Постанова

від 24.05.2013 по справі 2а-3085/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року Справа № 2а-3085/12/1370

16 год. 23 хв. м. Львів, вул. Чоловського,

зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю:

представника позивача - Новосядло В.Р.

представника відповідача - Антонюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Кроно-України» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.03.2012 року № 0000340801/5395 (в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 28384,98 грн. та штрафних санкцій 14261,03 грн.) та від 27.03.2012 року № 0000350801/5398.

Ухвалою від 09 квітня 2012 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові винесено спірні податкові повідомлення - рішення: від 27.03.2012 року № 0000340801/5395, яким позивачу визначено зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28659, 11 грн., в т.ч. з нарахуванням за таке порушення штрафних санкцій у розмірі 14329, 56 грн. та № 0000350801/5398, яким позивачу визначено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 843 123, 32 грн. за порушення податкового законодавства. Вважає, що вказані податкові повідомлення - рішення винесено відповідачем на підставі висновків, що викладені в акті про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16.03.2012 року № 292/08-01/31147999. Зазначає, що висновки податкового органу не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на вимогах закону. Зокрема, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2011 року на суму 17878,62 грн., внаслідок здійснення господарської діяльності з контрагентом ТзОВ «Драмторг», який нібито підпадає під ознаки сумнівних підприємств, що надає контрагентам безпідставну податкову вигоду не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки усі господарські відносини з даним контрагентом підтверджені відповідними первинними документами, які відповідають вимогам закону. Господарські відносини між позивачем та ПП «Пиріг», ТОВ «Сервісбуд», ДП «Ізяславське лісове господарство» належним чином оформлені первинними документами, що спростовує висновки акта перевірки про те, що господарські операції між даними контрагентами та позивачем не відбувались. Що стосується податкового повідомлення - рішення № 0000350801/5398, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 843 123,43 грн., то зазначає, що дана оспорювана сума вже була відображена в податкових повідомленнях - рішеннях, що виносились відповідачем в минулому та які в подальшому скасовані у судовому порядку.

Ухвалою від 21 червня 2012 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 2а-13484/11/1370.

Ухвалою суду від 18 травня 2013 року провадження у справі поновлено.

Представник позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав наведених у запереченні на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

ТзОВ «Кроно - Україна» зареєстровано Кам'янка-Бузькою районною державною адміністрацією 07.12.2000 року за № 372, код ЄДРПОУ 31147999.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроно-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011р. За результатами перевірки складено акт від 16.03.2012 р. № 292/08-01/31147999, в якому зазначено, що ТзОВ «Кроно-Україна» в порушення п. 14.1.18 п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI, п. 4.6.7. роділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, завищило податковий кредит за травень 2011 року на суму ПДВ 17878,62 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2011 року на 17878, 62 грн., завищило податковий кредит за листопад 2011 року на суму ПДВ 10506,32 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 10506,32 грн. - завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2011 року на 28659,11 грн. ( з урахуванням акту № 129/08-01/31147999 від 10.02.2012 року), завищило суму податкового кредиту за грудень 2011 року на 1175,81 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2011 року на 1175,81 грн., завищило залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на 841947,51 грн.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) внаслідок розбіжності між податковим кредитом ТзОВ «Кроно - Україна» та податковим зобов'язанням ДП «Ізяславське лісове господарство» станом на 14.03.2012 року, зайво включено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року 715,81 грн., чим порушено п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України; 2) не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ПП ОСОБА_3, внаслідок чого не правомірно віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2011 року 1490 грн., грудень 2011 року 460 грн.; 3) не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Драмторг» ЄДРПОУ 37398775 у квітні 2011 року, внаслідок чого позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 17 878,62 грн. у декларації з ПДВ за травень 2011 року; 4) не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Сервісбуд» за договором підряду від 01 жовтня 2011 року № 0110111, внаслідок чого позивачем не правомірно віднесено до складу податкового кредиту 9016,36 грн. за листопад 2011 року; 5) неправомірно завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) на 841947,51 грн., чим порушено п. 4.6.7. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41.

На підставі акта перевірки від 16.03.2012 р. № 292/08-01/31147999 винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- від 27.03.2012 року № 0000340801/5395, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 843123,32 грн. (за грудень 2011 року);

- від 27.03.2012 року № 0000350801/5398, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 28659,11 грн. в тому числі штрафні санкції в розмірі 14329,56 грн. (за грудень 2011 року).

Судом встановлено, що згідно договору № 3 поставки лісопродукції, що укладений між позивачем, як покупцем та ДП «Ізяславське лісове господарство», як продавцем, позивачем придбано товарів та отримано супровідних послуг, у зв'язку з таким придбанням, на загальну суму 57733,98 грн., що підтверджується актом прийому - передачі від 31.01.2011 року № б/н (арк. справи 135), та належним чином оформленими податковими накладними від 04.01.2011 року та від 31.01.2011 року (арк. справи 133, 134). Жодних зауважень податкового органу до правильності та правомірності оформлення вищезазначених первинних документів, ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не наведено. Також відповідачем не зазначено в акті перевірки обставин неможливості ДП «Ізяславське лісове господарство» надати вищезазначені послуги та товари позивачу. Самі по собі розбіжності між податковим кредитом ТзОВ «Кроно - Україна» та задекларованими податковим зобов'язанням ДП «Ізяславське лісове господарство» станом на 14.03.2012 року за грудень 2011 року на суму 715,81 грн., не є доказом неправомірності віднесення даної суми до складу податкового кредиту позивача, а тому висновки викладені в акті перевірки в цій частині не заслуговують на увагу.

29 грудня 2010 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 101. Згідно п. 1.1. договору перевізник Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 від свого імені за рахунок Замовника (позивача) надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні.

На виконання зазначеного договору Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 надав позивачу послуг згідно податкової накладної від 15.07.2011 року, акту прийому - здачі виконаних послуг від 25.07.2011 року, заявки - замовлення від 13.07.2011 року, товаро-транспортних накладних від 13.07.2011 року (арк. справи 108-112) на загальну суму 2760,00 грн. в т.ч. ПДВ, згідно податкової накладної від 25.07.2011 року, акту прийому - здачі виконаних послуг від 25.07.2011 року, товаро-транспортної накладної від 08.07.2011 року (арк. справи 115-117) на загальну суму 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ, згідно податкової накладної від 25.07.2011 року, акту прийому - здачі виконаних послуг від 25.07.2011 року, товаро-транспортної накладної від 19.06.2011 року (арк. справи 118-120) на загальну суму 1980,00 грн. в т.ч. ПДВ, згідно податкової накладної від 25.07.2011 року, акту прийому - здачі виконаних послуг від 25.07.2011 року, товаро-транспортної накладної від 16.06.2011 року (арк. справи 121-123) на загальну суму 1980,00 грн. в т.ч. ПДВ, згідно податкової накладної від 25.07.2011 року, акту прийому - здачі виконаних послуг від 25.07.2011 року, товаро-транспортної накладної від 17.03.2011 року (арк. справи 124-126) на загальну суму 1980,00 грн. в т.ч. ПДВ. Зазначені послуги оплачені у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (арк. справи 113 127,128).

02 квітня 2011 року, між позивачем, як замовником та ТзОВ «Драмторг», як підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 5-11. Згідно умов даного підрядник зобов'язався виконати: розвантаження гідроманіпулятором вагонів, розвантаження гідроманіпулятором штабелів; вантажопідйомні роботи автокраном ЗІЛ -133; перевезення сировини автомобілем КАМАЗ; прибирання території трактором зі щіткою (Т-25). В розділі 2 даного договору визначено договірну вартість виконання кожного з видів робіт, що повинен виконати підрядник за умовну одиницю роботи, а в розділі 3 договору зазначені строки виконання цих робіт. Згідно акту виконання робіт № 1 від 29 квітня 2011 року ТзОВ «Драмторг» виконав на замовлення позивача наступні роботи: розвантаження гідроманіпулятором вагонів на суму 13960, 00 грн., розвантаження гідроманіпулятором штабелів на суму 1245, 00 грн., вантажопідйомні роботи автокраном ЗІЛ -133 на суму 24800, 00 грн., перевезення сировини автомобілем КАМАЗ на суму 54185,76 грн., прибирання території трактором зі щіткою (Т-25) на суму 13080,00 грн., усього робіт виконано на суму 107271,73 грн. в т.ч. ПДВ 17878,62 грн. Факт виконання зазначених робіт підтверджується податковою накладною від 29.04.2011 року (арк. справи 78). Виконання вказаних робіт є повністю оплаченим позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (арк. справи 88,89).

01 жовтня 2011 року, між позивачем, як замовником та ТзОВ «Сервісбуд», як підрядником укладено договір підряду № 011011 1, згідно якого підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонту трубопроводу холодної води за адресою: смт. Солоніцевка, вул. Заводська, 1,Дергачівського району Харківської області. Згідно довідки про вартість будівельних робіт за листопад 2011 року форми КБ-3 вартість ремонту трубопроводу холодної води за адресою: смт. Солоніцевка, вул. Заводська, 1, Дергачівського району Харківської області становила 54098,14 грн. в т.ч. ПДВ 9016,36 грн. Актом № 1 прийому виконаних будівельних робіт форми КБ-2 підтверджується виконання ТзОВ «Сервісбуд» будівельних робіт передбачених договором підряду № 011011 1 від 01 жовтня 2011 року. Крім того, виконання вказаних робіт підтверджується податковою накладною від 11.10.2011 року (арк. справи 94). Оплата за придбані послуги здійснена позивачем в безготівковій формі та підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку (арк. справи 102, 103).

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що контрагенти позивача ДП «Ізяславське лісове господарство», ФОП ОСОБА_3, ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Сервісбуд» на момент здійснення господарських відносин з позивачем були зареєстровані у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а отже були наділені відповідним обсягом цивільної дієздатності на ведення таких господарських відносин.

Відповідно до п. 14.1.181. ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.8. ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведених норм, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Наявні у позивача документи, зокрема податкові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг є первинними документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ДП «Ізяславське лісове господарство», ФОП ОСОБА_3, ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Сервісбуд», що в свою чергу свідчить про помилковість висновку податкового органу про не підтвердження здійснення господарських відносин із вказаними контрагентами.

Суд зазначає про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність наявність (відсутність) підстав для виникнення податкових зобов'язань платника податку від дій його контрагента, фактичної сплати ним податку до бюджету, законності ведення податкового обліку, перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Суд вважає за необхідне вказати, що податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичних господарських відносин з ДП «Ізяславське лісове господарство», ФОП ОСОБА_3, ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Сервісбуд» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями контрагентів.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Більше того, ТзОВ «Кроно-Україна» представило суду товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт отримання послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_3 Однак, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є лише додатковим доказом здійснення господарської операції.

Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на який посилається Відповідач, Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки нормативно правових актів, спрямованих на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку .

Судом встановлено, що зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування ТзОВ «Кроно-Україна» податкового кредиту, нікчемності укладених ним угод не відповідають дійсним обставинам справи. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів не є достатньою підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як а позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення винесене спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 27.03.2012 року № 0000340801/5395, яким позивачу визначено зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28384,98 грн. та штрафних санкцій в сумі 14261,03 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення слід скасувати як незаконне в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28384,98 грн. та штрафних санкцій в сумі 14261,03 грн. згідно заявлених позовних вимог.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0000350801/5398, яким позивачу визначено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 843 123,32 грн. за порушення податкового законодавства, то суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі 1175,81 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі 1175,81 грн. та висновки про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на 841947,51 грн. (з врахуванням актів №881/23-2/31147999 від 27.07.2011 року, №1286/08-01/31147999 від 03.11.2011 року, №1184/08-01/31147999 від 14.10.2011 року) мотивовані наступним.

Висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі 1175,81 грн. викладений на стор.5, 6, 21-22 акта перевірки, та полягає в тому, що податковий орган аналізом податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від»ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування включно (відповідно до додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року встановлено відхилення у сумі податкового кредиту р.17 декларації в сумі 1175,81 грн. Однак ,в акті перевірки не зазначено за якими даними перевірки, по яких операціях та з якими контрагенами, на підставі яких документів до такого висновку дійшов податковий орган при проведенні перевірки. Таким чином ,суд вважає, що вказані висновки податкового органу є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Висновок податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на 841947,51 грн. викладені на арк. 23 акта перевірки та обґрунтовуються тим, що:

- за результатом планової перевірки позивача за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року (акт №881/23-2/31147999 від 27.07.2011 року) встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за травень 2011 року на суму 554636,51 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення форми В4 від 08.08.2011 року №0001332301/15742;

- за результатом документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ТОВ «Корабуд» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року (акт №1286/08-01/31147999 від 03.11.2011 року) встановлено завищення залишку від'ємного значення ,який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) за травень 2011 року на 240000 грн. та винесено податкові повідомлення - рішення форми В4 від 11.11.2011 року №0000890801/22412;

- за результатом документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року (акт №1184/08-01/31147999 від 14.10.2011 року) встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за липень 2011 року на 52918 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення форми В4 від 25.10.2011 року №0000810801/20988.

Що стосується покликання податкового органу на висновки акта перевірки №881/23-2/31147999 від 27.07.2011 року та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми В4 від 08.08.2011 року №0001332301/15742, то таке податкове повідомлення - рішення скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року у справі №2а-10124/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2012 року, копії яких є у матеріалах справи.

Що стосується покликання податкового органу на висновки акта перевірки №1286/08-01/31147999 від 03.11.2011 року та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми В4 від 11.11.2011 року №0000890801/22412, то таке податкове повідомлення - рішення скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у справі №2а-13484/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, копії яких є у матеріалах справи.

Що стосується покликання податкового органу на висновки акта перевірки №1184/08-01/31147999 від 14.10.2011 року та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми В4 від 25.10.2011 року №0000810801/20988, то таке податкове повідомлення - рішення скасоване в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 83667,23 грн. постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року у справі №2а-13481/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2012 року, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інших підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 843 123,32 грн. відповідачем не наведено.

Оскільки висновки податкового органу тільки мотивовані висновками попередніх актів перевірки та винесеними на підставі них податковими повідомленнями - рішеннями, які скасовані рішеннями суду у справах між тимим самими сторонами про той самий предмет, які набрали законної сили, відтак суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0000350801/5398, яке охопило вищезазначені суми.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (2146 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000340801/5395 форми «В1» від 27.03.2012 року, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 28384,98 грн. та штрафних санкцій в сумі 14261,03 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000350801/5398 від 27.03.2012 року форми «В4».

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Кроно-Україна» 2146 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського окружного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2013р.