Рішення

від 24.05.2013 по справі 1616/1667/2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/1667/2012

Провадження № 2/553/26/2013

Р І Ш Е Н Н Я

24.05.2013м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:

головуючого - судді Кононенка С.Д.,

при секретарі - Мацицькій К.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, треті особи: Ленінський районний сектор у м. Полтаві Управління ДМС України у Полтавській області, ОСОБА_4 про виселення та за та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та додаткових угод до них, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, ОСОБА_4 про виселення.

В своєму позові позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначав, що 13.02.2012 року набрало законної сили рішення від 04.11.2010 року Ленінського районного суду м. Полтави по справі за позовом АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Полтавське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_2 з приватизованою земельною ділянкою під ним, кадастровий номер 5310136700:16:002:0007.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована в будинку, який є предметом іпотеки.

03.03.2012 року на адресу місця проживання відповідачки ОСОБА_3: АДРЕСА_2, позивачем направлено цінним листом з описом поштового вкладення вимогу про виселення у відповідності з положеннями ст. 40 ЗУ «Про іпотеку».

Позивач, також, зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 з моменту звернення позивача до Ленінського районного суду з вимогою про виселення ще 16.06.2010 року (рішення Ленінського районного суду про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано в частині виселення у зв'язку з не надісланням Банком вимоги в порядку ст. 40 ЗУ «Про іпотеку») була інформована про намір Банку звернути стягнення на предмет іпотеки, - будинок в якому вона проживає, але свідомо з реєстраційного обліку не знімається.

Посилаючись на ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та на ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України, Позивач просив виселити із житлового будинку АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, громадянку ОСОБА_3 та зобов'язати Ленінський районний відділ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області Службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб зняти Відповідачку з реєстраційного обліку у вказаному будинку.

В подальшому, до початку розгляду справи, представником позивача уточнювались позовні вимоги і остаточно позивач просив суд виселити із житлового будинку АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, громадянку ОСОБА_3, визначити постійним приміщенням для проживання ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, копію рішення направити в Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області для зняття з реєстраційного обліку відповідачки.

За клопотанням позивача, враховуючи вищезазначені зміни у законодавстві, суд керуючись ст. 33 ЦПК України ухвалою від 06.03.2013 року замінив відповідача - Ленінський районний відділ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області на належного відповідача - Державну міграційну службу України в Полтавській області.

Відповідачкою ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та додаткових угод до них. Крім того, подано заяву про витребування доказів в АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Ухвалою суду від 22.11.2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» прийнята до розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом. Ухвалою від 22.11.2012 року витребувано докази з АТ «Банк «Фінанси та Кредит»: договори кредитний №2456-КЛ від 07.02.2007 року та іпотеки № 2456 від 07.02.2007 року з додатковими угодами, видаткові касові документи, рішення кредитних комітетів про укладення кредитного договору, договору іпотеки та додаткових угод до них, Положення про обласний Полтавський філіал банка «Фінанси та Кредит», довіреності осіб, що підписували вказані договори.

На виконання ухвали про витребування доказів, відповідачем за зустрічним позовом надані до суду вказані документи та їх оригінали, оглянуті в судовому засіданні.

В своїй позовній заяві ОСОБА_3, просить визнати недійсним з моменту укладення договір про відкриття кредитної лінії №2456-КЛ від 07.02.2007 року, договір іпотеки №2456 від 07.02.2017 року та додаткові угоди до них. При цьому, ОСОБА_3 посилаючись на ст. 203 ЦК України, стверджує, що оспорювані правочини вчинені представником банку без відповідних повноважень і тому вони підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення, крім того, зазначає, як їй стало відомо, грошові кошти по кредитному договору позичальнику не видавались.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так 13.02.2012 року набрало законної сили рішення від 04.11.2010 року Ленінського районного суду м. Полтави по справі за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Полтавське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_2 з приватизованою земельною ділянкою під ним, кадастровий номер 5310136700:16:002:0007. Вказане рішення було змінено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13.02.2012 року шляхом зменшення суми пені з 6 086 330, 36 грн. до 2 505 034, 42 грн. та відмовлено в задоволенні позовних вимог про виселення з житлового будинку що є предметом іпотеки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по причині недотримання процедури письмового попередження про виселення у відповідності до положень ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ч. 3. ст. 109 ЖК України, якими передбачено надіслання письмової вимоги про виселення. Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від свого імені продати предмет іпотеки та задовольнити вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору 32456-Кл від 07.02.2007 року.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована в будинку, який є предметом іпотеки.

Також встановлено (арк. 5 вказаного рішення), що 07.02.2007 року між ОСОБА_5 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений договір про кредитну лінію №2456-КЛ., в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів виданих ОСОБА_5 за кредитним договором №2456-КЛ із ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №2456 від 07.02.2007 року, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_2, де на даний час зареєстрована ОСОБА_3

Крім того, наданим позивачем за первісним позовом рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10.07.2012 року по справі за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено, що 07.02.2007 року між ОСОБА_5 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений договір про відкриття кредитної лінії №2456-КЛ на 99 000 доларів США. 20.03.2007 року сторонами укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, згідно якої обсяг кредитної лінії збільшено до 350 000 дол. США. Встановлено, що згідно кредитного договору №2456-КЛ від 07.02.2007 року з додатковою угодою від 20.03.2007 року отримав у позивача кредит в сумі 350 000 доларів США з оплатою 16% річних терміном користування кредитними коштами до 06.02.2017 року.

Отримання вказаних коштів підтверджується і наявними в матеріалах справи заявами про видачу готівки.

Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із змісту вказаних судових рішень, факт укладення і дійсності договору про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та додаткових угод до них встановлено і доказуванню не підлягає. У судових справах, рішення за якими встановлені вказані обставини, брали участь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3.

03.03.2012 року на адресу місця проживання відповідачки ОСОБА_3: АДРЕСА_2, Позивачем направлено цінним листом з описом поштового вкладення вимогу про виселення з будинку на який звернуто стягнення за рішенням суду, у відповідності з положенням ст. 40 ЗУ «Про іпотеку».

Крім того, відповідачка ОСОБА_3, яка була учасником у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, була присутня при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, - будинок в якому вона проживає.

ОСОБА_3 всупереч нормі викладеній у ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, в зустрічному позові жодним чином не зазначає яке саме її право і ким порушено. При цьому ОСОБА_3 не є стороною правочинів дійсність яких вона оспорює.

Викладені вище обставини є підставою для відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та додаткових угод до них.

Позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до чинного рішення суду Ленінського районного суду м. Полтави, звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок АДРЕСА_2 з приватизованою земельною ділянкою під ним, кадастровий номер 5310136700:16:002:0007.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті (зі змінами внесеними 22.09.2011 року), після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачем за первісним позовом на підтвердження наявності житла у відповідачки, а саме АДРЕСА_1, надано копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.03.2006 року та копію довідки ГЖД №6 від 24.02.2010 року. На підставі цих документів встановлено, що квартира АДРЕСА_1, яка належить чоловіку відповідачки ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу ВВВ/668676 від 17.03.2004 року набута ним в період зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_3 і відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України є спільною власністю подружжя. У вказаній квартирі зареєстрована? також, неповнолітня дочка відповідачки - ОСОБА_6. Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Разом з тим, що стосується вимоги позивача про визначення судом постійного місця проживання відповідачки за певною адресою, то виходячи із положень Конституції України та Закону №5088 від 05.07.2012 року до ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд не вправі обмежувати конституційні права відповідачки ОСОБА_3 шляхом визначення їй місця проживання.

Тому в цій частині позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суд вважає за необхідне відмовити.

В зв'язку із цим не підлягає до задоволення вимоги позивача про направлення в Управління державної міграційної службу України в Полтавській області відповідного рішення суду для виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. 3 Закону України №5088 від 05.07.2012 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, треті особи: Ленінський районний сектор у м. Полтаві Управління ДМС України у Полтавській області, ОСОБА_4 про виселення - задовольнити частково.

Виселити із житлового будинку АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», громадянку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копію рішення направити до Ленінського районного сектору у м. Полтаві Управління ДМС України у Полтавській області за адресою: 36 004, м. Полтава, провулок Рибальський, 16-а, для зняття з реєстраційного обліку в житловому будинку АДРЕСА_2 громадянки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та додаткових угод до них - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко