Постанова

від 28.05.2013 по справі 910/843/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 910/843/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: не з'явився,

відповідача за первісним позовом: Плясун О.І., довіреність №40 від 01.04.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми "Ярослава"

на рішення господарського суду міста Києва

від 19.03.2013 р.

у справі № 910/843/13 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Приватної фірми "Ярослава"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 769 268, 51 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватної фірми "Ярослава"

про стягнення 180 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Ярослава" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 691 626, 97 грн. боргу за договором про надання юридичних послуг від 03.12.2009 року.

В подальшому відповідачем подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Приватної фірми "Ярослава" 180 000, 00 грн., яка мотивована тим, що останнім було надано послуг за Договором від 03.12.2009 року на суму 3 486 508, 32 грн., про що сторонами було підписано відповідні акти виконаних робіт, однак ВАТ "АК "Київводоканал" було помилково перераховано на користь ПФ "Ярослава" грошові кошти в загальній сумі 3 666 508, 32 грн., у зв'язку з чим, на його думку, сума в розмірі 180 000, 00 грн. має бути повернута в порядку ст. 1212 ЦК України.

Також, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою фактично заявлено додаткові позовні вимоги та відповідно до якої Приватна фірма "Ярослава" просить суд стягнути з відповідача 691 626, 97 грн. основного боргу, 36 143, 92 грн. інфляційних втрат, 41 497, 62 грн. 3 % річних та судові витрати в розмірі 15 386, 00 грн.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог прийнята місцевим господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим первісний позов розглядався в її редакції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Приватної фірми "Ярослава" (01150, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Тельмана, будинок 5, код ЄДРПОУ 21591815) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватна фірма "Ярослава" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/843/13 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити первісний позов, а саме: стягнути з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ПФ "Ярослава" кошти в розмірі 691 626, 97 грн. основної заборгованості за надані юридичні послуги за договором від 03.12.2009 року №494/12/14-09, крім цього 36 143,92 грн. розміру індексу інфляції, 41 947,62 грн. 3% річних, а також 23 079, 00 грн. витрат по сплаті судового збору, загалом - 792 797, 51 грн.; повністю відмовити в задоволенні зустрічного позову про стягнення з ПФ "Ярослава" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" коштів в розмірі 180 000, 00 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

21.05.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватної фірми "Ярослава" про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме копії довіреності на ім'я Шатохіної Олександри Іванівни, копії відзиву на касаційну скаргу у справі №42/662, копії додаткового пояснення у справі №42/662, копії ухвали Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року у справі №42/662 та копії ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2010 року у справі №42/662. Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила клопотання задовольнити та залучити додаткові докази до матеріалів справи.

27.05.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватної фірми "Ярослава" про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Обґрунтовуючи необхідність відкладення судового розгляду, апелянт посилається на неможливість представника приватної фірми бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів відзначає, що Приватна фірма "Ярослава" не була позбавлена права направити у судове засідання іншого уповноваженого представника, видавши йому відповідну довіреність.

Відповідач за первісним позовом у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях просив апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

03.12.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал", назву організаційно-правової форми якого в подальшому було змінено на "Публічне акціонерне товариство", (замовник) та Приватною фірмою "Ярослава" (виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг №494/12/14-09, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Згідно з п. 2.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання вжити усіх, передбачених чинним законодавством юридичних заходів для захисту інтересів та майнових прав замовника у господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України при розгляді справи №42/662 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до Київської міської державної адміністрації та Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення 145 271 180,38 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору результатом надання юридичних послуг за цим Договором є винесення рішення господарським судом міста Києва, Київським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України, Верховним Судом України на користь ВАТ "АК "Київводоканал" у справі 42/662 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до Київської міської державної адміністрації та Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення 145 271 180,38 грн.

Приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.2.).

Відповідно до п. 4.4. Договору вартість послуг, які є предметом цього Договору становить 3 % від ціни позову за 4 судові інстанції.

Згідно з п. 4.5. Договору оплата послуг за цим Договором по 4-х судових інстанціях здійснюється замовником у наступному порядку:

-по 1-й судовій інстанції - впродовж 5 календарних днів від дня укладення цього договору в розмірі 20 % від вартості послуг;

-по 2-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі апеляційною інстанцією, за умови отримання рішення 1-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 30 % від вартості послуг;

-по 3-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі касаційною інстанцією, за умови отримання рішення 2-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 30 % від вартості послуг;

-по 4-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі Верховним Судом України, за умови отримання рішення 3-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 20 % від вартості послуг;

У випадку не подання касаційної скарги іншою стороною по судовому спору, остаточний розрахунок замовник здійснює впродовж 10-ти календарних днів від дня закінчення терміну, відведеного законом на касаційне оскарження (п. 5.3.).

При цьому, згідно з п. 5.1. Договору у разі прийняття рішення будь-якою з судових інстанцій не на користь замовника, виконавець впродовж 10-ти робочих днів з моменту оголошення рішення у справі № 42/662 повертає винагороду, отриману за програну судову інстанцію.

У свою чергу, відповідно до п. 5.2. Договору у разі зменшення судом будь-якої інстанції суми позовних вимог, сума послуг корегується на величину такого зменшення.

Відповідно до п. 8.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року у справі № 42/662 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 145 271 180,38 грн. збитків, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні вимог до відповідача-2 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року касаційна скарга залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року без змін.

В подальшому Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації подало до Вищого господарського суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року у справі №42/662.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року було ухвалено відмовити у наданні допуску до провадження Верховного Суду України вказаної заяви, оскільки до неї було надано практику вирішення спорів Вищим господарським судом України у справах, правовідносини у яких не є подібними до оспорених.

Також, 20.09.2010 року до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року звернулась Київська міська рада, в якій просила ухвалені у справі судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 року в прийнятті зазначеної касаційної скарги було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів даної справи, за наслідками надання ПФ "Ярослава" юридичних послуг за Договором між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №1 від 26.02.2010 року на суму 871 627, 08 грн. за надані послуги під час розгляду справи №42/662 судом першої інстанції, № 2 від 25.05.2010 року на суму 1 307 440, 62 грн. за надані послуги під час розгляду справи № 42/662 судом апеляційної інстанції, № 3 від 20.09.2010 року на суму 1 307 440, 62 грн. за надані послуги під час розгляду справи №42/662 судом касаційної інстанції.

Відповідно до пояснень позивача, відповідачем було оплачено надані послуги у повному обсязі лише за представництво інтересів в судах перших трьох інстанцій, проте як, враховуючи зміни, що відбулись у зв'язку з прийняттям Закону України "Про судоустрій та статус суддів", щодо введення процедури допуску Вищим господарським судом України заяви про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції, послуги щодо представництва інтересів відповідача на зазначеній стадії, результатом якої стала відмова у допуску до провадження Верховного Суду України заяви Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оплачені були лише частково на суму 180 000, 00 грн., що підтверджується наданою банківською випискою.

Таким чином, позивач вважає, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 691 626, 97 грн.

Листом №03/101 від 15.06.2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити остаточний розрахунок за надані послуги, зокрема, звертав увагу на положення п.5.3. Договору відносно того, що у випадку не подання касаційної скарги іншою стороною по судовому спору, остаточний розрахунок замовник здійснює впродовж 10-ти календарних днів від дня закінчення терміну, відведеного законом на касаційне оскарження.

У відповідь Листом №1782/12 від 12.07.2011 року відповідач повідомив, що оскільки Верховним Судом України провадження у справі не порушувалось, акти приймання виконаних робіт відносно вказаної стадії судового процесу не підписувались, у відповідача відсутні підстави для перерахування позивачу 691 626, 97 грн.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаного боргу за Договором, а також нарахованих на їх суму 3 % річних та інфляційних втрат, та подання відповідачем зустрічного позову про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 180 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту предмету Договору та визначеного п.4.5. Договору порядку розрахунків вбачається, що однією зі складових послуг, які мали надаватись позивачем відповідачу є представництво інтересів замовника у Верховному Суді України.

Укладаючи Договір, його сторони визначили загальну суму вартості усіх визначених предметом Договору послуг за 4 судові інстанції у сумі, яка мала розраховуватись від ціни позову як 3 % та сплачуватись в порядку, визначеному п. 4.5., а у разі неподання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом строку на касаційне оскарження, - відповідно до умов, визначених п. 5.3. Договору.

07.07.2010 року було прийнято Закон України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності 03.08.2010 року, та яким було запроваджено процедуру допуску касаційними інстанціями усіх юрисдикцій заяв про перегляд Верховним Судом України постанов судів касаційної інстанції, що відповідно унеможливило процедуру касаційного оскарження до Верховного Суду України постанов Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних змін до Договору у зв'язку з вказаними змінами в процесуальному законодавстві сторонами внесено не було, проте як саме відносно послуг по представництву інтересів в усіх чотирьох судових інстанціях, в тому числі у Верховному Суді України, сторонами було визначено вартість таких послуг.

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача щодо здійснення відповідачем оплати юридичних послуг у справі №42/662, які не надавались та взагалі не могли бути надані у зв'язку зі змінами, що відбулись у законодавстві.

При цьому, суд також враховує, що сторонами не було підписано жодних актів приймання послуг, які б свідчили про те, що відповідач прийняв надані позивачем послуги з представництва інтересів замовника на стадії вирішення питання допуску заяви про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції, а матеріали справи взагалі не містять доказів надання позивачем таких послуг відповідачу.

Посилання позивача на п. 5.3. Договору судом до уваги не прийнято, оскільки в ньому момент оплати пов'язаний з процесуальними діями, які могли бути вчинені учасниками судового процесу до набрання чинності Законом України "Про судоустрій та статус суддів", проте як на момент розгляду справи №42/662 в суді касаційної інстанції такої можливості у сторін вказаного спору не було, а відповідно п. 5.3. Договору не міг та не може бути реалізований.

На підставі зазначеного, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" на користь Приватної фірми "Ярослава" 691 626, 97 грн.

Що стосується вимог за зустрічним позовом, то суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" №227 від 16.03.1995 року підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Наявність в даному випадку призначення платежу з вказівкою на оплату юридичних послуг за Договором, не може свідчити про наявність підстав для набуття одержувачем коштів прав на них, оскільки правових підстав для оплати послуг, які не були та не могли бути надані відповідачем за зустрічним позовом у зв'язку зі змінами в процесуальному законодавстві, - немає.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем за первісним позовом не доведено обґрунтованості заявленого ним позову, а відтак його вимоги задоволенню не підлягають, проте як вимоги за зустрічним позовом визнані місцевим господарським судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/843/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва 19.03.2013 року у справі №910/843/13.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/843/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватної фірми "Ярослава" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.