТОВ «Карат» було укладено договір поставки металобрухту з ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», на виконання даного договору здійснювались поставки металобрухту. Всі домовленості по конкретним поставкам здійснювались по телефону, а первинні документи на виконання господарських операцій з ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» надсилались поштою. Підтвердив, що металобрухт реально постачався на площадку ТОВ «ЗЗКС».

Також, допитаний в якості свідка по кримінальній справі № 08-3846 директор ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» ОСОБА_4 пояснив, що поставки металобрухту від ТОВ «Карат» фактично здійснювались, а нестача великої кількості металобрухту була б виявлена шляхом меншого виходу готової продукції. Оплата за поставлений металобрухт відбувалась лише після повної поставки металобрухту на площадку ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів».

В постанові також зазначено, що допитаний в якості свідка по кримінальній справі № 08-3846 менеджер по поставкам ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» ОСОБА_6 пояснив, що ТОВ «Карат» здійснював поставки металобрухту в адресу ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів». Представники ТОВ «Карат» самостійно звернулись до нього з пропозицією поставки металобрухту. При поставках товару, він досконало перевіряв вид та об'єми металобрухту і засвідчував своїм підписом вірність поставки товару. Первинні документи в підтвердження поставки товару пересилались поштою.

Що стосується доводів СДПІ щодо допитів водіїв, які показали, що не здійснювали перевезення товару від ТОВ «Карат» до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», то слід зазначити наступне.

Податковий орган не враховує, що це тільки два водиї з дев'яти, які зазначені у товарно-транспортних накладних. Інша частина водив (сім чоловік) допитані в якості свідків по кримінальній справі № 08-3846, пояснили, що ТОВ «Карат» є одним з постачальників ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», та підтверджують, що перевезення металобрухту, оформлене товарно-транспортними накладними в яких зазначені їх прізвища, дійсно здійснювалось.

З огляду на це, як вказано у постанові, складання декількох товарно-транспортних накладних з невірними прізвищами водіїв, може розцінюватись як помилка (опечатка, тощо).

Що стосується твердження відповідача, викладеного в Акті перевірки та в Акті позапланової перевірки, що чисельність працюючих у І кварталі 2010 році у ТОВ «Карат» складала 1 особу, яка враховуючи загальний обсяг доходів від реалізації товарів, фізично не могла здійснювати відповідний обсяг робіт, то слід зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Отже, здійснення господарської діяльності одним або двома працівниками, або безпосередньо керівником підприємства без залучення (чи з залученням) трудових, технічних та інших ресурсів не є порушенням вимог чинного законодавства, що регулює питання ведення господарської діяльності. Відповідно відсутні підстави вважати, що укладені угоди не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Також, роблячи даний висновок податковим органом не враховано, що працівники могли найматись по контракту по мірі виникнення необхідності виконання робіт, чи могли укласти договір на виконання робіт з юридичною особою чи в інший не заборонений Законом спосіб задовольнити свої виробничі потреби.

Як зазначалось вище, ТОВ «Карат», на час здійснення поставок в адресу ТОВ «ЗЗКС», мав ліцензію на заготівлю та переробку кольорових металів, дана ліцензія видається при наявності основних засобів за допомогою яких здійснюється даний вид господарської діяльності. Те що до декларації з податку на прибуток не надавався додаток К/1, не може свідчити про відсутність основних засобів, так як вони, наприклад, могли перебувати в оренді.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, особа не може зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність свого контрагента, якщо не буде встановлено узгодженості дій платника податків на вчинення такого діяння.

Питання віднесення певних сум до податкового кредиту чи валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Також, податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це встановлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено також ПК України.

При цьому умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. Носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину, є посадові особи цих юридичних осіб.

Щодо порушень з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець», то суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки ТОВ «ЗЗКС» від 31.01.2013 року № 55/29-0/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 168 внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2 932 462,68 грн. по взаємовідносинам з ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець».

Крім того, відповідно до акту перевірки від 28.03.2013 року № 153/29-1/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 334 внаслідок чого завищено валові витрати з податку на прибуток підприємств на суму 14 662 313,37 грн. по взаємовідносинам з ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець».

Висновки перевірки ґрунтуються на акті документальної невиїзної перевірки ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» від 14.03.2011 року № 682/23-2/36504559 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з постачальниками та покупцями за травень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, яким визнано нікчемними правочини укладені ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» з постачальниками та покупцями.

У актах перевірки вказано, що в ДПІ у м. Херсоні відсутня будь-яка інформація про отримання ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових металів.

Однак такі дані не відповідають дійсності, так як Міністерством промислової політики України видано ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів Серії АВ № 470830, термін дії ліцензії з 04.08.2009 року по 04.08.2014 року.

Як зазначалося вище, ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів видається при наявності у підприємства промислової площадки, приймального пункту, виробничих приміщень, спеціального обладнання (вантажопідйомне обладнання, ваги, тара, вимірювальні засоби та інше). Контроль за такою діяльністю здійснює органи центральної влади та місцевої державної адміністрації, з чого необхідно зробити висновок про наявність відповідних виробничих активів, складських приміщень та інше.

Отже наявність ліцензії спростовує висновки щодо неможливості провадження господарської діяльності по збору та заготівлі брухту кольорових металів.

Крім того, СДПІ не враховано, що ДПІ у м. Херсоні проведено невиїзну документальну перевірку ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з постачальниками ПП «Гефест Втормет», ТОВ РГП «Міталл Стілл», ТОВ «РПП «Свросталь» за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.

За наслідками перевірки ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» складено акт перевірки від 29.12.2011 року, яким встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» завищено податковий кредит та, як наслідок, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 21 298 308,15 грн.

В той же час, актом перевірки від 29.12.2011 року податкові зобов'язання ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» за вказаний період підтверджено у повному обсязі, в тому числі і по взаємовідносинам з ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», в противному випадку не було б суми заниження податку на додану вартість у ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець».

З огляду на зазначені матеріали перевірки ДПА у Херсонській області, було порушено кримінальну справу № 330204-11 проти директора ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» гр. ОСОБА_7 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

За результатами розгляду кримінальної справи № 330204-11 Комсомольським районним судом ухвалено вирок від 17.12.2012 року по справі № 2114/498/12, яким встановлено, що приєднані до справи речові докази - вилучені у ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» оригінали первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» складеними у період квітень-грудень 2010 року, підтверджують, що товарно-матеріальні цінності постачалися ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» в адресу ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів». За отримані товарно-матеріальні цінності ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» сплатило на користь ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» суму зобов'язань по договору у розмірі 17 594 775,96 грн., що підтверджується вилученими виписками банку по розрахунковим рахункам.

Також на підставі документів податкової звітності з податку на додану вартість ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» встановлено, що в результаті реалізації брухту кольорових металів у ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» виникла значна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з метою зменшення яких директором ОСОБА_7 було безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» (код ЄДРПОУ 36504559) по взаємовідносинам з ТОВ «РПП «Євросталь», ТОВ «РГП «Мітал Стіл», ПП «Гефест Втормет». Ці податкові зобов'язання сформовано директором ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» ОСОБА_7 в період травень - жовтень 2010 року внаслідок декларування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» а саме по періодам: травень 2010 року - 841 705,71 грн.; червень 2010 року -1 356 123,33 грн.; липень 2010 року - 710 398,46 грн.; грудень 2010 року - 24 235,16 грн.

Таким чином, вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.12.2012 року по справі № 2114/498/12 лише спростовує висновки СДПІ щодо не підтвердження валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «ЗЗКС» з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець».

Необхідно зазначити, що в рамках планової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» за період діяльності з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, працівниками ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС було опитано водіїв, комірника, менеджера, які безпосередньо приймали участь у здійсненні господарських операцій.

Як пояснили водії, які зазначені у товарно-транспортних накладних, протягом 2010 року вони здійснювали транспортування брухту кольорових металів від ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів». Завантаження брухту кольорових металів здійснювалось на території виробничої площадки ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець», яка розташована в м. Херсоні. Транспортування здійснювалось безпосередньо на територію ТОВ «ЗЗКС» вантажним автотранспортом. При завантаженні брухту кольорових металів представники ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» здійснювали оформлення документів (видаткову накладну, податкову накладну, довідку про вибухонебезпечність брухту, товарно-транспортну накладну). Після завантаження водії звіряли найменування товару та його кількість, та ставили свої підписи. Після прибуття на ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» спільно з менеджером ТОВ «ЗЗКС» ОСОБА_6 знімали пломби та здійснювали розвантаження брухту. Також водії вказали, що за весь час недостач брухту не було.

В свою чергу менеджер по поставкам ОСОБА_6, який безпосередньо приймав брухт кольорових металів, пояснив, що протягом 2010 року ТОВ «ЗЗКС» мало взаємовідносини з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець», на підставі укладеного договору поставки. Поставки здійснювались автотранспортом ТОВ «ЗЗКС». Прийом брухту здійснювався безпосередньо ОСОБА_6 на підставі первинної документації. Перед прийомом автомобіль зважували для встановлення ваги брухту кольорових металів та співставляли з первинною документацією. За весь час співпраці з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» нестач не було. Після прийняття брухт кольорових металів передавався комірнику ОСОБА_8, згідно прибуткових ордерів.

Комірник ОСОБА_8 пояснив, що протягом 2010 року ТОВ «ЗЗКС» мало взаємовідносини з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець». Перед прийомом автомобіль зважували для встановлення ваги брухту кольорових металів та співставляли з первинною документацією. Після цього складався прибутковий ордер та брухт кольорових металів передавався на зберігання під його відповідальність. В подальшому він передавав цей брухт у виробництво для виготовлення готової продукції. За весь час співпраці з ПП «ПТФ «Георгій Побєдоносець» нестач не було.

Щодо встановлених перевіркою порушеннях податкового законодавства ТОВ «ЗЗКС» по взаємовідносинам з ПП «Ферро - Ю», то суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «ЗЗКС» від 31.01.2013 року № 55/29-0/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 168 внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 3 603 188,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Ферро-Ю».

Крім того, відповідно до акту перевірки від 28.03.2013 року № 153/29-1/31549003 зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» норм Закону № 334 внаслідок чого завищено валові витрати з податку на прибуток підприємств на суму 18 015 940,45 грн. по взаємовідносинам з ПП «Ферро-Ю».

Висновки перевірки ґрунтуються на акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 24.03.2011 року № 397/23-300/333797995 документальної невиїзної перевірки ПП «Ферро-Ю» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з контрагентами постачальниками за період січень - грудень 2010 року.

Як встановлено актом перевірки, згідно звітів ф. 1-ДФ, поданих ПП «Ферро-Ю» до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва загальна чисельність працюючих протягом 2010 року складала 6 осіб.

Отже стверджувати про відсутність трудових ресурсів у ПП «Ферро-Ю» СДПІ не має підстав.

Крім того, в акті зазначається, що основний вид діяльності ПП «Ферро-Ю» - заготівля, переробка металобрухту кольорових та чорних металів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ ліцензуванню підлягає такий вид діяльності, як заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів.

З огляду на вимоги закону, ПП «Ферро-Ю» отримано ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів Серії АВ № 078827, термін дії ліцензії з 30.05.2006 року по 30.05.2011 року.

Як зазначалося вище, ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів видається при наявності у підприємства промислової площадки, приймального пункту, виробничих приміщень, спеціального обладнання (вантажопідйомне обладнання, ваги, тара, вимірювальні засоби та інше). Контроль за такою діяльністю здійснює органи центральної влади та місцевої державної адміністрації, з чого необхідно зробити висновок про наявність відповідних виробничих активів, складських приміщень та інше.

Отже наявність ліцензії спростовує висновки щодо неможливості провадження господарської діяльності по збору та заготівлі брухту кольорових металів.

Крім того, з метою підтвердження наявності виробничої площадки та складського приміщення ПП «Ферро-Ю» надано в адресу ТОВ «ЗЗКС» договір оренди виробничої площадки та складського приміщення.

Також надано документи, які підтверджують право власності на пакувальний прес, кран та пристрій для вимірювання радіації.

Необхідно зазначити, що в рамках планової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» за період діяльності з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, працівниками ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС було опитано водіїв, комірника, менеджера, які безпосередньо приймали участь у здійсненні господарських операцій.

Як пояснили водії, які зазначені у товарно-транспортних накладних, протягом 2010 року вони здійснювали транспортування брухту кольорових металів від ПП «Ферро - Ю» до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів». Завантаження брухту кольорових металів здійснювалась на території виробничої площадки ПП «Ферро-Ю», яка розташована с.м.т. Подгородня, Миколаївської області. Транспортування здійснювалось безпосередньо на територію ТОВ «ЗЗКС» вантажним автотранспортом. При завантаженні брухту кольорових металів представники ПП «Ферро-Ю» здійснювали оформлення документів (видаткову накладну, податкову накладну, довідку про вибухонебезпечність брухту, товарно-транспортну накладну). Після завантаження водії звіряли найменування товару та його кількість, та ставили свої підписи. Після прибуття на ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» спільно з менеджером ТОВ «ЗЗКС» ОСОБА_6 знімали пломби та здійснювали розвантаження брухту. Також водії вказали, що за весь час недостач брухту не було.

В свою чергу менеджер по поставкам ОСОБА_6, який безпосередньо приймав брухт кольорових металів, пояснив, що протягом 2010 року ТОВ «ЗЗКС» мало взаємовідносини з ПП «Ферро-Ю», на підставі укладеного договору поставки. Поставки здійснювались автотранспортом ТОВ «ЗЗКС». Прийом брухту здійснювався безпосередньо ОСОБА_6 на підставі первинної документації. Перед прийомом автомобіль зважували для встановлення ваги брухту кольорових металів та співставляли з первинною документацією. За весь час співпраці з ПП «Ферро-Ю» нестач не було. Після прийняття брухт кольорових металів передався комірнику ОСОБА_8, згідно прибуткових ордерів.

Комірник ОСОБА_8 пояснив, що протягом 2010 року ТОВ «ЗЗКС» мало взаємовідносини з ПП «Ферро-Ю». Перед прийомом автомобіль зважували для встановлення ваги брухту кольорових металів та співставляли з первинною документацією. Після цього складався прибутковий ордер та брухт кольорових металів передавався на зберігання під його відповідальність. В подальшому він передавав цей брухт у виробництво для виготовлення готової продукції. За весь час співпраці з ПП «Ферро-Ю» нестач не було.

Також в акті перевірки як підставу для визначення заниження валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Ферро-Ю» зазначено рішення Одеського апеляційного адміністративного суду.

З цього приводу слід зазначити, що ПП «Ферро-Ю» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним дій ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва, щодо визнання та визначення у акті перевірки від 24.03.2011 року № 397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених ПП «Ферро-Ю» із підприємствами - контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року позов ПП «Ферро-Ю» задоволено у повному обсязі, визнано протиправним дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва, щодо визнання та визначення у акті перевірки від 24.03.2011 року № 397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених ПП «Ферро- Ю» із підприємствами - контрагентами.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою провадження у справі закрито.

При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції керувався тим, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, він не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

З огляду на неможливість оскарження акту перевірки, а не на правомірність дій податкової щодо визнання нікчемними правочинів, було скасовано рішення суду першої інстанції. Отже, висновки Миколаївського окружного адміністративного суду щодо неправомірності визнання нікчемними правочинів укладених ПП «Ферро-Ю» не спростовані рішенням апеляційного суду.

Також, суд не погоджується з точкою зору податкового органу щодо порушення ТОВ «ЗЗКС» вимог Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на слідуючи обставини.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗЗКС» порядку формування податкового кредиту, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість. Однак, такі висновки не відповідають дійсним обставинам та протирічать наданими сторонами документами.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 Закону № 168).

Згідно з п. 4.1 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168, у редакції, чинній на час формування податкового кредиту, податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.1 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 Закону № 168).

Згідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені в п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже, Законом № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідачем не надано належних доказів щодо неправомірності чи недійсності виданих податкових накладних.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення п.п. 7.4.5 Закону № 168, яким визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, це не відповідає дійсності, так як ТОВ «Карат», ПП «Ферро-Ю», ПП ПТФ «Георгій Побєдоносець» видавались податкові накладні по першій події в адресу ТОВ «ЗЗКС». Дані податкові накладні надавались посадовим особам СДПІ при здійсненні, як планової так і позапланових перевірок, однак не були враховані при формуванні висновків документальної невиїзної позапланової перевірки. Також, вказані накладні надані суду та долучені до матеріалів справи.

Крім того, слід зазначити, що СДПІ при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «ЗЗКС», за результатами якої складено Акт від 31.01.2013 №55/29-0/31549003, позбавила позивача можливості надати дані податкові накладні до перевірки, так як терміни проведення перевірки не були перенесенні у зв'язку з відсутністю первинних документів та про проведення перевірки не було повідомлено належним чином.

Також необхідно зазначити, що ТОВ «ЗЗКС» придбавало специфічну продукцію, яку використовує у власному виробництві. Отже стверджувати, що придбаний товар не використовувався у власній господарській діяльності у податкового органу не має підстав.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону № 168 акт перевірки не містить, придбана продукція використовувалась у господарській діяльності підприємства та обліковувалась належним чином, ТОВ «ЗЗКС» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманій продукції до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується всіма належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками (по всім ланцюгам) вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Вищевказане підтверджується, зокрема, практикою Верховного суду України, який в справі №06/47 від 11.10.2006 зазначив, що «якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній, виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.»

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані належним чином, мали свідоцтва платників ПДВ та ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів.

Відповідно до п.1.8 ст. Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бюджету у випадках, зазначених цим Законом.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 168, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Закону № 168 сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару (вартості послуги), є податковим зобов'язанням продавця товару (надавача послуги), і саме надавець послуги товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Окрім всього вищезазначеного, суд звертає увагу сторін на наступні обставини.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

СДПІ надіслано на адресу ТОВ «ЗЗКС» копію наказу від 23.01.2013 року № 46 та повідомлення від 23.01.2013 року № 7/29-0, в яких вказано, що з 24.01.2013 року буде проведено позапланову невиїзну документальну перевірки протягом 6 робочих днів.

Зазначені документи було отримано представником «Запорізький завод кольорових сплавів» поштою лише 01.02.2013 року, тобто після закінчення перевірки.

Вищезазначена стаття (п. 79.2 ст. 79 ПК України) передбачає обов'язок податкового органу повідомить платника податків про проведення перевірки перед її початком, а не після її закінчення. Також, зазначена норма (п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України) передбачає право платника податків бути повідомленим про проведення перевірки. В даному випадку це право було порушене податковим органом, що позбавило ТОВ «ЗЗКС» можливості бути присутнім при проведенні перевірки, а як наслідок позбавило можливості надати пояснення, документи в підтвердження своєї позиції (крім первинних документів платник податків має право надавати внутрішні документи: журнали, регістри бухгалтерського та податкового обліку, службові записки та інше), вимагати проведення перевірок контрагентів, проведення експертиз та інше.

Крім того, листом від 12.12.2012 року ТОВ «ЗЗКС» повідомило СДПІ про відсутність первинних документів та інших документів, які підтверджують господарську діяльність ТОВ «ЗЗКС» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2012 року.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

З огляду на це, законодавцем надано право відновити відсутні документи без будь - яких фінансових санкцій для платника податків протягом 90 календарних днів з дня надіслання повідомлення про відсутність документів.

При цьому, в разі проведення перевірки платника податків, контролюючий орган зобов'язаний перенести терміни проведення такої перевірки.

Не зважаючи на зазначену норми закону СДПІ не переносило проведення перевірки, а також провела її без всіх первинних документів ТОВ «ЗЗКС» після чого зробила висновок про не підтвердження валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з відсутністю первинних документів та податкових накладних.

Отже, даний висновок є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість висновків Актів перевірок та ,відповідно, обґрунтованість винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 15 березня 2013 року №0000022900, від 15 березня 2013 року №0000012900, від 08 квітня 2013 року №0000032910.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко