Постанова

від 26.03.2019 по справі 808/3781/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №808/3781/13-а

адміністративне провадження №К/9901/13317/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 у справі № 808/3781/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод кольорових сплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод кольорових сплавів (далі - позивач, ТОВ Запорізький завод кольорових сплавів ) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 08.04.2013 № 0000032910, від 15.03.2013 № 0000022900, від 15.03.2013 № 0000012900.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 15 березня 2013 року № 0000022900, від 15 березня 2013 року № 0000012900, від 08 квітня 2013 року № 0000032910.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.05.2016 касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року залишив без змін.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 контролюючий орган подав до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції Закону до 15 грудня 2017 року).

Ухвалою Верховного Суду України від 19.10.2016 відкрито провадження у справі №808/3781/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод кольорових сплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 31 січня 2018 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

Розгляд заяви СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві контролюючий орган просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, а також ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 (№ К/800/61410/13) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Запорізький завод кольорових сплавів відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року № К/800/26114/13, 15 жовтня 2013 року № К/9991/26844/12, 11 грудня 2013 року № К/800/7563/13, 16 квітня 2014 року № К/800/28361/13, 24 вересня 2015 року № К/800/36201/15, які, на думку ДПІ, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Позиція контролюючого органу наведена у запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі, касаційній скарзі, у заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції, та полягає у тому, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат та податкового кредиту за відповідний період, який перевіряв контролюючий орган, оскільки судами не було взято до уваги відсутність окремих первинних документів по господарським операціям (зокрема, окремих товарно-транспортних накладних), наявність вироку суду щодо фіктивного ведення господарської діяльності ТОВ Карат .

Суди встановили наступні фактичні обставини справи.

У період з 24 січня 2013 року по 31 січня 2013 року посадові особи відповідача провели документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Ферро-Ю за період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, ПП Металфорт за період з 1 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ Карат за період з 1 травня 2010 року по 31 липня 2010 року, ТОВ Кримсплав за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ПП ПТФ Георгій Побєдоносець за період з 1 травня 2010 року по 31 липня 2010 року та з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ ВКП Юг-Сталь за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2010 року та податку на прибуток за три квартали та 2009 рік, І квартал, півріччя, три квартали та 2010 рік.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 31 січня 2013 року № 55/29-0/31549003, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України Про податок на додану вартість , внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на 6 707 284,00 грн та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на 5 775 717,00 грн, а також пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на 15 669 958,00 грн.

На підставі заперечень позивача та підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у період з 15 березня 2013 року по 21 березня 2013 року, відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП Ферро-Ю , ТОВ Карат , ПП ПТФ Георгій Побєдоносець за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 28 березня 2013 року № 153/29-1/31549003, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на 19 702 527,00 грн.

За результатами проведених перевірок контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року № 0000022900, яким зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 707 284,00 грн, № 0000012900, яким визначив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 219 646,25 грн, з яких: 5 775 717,00 грн за основним платежем та 1 443 929,25 грн штрафні (фінансові) санкції та від 8 квітня 2013 року № 0000032910, яким визначив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24 628 158,75 грн, з яких 19 702 527,00 грн за основним платежем та 4 925 631,75 грн штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, встановлено що постановою старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 25 березня 2011 року прийнято рішення про закриття кримінальної справи № 08-3846, порушеної відносно директора позивача про ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах при проведенні господарських операцій з ТОВ Карат (код 30712966) за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, за відсутності складу злочину. Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 грудня 2012 року у справі № 2114/498/12 спростовується висновок податкового органу щодо не підтвердження валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ПП ПТФ Георгій Побєдоносець .

Також з матеріалів справи судами встановлено, що контролюючий орган надіслав на адресу позивача копію наказу від 23 січня 2013 року № 46 та повідомлення від 23 січня 2013 року № 7/29-0, в яких вказав, що з 24 січня 2013 року буде розпочато проведення позапланової невиїзної документальної перевірки протягом 6 робочих днів, проте зазначені документи були отримані представником позивача поштою лише 1 лютого 2013 року, тобто після закінчення перевірки. Крім того, листом від 12 грудня 2012 року позивач повідомив контролюючий орган про відсутність первинних документів та інших документів, які підтверджують його господарську діяльність за період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2012 року, а згідно з положеннями статті 44 Податкового кодексу України платнику податків законодавцем надано право відновити відсутні документи без будь-яких фінансових санкцій для платника податків протягом 90 календарних днів з дня надіслання повідомлення про відсутність документів.

Колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин в розумінні положень пункту 1 частини першої статті 237 КАС України характеризується тотожністю суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2016 року у справі № 808/3781/13-а (№ К/800/61410/13), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що у діях позивача були відсутні порушення вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат та податкового кредиту перевіреного контролюючим органом податкового періоду, оскільки на виконання умов договорів постачання, укладених позивачем з ТОВ Карат , ПП Ферро-Ю , ПП ПТФ Георгій Побєдоносець , контрагентами були здійснені поставки товарів, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема: податковими та видатковими накладними, приходними ордерами, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, паспортами на товар, актами про походження брухту кольорових металів, посвідченнями про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту кольорових металів, товарно-транспортними накладними, протоколами випробування лабораторії, висновком експертизи від 28 січня 2011 року № 48/.1.04.01.043.11 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки; експертним висновком від 26 травня 2011 року № 01-04/1934-05 щодо можливості отримання ліцензії та відходами чорних та кольорових металів; актом обстеження технологічної схеми заготівлі та переробки металобрухту чорних та кольорових металів ПП Ферро-Ю ; актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта ПП Ферро-Ю ; виробничими звітами по ливарній ділянці та ділянці електролізу.

Судом касаційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними доказами в матеріалах справи, що позивач сформував валові витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, та у зв'язку з оплатою вказаним підприємствам вартості придбаних товарів (робіт, послуг), отриманих від вказаних контрагентів, що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

Контролюючим органом не було наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум податку по господарським операціям з контрагентами - ТОВ Карат , ПП Ферро-Ю , ПП ПТФ Георгій Побєдоносець .

Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відсутність окремих товарно-транспортних накладних при наявності всіх інших первинних документів, відомостей щодо оприбуткування товару, наявності його на складі та на обліку, тощо, не свідчить про нереальність господарської операції. Товарно-транспортна накладна не є єдиним документом на підставі якого здійснюється бухгалтерський облік та встановлюється реальність переміщення товарів (продукції), їх транспортування та доставка.

Касаційний суд дійшов висновку, що зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм, повному та всебічному встановленню фактичних обставин справи з проведенням їх належної оцінки.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року № К/800/26114/13, 11 грудня 2013 року № К/800/7563/13, 24 вересня 2015 року № К/800/36201/15, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачами та їх контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки господарські операції не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, було встановлено відсутність ліцензії на заняття відповідною діяльністю, документи були підписані керівниками контрагентів, що зокрема підтверджується протоколами допиту вказаних осіб, що були наявні в матеріалах справи, а тому за встановлених обставин суди дійшли висновку, що у позивачів були відсутні підстави відображення наслідків таких господарських операцій у податковому обліку.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року № К/800/28361/13, 15 жовтня 2013 року № К/9991/26844/12 суди дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки господарські операції не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, або ж докази, надані позивачами на підтвердження реальності господарських операцій в своїй сукупності не дають можливості підтвердити реальність таких операцій. Крім того, у рішенні Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року № К/9991/26844/12 судом було встановлено, що контрагент позивача у даній справі не мав матеріально-технічних та людських ресурсів для виконання робіт за договором підряду.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Із зіставлення рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями на які робиться посилання контролюючим органом як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, вбачається, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність, товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку (позивачу) сформувати витрати та податковий кредит за такими господарськими операціями, а в порівняних рішеннях - як такі, що не давали для цього підстав.

Наведене вище дає можливість дійти до висновку, що рішення Вищого адміністративного суду України додані на обґрунтування заяви, прийняті судами за інших фактичних обставин справи, а, отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Крім того, СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС у заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 у справі № 808/3781/13-а не було зазначено, які саме норми матеріального права були неоднакового застосовані судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах у вказаній ухвалі.

Зазначене дає підстави для висновку, що Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається правильно застосував норми матеріального права щодо спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України непідтвердження обставин, які стали підставою для перегляду справи, або якщо норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення належить відмовити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 241 - 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, пунктом 1 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 у справі № 808/3781/13-а відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду